Феномен виборів в Україні: перспективи перезавантаження держави

За результатами дослідження аналітично-консалтингової компанії Gallup за 2018 рік, в Україні на початок 2019 року спостерігається найнижчий в світі рівень довіри населення до влади, що складає лише 9% (дискусійний і в той же час наглядний показник). Отже, українське суспільство ввійшло в 2019 рік в стані революційної готовності. Однак територіальні втрати: півострів Крим (територія анексована РФ), та військово-сепаративні заворушення на Донбасі (фактично військові дії між регулярними частинами РФ та України), які стали геополітичними наслідками «Революції гідності» і втечі президента В. Януковича, стримували українське суспільство від революційних заворушень.

На президентських виборах, рейтингові кандидати в президенти висувалися від політичних партій, і представляли не лише себе особисто, а й свої партії. Їх участь в президентських виборах обумовлювалася не тільки бажанням бути обраним Президентом України, а й необхідністю консолідації своїх потенційних виборців навколо себе та свої політичних партій, за півроку до парламентських виборів.

В першому турі президентських виборів, феномен довіри до влади в 9% вилився в 30% голосів підтримки позасистемного шоумена Володимира Зеленського. Та підтримки діючого президента Петра Порошенка на рівні 15,95% голосів виборців, що дало їм вийти до другого туру виборчих перегонів. Подальша консолідація голосів навколо В. Зеленського та П. Порошенка, відбувалася за рахунок умовного перетікання голосів виборців від інших кандидатів, учасників першого туру, що спрощено можна окреслити наступним чином:

До П. Порошенко (15,9%), що позиціонувався як президент-патріот, перейшла частина голосів патріотично налаштованих виборців А. Гриценка (6,9%), І. Смешка (6%), Р. Кошулинського (1,4%) та в сукупності дали результат 25% підтримки .

До В. Зеленського (30,2%) перейшли протестні в першу чергу до П. Порошенка, голоси Ю. Тимошенко (13,4%), Ю. Бойко (11,6%), О. Ляшка (5,4%) та О. Вілкула (4,1%), та інших кандидатів, та в цілому дали йому підтримку 73% підтримки.

Фото: EPA/UPG

Отримана В. Зеленським підтримка, є найвища у відсотковому вимірі, в політичній історії України, при цьому електоральну перемогу він здобув в усіх регіонах України, за виключенням Львівської області. Цей результат став неочікуваним, хоч і був передбачений соціологами.

Однак 73% голосів підтримки обумовлена не лише протесними настроями виборців, але й багаторічною діяльністю В. Зеленського: як лідера студії «Квартал 95»; «зірки» комедійного шоу «Вечірній квартал», «Розсміши коміка». Ці передачі регулярно і багато років підряд демонструвалися на одному із найбільш рейтингових телеканалів України - «1+1», власником якого є відомий український олігарх І. Коломойський.

Висміювання українських політиків: діючих президентів, прем’єр-міністрів та членів уряду, ключових лідерів політичних фракцій парламенту – розвіювали притаманну пострадянським країнам високу пошану до представників влади; створився міф певної компетенції коміків в сфері політики, адже ті вдало критикували владу.

Ще одним неусвідмленим електоральним мотивом підтримки В. Зеленського став показ в ефірі телеканалу 1+1 телесеріалу «Слуга народу». В. Зеленський зіграв в ньому головного героя В. Голобородька, простого українця, якого примхами долі було обрано Президентом України, та який в сюжеті фільму відповідає багатьом неусвідомленим вимогам українців до політика. В подальшому значна кількість виборців не розрізняла образ героя фільму В. Голобородька, від образу нового реального політика В. Зеленського.

На високі електоральні результати В. Зеленського на президентських перегонах зіграли три основні фактори:

• висока недовіра суспільства до органів влади та політичної еліти;

• несвідоме ототожнення образа героя фільму «Слуга народу» В. Голобородька з актором В. Зеленським, який його зіграв;

• високий рівень антирейтингу П. Порошенка (50,3% - ні за яких умов не проголосують за діючого Президента), виразився в підтримці виборцями В. Зеленського.

В цілому українське суспільство обрало ризик політичної невизначеності, який демонструє В. Зеленський, що може в кращому варіанті розвитку подій, може трансформуватися в нові перспективи розвитку суспільства.

Можливо тенденція підтримки нових політичних сил збережеться і на парламентських виборах.

Перспективи формування парламентської коаліції новими політичними силами

Восени в Україні пройдуть вибори до парламенту. В країні діє змішана виборча системи, за якою половина складу парламентарів обирається за закритими партійними списками, із прохідним бар’єром в 5%; інша половина парламентарів обирається по мажоритарним одномандатним виборчим округам.

Президентські вибори стали своєрідним стартом парламентських перегонів, а сконцентрована навколо політичних лідерів, представників політичних партій, електоральна підтримка, непропорційно перейде до цих політичних партій.

Чотири політичні партії, «Слуга народу» новообраного президента В. Зеленського, підтримкою 23%; «Опозиційна платформа – За життя» на чолі з лояльними до РФ лідерами: Ю. Бойко, В. Рабінович, та В. Медведчуком з підтримкою 15,7%; партія «Солідарність» екс-президента П. Порошенка, з підтримкою в 14%; ВО «Батьківщина» Ю. Тимошенко, з підтримкою в 12% гарантовано пройдуть до парламенту.

Боротьба за входження до парламенту розгорнеться між трьома політичними партіями з рейтингом на рівні прохідного бар’єру в 5%: «Громадянська позиція» А. Гриценка, «Сила і честь» І. Смешка, та «Радикальної партії Олега Ляшка».

Прогнозний склад фракцій політичних партій в новому парламенті (з врахуванням мажоритарних кандидатів що можуть до них приєднатися):

Першим сценарієм розстановки політичних сил в новому парламенті може стати подолання прохідного бар’єру 4 політичними силами з найвищою електоральною підтримкою. Цей сценарій може створити напруженість із формуванням парламентської коаліції, яка буде залежати в першу чергу від позиціонування мажоритарних депутатів, обраних до парламенту.

Найважчий сценарій - це входження до парламенту 5 політичних сил, в тому числі «Радикальної партії Олегя Ляшка», що може створити потенційні умови, коли нові парламентські сили не зможуть бути основою творення парламентської коаліції. Та цей сценарій є найменш ймовірним.

Входження до парламенту 5 політичних сил, 4 з найвищим рейтингом, та однієї нової, наприклад «Сила і честь», створює можливість сформувати парламентську коаліцію з нових політичних сил, разом з фракцією партії «Батьківщина».

Перспективи оновлення парламенту та перезавантаження держави Україна

За оптимістичного сценарію електоральної підтримки нових політичних сил, партійний склад парламенту оновиться до 50%, а персональний склад народних депутатів буде оновлений до 70%.

Фракції нових політичних сил «Слуга народу», «Громадянська позиція», «Сила та честь» в парламенті самостійно зможуть сформувати відносну більшість в складі 190-210 народних депутатів.

Прогнозовано парламентська коаліція в новообраному парламенті буде складатися із фракції нових політичних сил «Слуга народу», «Громадянська позиція», «Сила та честь», і парламентським старожилом, фракцією ВО «Батьківщина».

Запит суспільства на оновлення влади в країні та отримання нових перспектив розвитку країни, може знайти перспективу на реалізацію. Нові політичні сили, ймовірно сформують новий уряд, які разом з новообраним президентом В. Зеленським візьмуть на себе всю відповідальність за розвиток ситуації в країні.

Катерина Одарченко Катерина Одарченко , Политтехнолог, партнер компании «SIC Group Ukrainе», президент Института демократии и развития “PolitA”
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter