По-перше, приємною несподіванкою стала кандидатура нового міністра закордонних справ Гайко Мааса. У нього значно сильніша антиросійська позиція, ніж у більшості соціал-демократів. Це призначення виглядає хорошим варіантом для України. Звісно, говорити про активізацію наявних переговорних форматів поки що рано. Адже існує надто багато чинників, які можуть вплинути на зацікавленість Німеччини у цьому. Однак можемо хоча б розраховувати в найближчій перспективі на посилення роботи німецької сторони щодо запобігання та протидії російській пропаганді. А маємо визнати ̶ вона за останній рік була досить успішною. В цьому контексті нам важливо не проґавити часу. Партнерство слід налагоджувати вже зараз. Ми маємо демонструвати власні зусилля та досягнення і в боротьбі з російською пропагандою, і в проведенні реформ. Необхідно розвивати власну економіку та нарощувати масштаби міжнародної співпраці.
По-друге, коаліційна угода між ХДС/ХСС і СДПН чітко показала пріоритети майбутнього уряду. Хоч Німеччина й втомилася тягти на собі фінансовий тягар усієї Європи, все ж вона готова брати додаткове навантаження для збереження європейської єдності. Серед пріоритетів, очевидно, будуть міграційні проблеми. Також Німеччина намагатиметься згладити вихід Великобританії з ЄС і працюватиме над посиленням самого Євросоюзу, адже це запобіжник зростанню геополітичної могутності США, Росії та Китаю. Для України такі пріоритети – додаткові можливості як у безпекових, так і в економічних питаннях. Але щоб ними скористатися, українська влада має припинити власні ігри і почати виконувати свої зобов’язання.
По-третє, якщо ми хочемо надійного партнерства та стабільної підтримки, то маємо самі стати надійними партнерами. Нам слід створити сприятливий інвестиційний клімат. Саме німецькі інвестиції здатні забезпечити Україні взаємовигідне партнерство. Тоді німецький прагматизм буде запорукою стабільної підтримки. Вона вже навіть не залежатиме від внутрішньополітичних розкладів. Адже ніщо не стимулює будь-який уряд краще, ніж захист інтересів власних компаній.
А доки Україна продовжує нарощувати обсяги торгівлі з Росією, доки наш істеблішмент іде на приховані «договірняки» з агресором, доки блокують створення Вищого антикорупційного суду, доти про жодне ефективне партнерство ні з Німеччиною, ні з Францією, ні з іншими європейськими державами не може бути й мови. Якщо ми хочемо, щоб нас поважали, ̶ маємо навчитися поважати себе самі. Нам потрібно навчитися виконувати взяті на себе зобов’язання. Слід продемонструвати світові, що ми ̶ європейська нація зі справжніми цінностями і справжнім бажанням йти шляхом свободи та незалежності.