Брати наші менші (новації українського законодавства стосовно захисту тварин)

Не пригадую, кому належить вислів, що цивілізованість країни визначається її ставленням до дітей, людей похилого віку і тварин, але не погодитися з цими словами важко. На жаль, Україна тут аж ніяк не може бути прикладом високої цивілізованості, хоча певні зрушення все ж таки мають місце. Зокрема, сподіваюсь, що одним із важливих кроків у цьому напрямку стануть зміни до деяких законодавчих актів України щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин з метою посилення відповідального поводження з ними.

Фото: Надано автором

Для збільшення зображення натисніть сюди.

На сьогоднішній день нормативно-правове регулювання у даній сфері здійснюється відповідно до Конституції України і низки законів («Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про ветеринарну медицину»), а також Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу.

Слід зазначити, що усі ці, безперечно важливі, документи ухвалювалися у різний час, отже нині певні положення потребують оновлення, уточнення формулювань, імплементації нової термінології тощо. У цьому контексті слід взяти до уваги не лише ті зміни, що відбулися у нашому суспільному житті, а й міжнародні зобов’язання України, зокрема перед європейськими структурами. Іншими словами, наразі маємо нагальну потребу в удосконаленні законодавства, що стосується належного утримання, ідентифікації та реєстрації тварин.

Читайте: Муму-2. Наши дни

З цією метою на розгляд Верховної Ради було подано законопроект, який передбачає внесення відповідних змін до вищезгаданих законів України. Автори цього документу передовсім орієнтувались у своїй роботі на світовий досвід.

Провідні міжнародні організації, зокрема Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (до неї входить і Україна), котра сьогодні є відповідальною щодо розробки стандартів благополуччя тварин, Всесвітнє товариство захисту тварин вважають, що комплексне вирішення питання регулювання чисельності безпритульних (бродячих) тварин неможливе без впровадження таких складових, як:

• стерилізація;

• виховання відповідального власника домашньої тварини;

• ідентифікація та реєстрація домашніх тварин.

У ході досліджень, які проводять громадські організації світового рівня (наприклад, британський Міжнародний фонд благополуччя тварин), спеціалісти дійшли висновку, що поява на вулицях міст бездоглядних тварин обумовлена певними причинами. Так, «вуличну» популяцію поповнюють:

1) тварини на вільному вигулі, тобто ті, які мають власників і яких випускають на вулицю на певний період часу;

2) тварини, які загубилися або втекли від власника;

3) тварини, яких власники покинули;

4) тварини, які народилися на вулиці.

Цілком очевидно, що у трьох випадках з чотирьох винуватцями появи тварин «безхатьків» є безвідповідальні власники. Власне, й ті тварини, котрі народилися на вулиці, теж «завдячують» своєю появою таким власникам, оскільки значна частина їхньої популяції є потомками домашніх тварин, яких господарі свого часу позбавилися. Висновок простий: основна запорука успішного вирішення проблеми бездоглядних тварин – це ефективне запровадження і реалізація концепції відповідального власника тварини.

Одним з елементів цієї концепції є обов’язкова ідентифікація та реєстрація всіх домашніх тварин. Її запровадження то не тільки запорука успішного вирішення даної проблеми, завдяки цьому нарешті з’явиться можливість швидко знаходити таких недолугих власників і притягати їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності за жорстоке або недбале поводження з тваринами. Втілення в життя цих норм наблизить Україну до цивілізованих держав світу, які ефективно запроваджують концепцію «відповідального власника домашньої тварини».

Оскільки українське законодавство орієнтується на європейські аналоги, то важливою складовою у підготовці законопроекту стало упорядкування термінології і максимальне її наближення до світових стандартів. Адже для того аби закон міг діяти, слід використовувати чіткі дефініції, які коригуються з тими, що застосовуються у міжнародних документах подібного спрямування.

Серед важливих завдань даного законопроекту – уточнення і розширення термінологічного апарату, тобто тих означень, які вживаються у сфері захисту тварин. Зокрема, пропонується уточнити такі дефініції, як «тварина», «домашня тварина», «жорстоке поводження з тваринами» тощо. Проект також уточнює такі поняття, як «власник тварини», «неволя», «напіввільні умови», «залишення домашніх тварин без догляду», «каліцтво тварин», «страждання тварин», «інфраструктура для домашніх тварин та їх власників», «ідентифікація тварин», «реєстрація тварин» та ін.

Введення такого поняття, як «благополуччя тварин», стане черговим свідченням готовності українського суспільства і держави приєднатися до європейської спільноти, продемонструє сприйняття найсучасніших тенденцій розвитку так званого «права тварин» у цивілізованих державах світу, імплементує в українське законодавство ключові положення та стандарти щодо захисту тварин, що містяться як в міжнародних договорах, так і в актах Європейського союзу, адаптація яких є завданням для України в рамках євроінтеграційного поступу, зокрема й Угоди про асоціацію України з ЄС, що вступила в силу з 1 вересня 2017 року.

Ключовим для практичної реалізації положень проекту є чіткий розподіл повноважень між органами центральної влади та органами місцевого самоврядування, оскільки різні категорії тварин на сьогодні належать до компетенції різних міністерств та відомств, через що вкрай важко ефективно реалізовувати політику, спрямовану на гуманне поводження з тваринами, контроль їхнього благополуччя, а також благополуччя наших громадян.

І це насправді дуже важливий момент, який не слід недооцінювати. Не секрет, до прикладу, що практично в усіх містах є зграї здичавілих собак, котрі становлять реальну загрозу для життя дітей і дорослих. І саме грамотна політика щодо контролю за популяцією таких тварин, чітке визначення відповідальних за дані процеси – запорука нашої безпеки.

Маю також надію, що завдяки новим підходам ми нарешті візьмемо на озброєння звичку прибирати за своїми улюбленцями. Погодьтеся, що наразі українські власники тварин цим не переймаються, натомість парки, сквери, вулиці і навіть дитячі майданчики часто нагадують такі собі туалети для тварин.

Зазначений законопроект передбачає велику кількість змін до різнопланових законів України (вони згадувалися на початку статті), тому доволі складно у короткому огляді охопити всі аспекти запропонованих нововведень. Як на мене, в обговоренні концептуальних змін і доповнень повинні взяти участь найширші кола громадськості, позаяк ці новації так чи інакше стосуються значної частини громадян України. Законопроект представлений у відкритому доступі на сайті Верховної Ради, тож читайте, аналізуйте, вносьте свої пропозиції. Адже ми всі разом відповідаємо за тих, кого приручили.

Олександр Опанасенко Олександр Опанасенко , Народний депутат України, член фракції партії «Об'єднання "Самопоміч»
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter