ГоловнаБлогиБлог Максима Гардуса

Конференція ООН з клімату: вплив Росії через 4 маніпуляції Путіна

На конференції COP 28, що завершилася 13 грудня в Дубаї, відбулись зрушення, які прискорять геополітичні трансформації в світі. ЄС та США встановлюють курс на прискорене заміщення викопного палива, тоді як Росія виступає проти цього, залучаючи Бразилію до ОПЕК+ і формуючи нафтогазові союзи.

Фото: EPA/UPG

Україна

Україна виступила на конференції зі зміни клімату, демонструючи наслідки російської агресії для довкілля та намір розвивати "зелену" енергетику. Українські представники обговорювали потенціал відновлюваної енергетики, партнерство з ЄС та США, наслідки зміни клімату в Криму та вплив збройних конфліктів на довкілля. Делегація України також комунікувала на міжнародному рівні те, що збройна агресія Росії живиться експортом викопного палива та створює численні екологічні загрози.

Під час заходу було сказано, що Україна має намір стати ключовим центром "зеленої" енергетики в Європі, розвиваючи власне виробництво енергії з відновлюваних джерел у співпраці з ЄС та США. Ключовий акцент – необхідність розвитку відновлюваної енергетики для забезпечення енергетичної безпеки.

Представники України підписали меморандум з розширення вітропарку у Миколаївській області та наголосили на декарбонізації української електроенергетики через відновлювані джерела та атомну генерацію. Важливу роль грає електрифікація інших секторів та енергоефективність.

Україна намагається привернути увагу до екологічних загроз під час війни, демонструючи на COP28 свою кліматичну політику та плани щодо створення більш екологічної майбутності.

Наприкінці липня 2022 року український уряд оприлюднив свій 10-річний план відновлення з орієнтовною вартістю 750 мільярдів доларів, в якому висвітлені шляхи відновлення ключових секторів економіки.

Світ

На саміті голів держав відбулися виступи лідерів, відзначені суттєвими заявами щодо зміни клімату. Король Великої Британії Чарльз III відзначив невідповідність політик більшості держав необхідним темпам декарбонізації світової економіки, підкресливши відповідальність перед майбутніми поколіннями.

Лідери ЄС зазначили успіхи у декарбонізації та зобов'язались допомагати країнам в "озелененні" економік та боротьбі з наслідками зміни клімату. Шарль Мішель, голова Європейської Ради, відзначив важливість досягнення мети Паризької Угоди щодо утримання потепління в межах 1,5 градуса Цельсія і поступової відмови від викопного палива.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила необхідність проходження піку глобальних викидів парникових газів до 2025 року та закликала до етапної відмови від вугілля, нафти і газу. ЄС уже досягнув певних успіхів у скороченні викидів.

Конференція викликала критику через проведення в ОАЕ – країні, економіка якої базується на видобутку вуглеводнів, під час обговорення відмови від цих джерел енергії. Обрання на початку року президентом саміту султана Аль Джабера, який на той момент був виконавчим директором національної нафтової компанії ОАЕ Adnoc, також викликало суперечки. Але на передодні конференції, Аль Джабер пішов з цієї посади, на тлі скандалу з витоком документів про можливість переговорів про нові нафтові та газові угоди під час кліматичної конференції.

Глава ООН Антоніу Гуттеріш на COP28 закликав світових лідерів розробити плани для відмови від вугілля, нафти і газу, стверджуючи, що без цього немає шансів на зупинку глобального потепління. Ідея повної відмови від викопного палива стала одним із ключових спірних питань саміту. Навіть за наявності закликів до такої відмови, деякі країни намагаються залишитися вірними цим джерелам енергії.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив на важливості визнання заможними країнами своєї ролі у глобальному потеплінні. Світ має терміново змінити свої підходи до природокористування. Потрібно збільшити використання зеленої енергії, а також поступово відмовитися від використання вугілля, нафти і газу.

Підсумкове рішення конференції передбачає потроєння потужностей зелених джерел енергії до 2030 року та подвоєння темпів підвищення енергоефективності, що є ключовим для зменшення використання вуглеводнів.

Наприклад, Китай та Індія формально висловили підтримку прискоренню енергетичного переходу, але поки не готові повністю відмовитися від вуглеводнів.

