Після атаки ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня американці несподівано усвідомили, що університети країни не лише оплот соціалізму (це сумна реальність уже багато десятиліть), а й осередки геть печерного антисемітизму. А як інакше пояснити масові святкування студентів під гаслами «від річки до моря» (заклик ХАМАС створити Палестинську державу, зокрема й на території Ізраїлю, причому ціною його знищення), публічні заяви викладачів про те, що потрібно «враховувати контекст дій ХАМАС», що напад (від якого загинули щонайменше 1200 осіб, більшість — мирні мешканці) був «ударом відплати за дії Ізраїлю». Лише один приклад: 34 студентські організації Гарвардського університету після нападу ХАМАС підписали звернення, у якому заявили, що «вважають ізраїльський режим повністю відповідальним за розгортання насильства».
Усе це сталося, підкреслю, ще до військової операції Ізраїлю в Секторі Гази, унаслідок якої палестинське населення району опинилося на межі гуманітарної катастрофи.
Звісно, політика Ізраїлю щодо палестинців ніколи не була вегетаріанською. Однак у жорстоких, звірячих убивствах цивільних, дітей немає контексту. І його не потрібно шукати, пояснюючи фестивалі радості в американських вишах після 7 жовтня.
Так, надмірна жорстокість ЦАХАЛ, удари по цивільній інфраструктурі й блокада сектора, яка спричинила штучний голод, варті максимального осуду. І міжнародна спільнота мала б докласти більше зусиль, аби зупинити насилля — як і у випадку з російською агресією. Але дії Держави Ізраїль не виправдовують закликів лідерів студентських протестів в американських університетах убивати євреїв, не виправдовують їхньої підтримки ісламістських доктрин про смерть Ізраїлю, США та західної цивілізації загалом.
І, до речі, так палко протестуючи проти Ізраїлю, американські студенти чомусь уперто не помічають агресії значно більших масштабів — війни Росії проти України. Чомусь вони не захоплюють університетських кампусів, закликаючи припинити стирати з лиця землі українські міста й убивати українських дітей. Де хоча б один мітинг після ракетних ударів Росії по українських містах чи заява студентських організацій із засудженням дій Москви?
Відсутність реакції на російську агресію промовисто свідчить, що університетські спільноти США до «пропалестинських протестів» мотивує не пацифізм чи природна реакція на несправедливість. На жаль, рушієм протестів виявився банальний антисемітизм, який сформувався у сприятливому для нього неомарксистському дискурсі, що домінує в американських університетах. Йому притаманне чорно-біле сприйняття світу, у якому умовні пригноблені мають право на все, а умовні гнобителі (до яких автоматом зарахована вся західна цивілізація) повинні бути знищені.
Саме тому Ізраїль для американського соціаліста — абсолютне зло, яке не має права на існування. США — зло, бо веде агресивні війни, підтримує Ізраїль і взагалі є оплотом капіталізму. А Росія, яка вдало індоктринувала в лівий дискурс міфологеми про власну боротьбу проти «західного колоніалізму» — зло прийнятне, можливо, навіть не зло, а специфічний попутник добра.
🚨#BREAKING: Pro-Palestine protesters have removed the American flag at George Washington University and replaced it with a large Palestine flag
— R A W S A L E R T S (@rawsalerts) May 3, 2024
⁰📌#Washington l #DC
Watch as hundreds of pro-Palestine protesters, students, and other activists gather in large numbers outside… pic.twitter.com/ErbG2q0daK
Також майже добром є ісламісти, байдуже, що в контрольованих ними спільнотах права людини й цінності, які сповідують західні ліві, поза законом. Американські студенти, представники привілейованої частини суспільства (вища освіта у США доступна насамперед вихідцям із заможних родин) навіть мімікрують під «пригноблених» з Близького Сходу, одягаючи куфії та хіджаби.
Понад те, самі протести координують організації, тісно пов’язані з ісламістськими рухами — «Американські мусульмани за Палестину» і «Студенти за справедливість у Палестині». Обидві організації засновані професором Каліфорнійського університету Хатемом Базіаном і просувають у США ісламістські доктрини й антисемітську пропаганду.
Тому не варто дивуватися, що адміністрації університетів пропонують єврейським студентам навчатися дистанційно, оскільки не можуть захистити їх від переслідування й насильства з боку колег по alma mater — рівень антисемітизму в університетах просто зашкалює.
При цьому студентів, що публічно закликають до убивств «сіоністів», у кращому випадку відстороняють від навчання, як це сталося з Хімані Джеймсом, студентом Колумбійського університету, одним з лідерів протесту.
І навряд чи виш зважиться на більш суворе покарання: того ж Хімані Джеймса публічно підтримали дві конгресвумен від Демократичної партії, Ільхан Омар й Александрія Окасіо-Кортес, які особисто відвідали табір протестувальників Колумбійського університету.
🚨#BREAKING: Democratic Rep AOC has just arrived to visit and engage in conversations with students at the pro-Palestine encampment at Columbia University pic.twitter.com/VdtBH2IYLF
— R A W S A L E R T S (@rawsalerts) April 26, 2024
Що далі?
Студентські протести уже стали важливою частиною виборчої кампанії у США, і спроби набрати електоральні бали лише поглиблюють кризу.
У складній ситуації опинився президент Байден: Білий дім не може відмовитися від підтримки Ізраїлю, при цьому немала частина його власної партії — і лідери, і виборці — цілком поділяє антиізраїльські вимоги протестувальників. Лідер США спробував виступити миротворцем: засудив і антисемітизм, і ісламофобію.
Натомість Дональд Трамп і консерватори з Республіканської партії зацікавлені, щоб суперечності в таборі конкурентів поглиблювалися. Вони закликають до силових дій, зокрема, застосувати Національну гвардію, щоб відновити порядок в університетах. «Ці ліві радикали божевільні, — заявив цього тижня Трамп. – Їх потрібно зупинити зараз, тому що це буде тривати й далі й ставатиме все гірше й гірше».
У середу, 1 травня, Палата представників Конгресу ухвалила Акт про поінформованість про антисемітизм, в якому констатувала, що «антисемітизм зростає в Сполучених Штатах».
Законопроєкт закріплює визначення антисемітизму у федеральному законі й доручає Департаменту освіти враховувати його під час формування освітніх програм.
Однак чи ухвалить його Сенат — під питанням: проти і лівий фланг Демократичної партії, і ультраправий Республіканської. Перші апріорі проти будь-яких рішень, які можна трактувати як підтримку Ізраїлю. Другі вбачають у документі «загрозу свободі слова», зокрема, праву говорити, що «Ісус був розіп’ятий євреями». І взагалі, мовляв, «саме Євангеліє відповідає визначенню антисемітизму згідно з умовами законопроєкту». (Ні, це не жарт, а реальні цитати конгресменів від Республіканської партії.)
Утім навряд чи навіть позитивне рішення Сенату суттєво вплине на ситуацію: протест надто радикалізований, надто багато зацікавлених у тому, щоб розколи послабили США.
«Недавні антиізраїльські протести часто зображують як спонтанне студентське обурення проти війни в Газі. Але ми бачимо, що за молодими ідеалістами стоїть організований рух лівих, які хочуть поширювати безлад», — констатувала редакція The Wall Street Journal.
Читаючи це, чомусь уявляєш собі задоволені фізіономії Путіна й Сі.