Більшість українців, які не знаються на нюансах, не можуть реально обґрунтувати своє ставлення до цієї ідеї та, як правило, часто змінюють свою думку, або взагалі розглядають її як складову політичної діяльності нашої влади.
Доводиться досить часто чути, що не на часі зараз займатися тим, що не приносить нам перемогу або відчутних результатів за короткий проміжок часу.
Давайте все ж таки розберемося, в чому суть та сенс цього проекту.
По перше, хочу зазначити, що саме уповноважений президента США з питань клімату Джон Керрі був ініціатором та запросив Україну прийняти участь у проекті розробки та будівництва малих модульних реакторів для вироблення електроенергії. В Україні цю ідею анонсував міністр енергетики України Герман Галущенко за підтримки офісу Президента.
До відома зазначу, що Україна вже не перший рік співпрацює із США у сфері ядерної енергетики. Зокрема, американська енергетична компанія Westinghouse Electric є постачальником ядерного палива для українських атомних електростанцій, а також укладено додатковий договір щодо будівництва дев’яти (а за деякими даними – дванадцяти) ядерних реакторів. Співпраця України із однією із найпотужніших електротехнічних компаній США позбавила нас залежності від російського ядерного палива. Крім того, ми побудували централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива за технологією та підтримкою американської компанії Holtec. Це вказує, що Україна вже має певний позитивний досвід співпраці із США в ядерній енергетиці.
Малі модульні реактори (далі – ММР) – це нова технологія, яка перебуває на початковому етапі розвитку, що дає нам шанс бути одними серед перших у розробці та будівництві ММР.
Серед ключових переваг ММР у порівняні із звичайними АЕС – є компактний розмір, що дозволяє їх будувати та використовувати недалеко від основних споживачів, а також набагато більша безпечність та менші витрати на будівництво й експлуатацію.
Для розміщення ММР необхідно площа, яка в 10 разів менша, ніж у звичайних АЕС.
Невеликі розміри значно полегшують логістику: дозволять їх виробництво на заводах (маємо надію, що в Україні) та легко переміщати.
Запланована ціна має бути на кілька порядків нижча, ніж у разі будівництва реактора для великих АЕС.
Логічне, що й витрати часу на виробництво та введення в експлуатацію ММР є оптимальними. Темпи будівництва ядерних реакторів для великих АЕС досить низькі. За всі часи незалежності, Україна ввела в експлуатацію лише два нових реактори.
На думку фахівців, ММР у перспективі стануть основним замінником ТЕС та ТЕЦ, що значно знизить шкідливі викиди в атмосферу.
Іншими словами, усвідомлюючи, що світ рухається до використання чистої енергії. ММР стануть одним з шляхів для створення безвуглецевої енергетики.
Процес виробітку електроенергії ММР такий самий, як й у великих АЕС, які сьогодні експлуатуються Національною атомною енергетичною компанією «Енергоатом» (далі – НАЕК Енергоатом) в Україні. В реакторі, за допомогою ланцюгової ядерної реакції нагрівається вода у внутрішньому контурі. У подальшому нагріта вода передає теплову енергію у зовнішній контур, виробляється велика кількість пару, яка рухає турбіну, яка у свою чергу виробляє електроенергію.
Ще однією перевагою ММР є велика маневрова потужність. Тобто, малі реактори здатні досягати найбільшої потужності за 25-30 хв, а зупиняти роботу за 20-25 хв. Це неймовірно, що дає перспективи у їх використанні у комплексі із технологіями «зеленої» енергетики (СЕС та ВЕС - сонячними та вітровими електростанціями).
Для реалізації проектів з будівництва та експлуатації ММР в Україні є всі перспективи. Це досвід експлуатації атомних електростанцій, фахівці, наукові інститути, навчальні заклади тощо. Ми можемо стати реальним партнером для США та серйозним конкурентом для нашого північного сусіда. Можливо саме тому, ми спостерігаємо потужний негативний рух в інформаційному полі.
Критики, яка правило, у якості аргументів, спираються на відсутність світового досвіду експлуатації ММР, браку коштів, війну, складну процедуру отримання ліцензій, технологій, необхідність розробки нових будівельних норм та таке інше.
Так що, може нічого не робити, не рухатися взагалі?
Якщо відверто, на мій погляд, як би не війна, то можливо, нас би й не запросили до цього проекту. Справа в тому, що в енергетиці, в сучасних наукових технологічних розробках велика конкуренція.
Не виключенням є й розробка ММР.
Лідерами із розробки ММР є американська компанія NuScale Power, яка вже найближчим часом має отримати дозвіл на виробництво та експлуатацію малих реакторів від американського регулятора. А введення в експлуатацію очікується вже у наступному році.
Крім того ведуть розробки ММР в Китаї, Аргентині та Росії. Участь України у сумісних розробках ММР разом із NuScale Power – це ще один серйозний контрудар по Росатому.
Наші надійні американські партнери, виходячи із ситуації, в якій опинилась наша країна, дають нам певний шанс долучитися до новітніх технологічних проектів. Відкривають перспективи для створення додаткових енергетичних потужностей, енергетичної незалежності та можливості отримувати прибуток шляхом реалізації новітніх технологій. Й це стала політика американців та прогресивного людства – передавати технології та давати можливість своїм партнерам самостійно розвиватися в технологічному та економічному плані. Приклади нам відомі: Південна Корея, Тайвань – країни, які значно випереджають своїх візаві, якими опікуються тоталітарні режими.