Заходи ультраправих стали досить звичними для Італії – країни, в якій сто років тому зародився фашизм, пише BBC. На території країн діють декілька ультраправих груп.
Близько 50 років тому в Мілані від рук антифашистських екстремістів загинув ультраправий студент Серджіо Рамеллі. На місці його вбивства на своєрідні поминки зібралися люди – переважно в чорному, деякі з тату на головах, які відповідали на заклик свого лідера витягнутими догори піднятими руками – фашистським привітанням.
Такі "поминки" в країні проводять ледь не щороку. Є також побоювання щодо правлячої партії "Брати Італії".
Лідерка партії, прем’єр-міністр Джорджія Мелоні, заявила, що її рух повністю змінився. Але деякі побоюються, що вона та її партія недостатньо відійшли від свого політичного походження і що те, що колись вважалося крайністю, стає мейнстрімом.
Минуло більше століття відтоді, як до влади в Італії прийшов фашистський диктатор Беніто Муссоліні на прізвисько Дуче. Його тоталітарний режим відзначався жорстокими репресіями проти всіх опонентів, концтаборами та вторгненнями за кордон. Антисемітські закони переслідували євреїв, і після того, як Муссоліні об’єднався з гітлерівською Німеччиною, тисячі людей були відправлені на смерть під час Голокосту. Італія капітулювала перед союзниками, поринула в громадянську війну, а Дуче був зрештою схоплений і вбитий. Післявоєнна конституція Італії забороняла фашистську партію, але руху дозволили діяти в інших іпостасях.
Movimento Sociale Italiano, або MSI, був створений прихильниками диктатора з метою відродження фашизму та боротьби з комунізмом. Посадовці режиму Муссоліні зайняли роботу в державних установах. Жоден італієць не постав перед трибуналами у справах про воєнні злочини.
У Німеччині закон чітко визначає, що нацистське вітання карається позбавленням волі. А в Італії суди можуть вирішувати, чи є цей жест злочином.
Прем'єрка Мелоні раніше була членом MSI і говорила, що Муссоліні був "хорошим політиком". Тепер вона використовує мову, більш узгоджену з основними європейськими правими, як-от розмови про захист кордонів і підвищення народжуваності в Італії. Мелоні відмовилася від критики єврозони, налагодила тісні стосунки з лідерами від Вашингтона до Брюсселя та була відвертою у своїй підтримці України після її вторгнення Росії. Але її критики кажуть, що вона все ще симпатизує своїм політичним корінням.
Втім, є значно радикальніші італійські організації, аніж партія Мелоні. Forza Nuova, яка існує вже понад чверть століття, набагато правіше, ніж партія пані Мелоні. І її члени схвально відгукувалися про російського керманича Володимира Путіна. Партія ніколи не отримувала достатньо голосів для парламенту, але відома своїми протестами і причетна до насильства проти мігрантів. У штаб-квартирі цієї партії стіни вкриті расистськими та екстремістськими символами, зокрема "прапорами" терористичних організації "ДНР" та "ЛНР".
Більше на цю тему – у матеріалі "Праві захоплюють Європу. У чому загроза?".