Росія

Президент Росії Володимир Путін використовував COP28 як майданчик для підтвердження своєї самопроголошеної ролі захисника інтересів Глобального Півдня від впливу Заходу. Його присутність в ОАЕ під час заходу виглядає неоднозначно: Росія – один з найбільших виробників вуглеводнів та забруднювачів довкілля, який не приховує свого скепсису стосовно кліматичних порядків.

В той час як учасники конференції COP28 домовлялися про зменшення впливу енергетики на клімат, Путін вів переговори щодо експорту нафти. Коли COP28 в Дубаї досягла своєї середини, російський лідер лише за 150 кілометрів відбув зустріч з керівництвом ОАЕ, але його мета не полягала в обговоренні кліматичних питань.

Експорт російської нафти визначає стабільність для Москви, забезпечуючи доходи, необхідні для покриття витрат на війну в Україні. Однак зниження світових цін на нафту змушує Росію шукати способи збереження своїх фінансів. Це призвело до конфлікту з ОАЕ та Саудівською Аравією щодо управління видобутком нафти.

Одна з цілей російської зовнішньої політики – збереження високих цін на нафту. Після рекордних цін, що сталися після вторгнення Росії в Україну, ціни на нафту почали падати. Країни ОПЕК+ зменшили видобуток, але санкції з боку “Великої Сімки” обмежили ціну на російську нафту.

Путін уникає кліматичних самітів, його поява в ОАЕ під час COP28 була несподіваною. На тлі суперечок пов’язаних з проведенням переговорів в ОАЕ, спроби гуртування нафтодержав навколо Росії виглядали особливо конфронтаційними відносно країн Заходу. Хоча Путіну загрожує арешт у понад 100 країнах через військові злочини в Україні, його поява за межами власних кордонів залишилась безкарною, оскільки ОАЕ та Саудівська Аравія не є членами Міжнародного кримінального суду.

Головна мета візиту Путіна – геополітична: поглибити протистояння між Глобальним Півднем та Заходом. Розберемо окремі тези російської пропаганди.

1. Поетапна відмова від викопного палива матиме «негайний» негативний вплив на Південну Америку, Африку та більшу частину Азіатсько-Тихоокеанського регіону, оскільки джерела енергії, дешевші за вуглеводні, «ще недоступні», — сказав заступник міністра енергетики Павло Сорокін «Поступове припинення того, що є двигуном глобальної економіки [і коштує] розумну ціну... нереально. Ми обманюємо себе, якщо думаємо інакше», – додав Сорокін.

Цей висновок є маніпуляцією через спотворення фактів та встановлення штучного протиставлення між двома проблемами - декарбонізацію економіки та забезпечення енергопостачання, які в реальності можуть і повинні вирішуватися паралельно. Неправдиве твердження про негайний негативний вплив поетапної відмови від викопного палива на країни Південної Америки, Африки та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Це уявлення, яке схиляється до ідеї, що поки йде боротьба за клімат, економічний розвиток у цих країнах зупиниться. Однак ціль захисту клімату та економічного піднесення найбідніших країн не є взаємовиключними. Баланс між впровадженням нових енергетичних технологій і підтримкою економічного зростання відбувається не на шкоду одного, а на користь обох завдань. Спроба поставити протиставлення між захистом клімату та подоланням бідності є маніпуляцією, оскільки обидва ці завдання можна вирішувати сумісно завдяки технологічному прогресу. Розвиток економіки через впровадження нових, екологічно чистих технологій може сприяти подоланню бідності та зменшенню нерівності.

2. Росія заявила, що вивчає можливість фінансування нового так званого «фонду збитків і збитків» зі своїх золотовалютних резервів які були заморожені Заходом у відповідь на вторгнення в Україну. Представник Росії з питань клімату Руслан Едельгерієв підкреслив «нагальну потребу» допомогти країнам, що розвиваються, адаптуватися до екстремальних погодних явищ, спричинених підвищенням температури.

Ця маніпуляція через введення штучного протиставлення між інтересами різних країн у вирішенні двох важливих проблем - війни проти України та наслідків зміни клімату. Росія створює враження, що вона розглядає можливість створення фонду для фінансової підтримки країн, які стикаються з наслідками зміни клімату. Це відбувається за допомогою впровадження ідеї, що кошти, які раніше були заморожені через участь загарбницьку війну Росії проти України, можуть і мають бути використані для допомоги іншим країнам, а не для відбудови регіону, який постраждав від війни. Й створює видимість того, що перемога України може негативно вплинути на доступність фінансової допомоги країнам, що розвиваються, для адаптації до кліматичних змін. А також створює уявне протиставлення між потребами адаптації до наслідків змін клімату та потребами відбудови України, створюючи фальшиву альтернативу та використовуючи кліматичну тему як інструмент маніпуляцій для перенесення уваги від справжніх проблем та завдань в бік інтересів геополітичних росії.

3. Росія привітала ініціативу США щодо потроєння глобальних ядерних потужностей до 2050 року в рамках зусиль з досягнення нульового балансу викидів та поглинання вуглецю. «Без атомної енергетики неможливо досягти кліматичних цілей», — сказав заступник міністра економіки Росії Володимир Іллічов.

Це стає маніпуляцією тому, що Росія використовує питання клімату для захисту своїх власних інтересів у галузі ядерної енергетики. Навіть за підтримки мети зменшення викидів парникових газів, Росія веде агресивну кампанію на користь ядерної енергетики, використовуючи її як інструмент геополітичного впливу. Теза відкриває двері для відкладення санкцій проти Росатому, головного російського виробника ядерної енергії та постачальника технологій, що має проекти в багатьох країнах. А також дає підстави для твердження, що ядерна енергетика, як ключовий елемент боротьби зі змінами клімату, робить консенсус у питанні можливих санкцій проти Росатому ще більш складним. Таким чином, ця ситуація створює поле для маніпулювання поглядами на ядерну енергетику і протиріч в галузі кліматичних питань на міжнародній арені.

4. Росія назвала «недосяжними» спроби обмежити зростання глобальної температури до 1,5 градусів за Цельсієм. «Методи досягнення мети в 1,5 градуса дуже суворі і вимагають колосальних інвестицій у технологічну трансформацію», — сказав міністр економіки Росії Максим Решетников, додавши, що лише «деякі країни можуть собі це дозволити, але навіть це не є певним».

Ця теза про "недосяжність" обмеження зростання глобальної температури до 1,5 градусів Цельсія є частиною російської пропаганди, яка спрямована на створення сумнівів у досягненні цілей, поставлених ООН щодо захисту клімату. Вислів про "суворі методи" та "колосальні інвестиції" має на меті підкреслити нереалістичність таких заходів, створюючи враження, що вони надто складні та фінансово недоступні для більшості країн. Тож ставить під сумнів не лише доцільність заходів, але й самі цілі, відверто поширюючи невпевненість щодо можливостей у досягненні швидкої декарбонізації. Такий підхід збільшує скептицизм щодо необхідності та реальності прийняття важливих кроків для боротьби зі зміною клімату та підірвання підтримки глобальних ініціатив в цьому напрямі.

Нерішучість та сподівання

Дуже засмучує, що конференція COP28 не привела до значущих проривів у рішеннях щодо кліматичних питань. Натомість вона стала ареною для озвучення тез, що протистоять кліматичній агенді, надаючи майданчик лобістам індустрії викопного палива.

Вкрай непропорційне увімкнення голосів тих, хто спростовує чи гальмує зусилля щодо реальних кроків у боротьбі зі зміною клімату.

Така перевага уваги може відволікти від необхідності та важливості ефективних заходів та може послабити рішучість у вирішенні проблеми, яка залишається однією з найважливіших для майбутніх поколінь.

Та все ж новий розвиток подій на COP28 відкриває новий етап у боротьбі зі зміною клімату. Необхідність згортання індустрії викопного палива офіційно зафіксована в рішенні конференції, що стає першим кроком до сталого та екологічного майбутнього. Це рішення вперше фіксується на міжнародному рівні, визнаючи необхідність фундаментальних змін у енергетиці для збереження планети.

Що ж до ролі Росії у цьому новому контексті, важливо пам'ятати, що кінець залежності від нафти та газу не може бути відкладений назавжди. Адже досягнута угода усуває будь-яку неоднозначність, що офіційна політика світових урядів полягає в тому, що ера використання та видобутку вуглеводнів закінчується, що є безпрецедентною заявою. Тепер настає складна частина: фактично "перехід" від викопних палив до відновлюваних джерел енергії, особливо в частиці скорочення попиту на нафту та газ.

Максим Гардус Максим Гардус , менеджер з комунікацій Razom We Stand
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram