ГлавнаяБлогиБлог Романа Головіна

Коломойський проти продажу земель. Нова політика економічного розвитку не за горами

Цікава складається ситуація. При абсолютному заповненні інформаційного ефіру бажанням владних суперекономістів-гайдарівців приватизувати все державне - державні монополії, підприємства та землю - Ігор Коломойський наполегливо говорить про дуже важливі для країни речі, які, на жаль, поки що зрозумілі далеко не всім та на які чіпляють примітивний ярлик “комунізму”.

Але все набагато глибше.

Фото: стопкадр из видео

В травні в інтерв’ю Bihus.Info Ігор Коломойський зазначив, що «в тій системі розподілу власності і матеріальних благ (мається на увазі яка існує в Україні) країна може не вижити». А в серпні в інтерв’ю Цензор.net Ігор Коломойський зазначив, що «для порятунку України необхідна загальна націоналізація крупних державоутворюючих підприємств плюс націоналізація розробки надр землі, тобто в кількох галузях нам потрібен державний капіталізм».

Коломойський (частина 2): лише Аваков молодець (велике інтерв'ю) (2019.05.07)

Ми маємо справу з проявом розуміння олігархом неможливості економічного розвитку без зміни формування відносин власності та справедливого розподілу матеріальних благ, які у нас в країні порушені – «щось пішло не так».

Перша цитата Коломойського мене здивувала і я її сприйняв як певну його емоцію. При цьому, наді мною вже тоді жартували, що Коломойський мене «підчитує». Але після другої опублікованої цитати Коломойського я зрозумів, що це для нього - системне мислення і водночас пошук однодумців в реалізації націоналізації та зміни розподілу власності і матеріальних благ.

Націоналізація - процес непростий, з точки зору наявності прояву волі чи яєць (якщо так комусь зрозуміліше) до розвитку держави, і простий водночас - в технічному виконанні.

Бажання націоналізації означає і бажання припинити існування недержавних монополій, а також, означає і недопущення появи нових монополій.

Схоже, Коломойський проти відкриття так званого ринку земель, про який на днях заявив президент Володимир Зеленський. Чому? Бо відкриття так званого ринку земель призведе до концентрації сільськогосподарських земель, як на рівні країни, так і на рівні села в «одних руках». І це стане новим монопольним сектором.

Це проти народу і протирічить ідеї націоналізації. Монополізація земель - це посилення зазначеного Коломойським порушеного розподілу власності і матеріальних благ. Отже, Коломойський має бути проти так званого “ринку землі”.

Ігор Коломойський явно проти приватизації. Він зазначив, що необхідно переглянути все, що було приватизоване, і повернути стратегічні підприємства державі. При цьому він згоден на націоналізацію і його підприємств: «Я вважаю, стратегічні підприємства, природні монополії повинні бути під контролем держави. Державний комунізм».

Вислови Ігоря Коломойского - підтвердження необхідності трансформації економіки в інтересах Держави і українців, а не унітарників-бізнесменів. Адже націоналізацію необхідно сприймати як трансформації економіки з метою економічного зростання.

Безперечно, такі підтвердження існують і в працях українських вчених, які на жаль, не мають такої публічної публіцистики і на фоні цього в інформаційному ефірі панують примітивізм недоучів.

Отже, така трансформація-націоналізація передбачає:

1. Націоналізацію, як механізм припинення недержавних монополій. До таких монополій відносяться і “Криворіжсталь”, і теплоелектрогенерації та інші підприємства, в тому числі, у власності Коломойского, як економічні монополії.

2. Інші методи припинення існування недержавних монополій.

3. Створення соціально значущих підприємств на основі усуспільнення прибутку чи іншої ефективності.

4. Припинення легалізації та капіталізації «папірців» іноземних країн-грошових емітентів (так званої валюти) через приватизацію українських державних монополій.

5. Впровадження нової якості державного управління та позбуття від чиновників найвищого рангу, які вважають Державу неефективним власником, як тупих і неспроможних корупціонерів.

6. Припинення приватизаційних і монополізаційних процесів.

7. Створення чи реорганізацію промислових підприємств – започаткування і впровадження співволодіння і співуправління.

Фактично, така трансформація є впровадженням нової політики економічного розвитку, результатом якої повинна стати народна економіка, при якій українці повинні розширено ставати власниками виробничих процесів, як безпосередньо (особисто чи в товариствах), так через державну власність.

В основі Народної економіки, економічного та соціально розвитку країни, міста, села, сім’ї повинні стати нові стратегії в інтересах українців:

1. Нова аграрна політика.

2. Нова промислова політика.

3. Нова грошово-кредитна політика.

Нова аграрна політика, яка почнеться з дієвої Народної земельної реформи і забезпечить:

- самостійний обробіток землі її власником через участь у Товариствах власників землі;

- становлення звичайного власника землі шанованим власником аграрного виробництва;

- збільшення доходів селян-власників землі від неї в 2-4 рази;

- будівництво селянами тваринницької і переробної інфраструктури на селі і самостійне створення робочих місць;

- припинення існування аграрних монополій і олігархів;

- збереження української землі – її власником буде тільки українець.

Для Народної земельної реформи не потрібен вільний ринок землі і небезпечні іноземні інвестиції. Для пришвидшення реалізації Нової аграрної політики для селян і на користь країні необхідно законодавчо забезпечити:

- право власника землі за своєю ініціативою “розривати” договори оренди;

- можливість повернення землі селянину, втрачену внаслідок оборудок орендаря, його жадібності і підлості, який створив і скористався скрутою селянина і видурив землю за копійки;

- можливість фінансування Товариств власників землі без застави і відсотків.

Нова промислова політика соціально спрямованої економіки повинна забезпечити розвиток промисловості за напрямами імпортозаміщення, експортно-орієнтованого виробництва та розвитку внутрішнього споживання.

Необхідне впровадження нових принципів організаційних форм відносин власності, що дасть можливість українцям ставати власниками нових підприємств нової формації на засадах спіпволодіння – суспільно значущих підприємств на об'єднавчих принципах. Це забезпечить розширення і зростання промислового виробництва в інтересах українців. Так живе весь прогресивний світ.

Нова грошово-кредитна політика повинна забезпечити фінансування українців, суспільно значимих виробництв та соціально спрямованої економіки країни.

Країна повинна припиняти іноземні запозичення і переходити до розширеного кредитування національною валютою, яке вже давно визначає прогресивність країни і її економіки.

Наскільки реальна Народна економіка з новою політикою економічного розвитку? Нереальна, якщо про неї писав тільки я. Але вона реальна, якщо про неї говорив президент Володимир Зеленський на початку своєї влади, бо економічний паспорт українця може існувати тільки при такій економіці і непродажній землі. І в кубі реальна, якщо Ігор Коломойський готовий почати з себе: «… якщо для того, щоб Україна вижила, потрібно стати не те що соціал-демократом, а комуністом, то я теж на це готовий. Я готовий все здати і стати, припустимо, простим директором заводу, як це було у більшовиків при НЕПу».

Говорити про причини таких висловлювань Коломойського можна багато, надаючи найнеймовірніші, найобразливіші чи найпричудовіші характеристики. Але ми часто чуємо, як мільярдери заповідають свої спадки тваринам чи на благодійність. Можливо, Коломойський хоче започаткувати новий вид благодійності в інтересах держави і дати старт потужному розвитку країни з новою якістю державного управління? Бо в гробу карманів немає, а пам’ятниками і пам’ятними табличками на тисячоліття відзначитися можна.

Я не ленінізую чи марксимізую Ігоря Коломойского, просто визначаю його вислови як виклик президенту, виклик собі і мені за компанію.

Ігоре Валерійовичу, необхідно починати діяти. І починати з земель – робити їх непродажними.

Роман Головін Роман Головін , Кандидат наук з державного управління
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter