ГоловнаСвіт

На високі посади у ОБСЄ призначені близькі до Кремля особи, – Радіо Свобода

Всі вони мали доступ до чутливої інформації та великого масиву матеріалів для службового користування. 

На високі посади у ОБСЄ призначені близькі до Кремля особи, – Радіо Свобода
Салтанат Сакембаєва та заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко
Фото: Радіо Свобода

У європейських посадовців викликає занепокоєння призначення на високі посади у ОБСЄ близьких до Кремля осіб. Це може дати можливість Кремлю саботувати роботу міжнародного органу, який мав би бути нейтральним.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Зазначається, що всі вони мали доступ до чутливої інформації та великого масиву матеріалів для службового користування. 

Серед таких осіб колишній співробітник російського посольства у Вашингтоні, а нині старший стратегічний радник секретаріату ОБСЄ Антон Вушкарник, якого деякі колеги називають “полковником”, натякаючи на його зв'язок із російськими спецслужбами. Джерело Радіо Свобода в урядових колах у Вашингтоні повідомило, що американська розвідка цікавилася Вушкарником не просто як пересічним співробітником посольства.

У розпорядженні Радіо Свобода є електронний лист, відправлений Вушкарником співробітнику Конгресу США. В ньому міститься посилання на відео, в якому українські політики уподібнюються нацистам. Крім того, там йдеться про загрозу США з боку “гомосексуального авторитаризму”.

Вушкарник входив до Групи експертів зі стратегічних питань (SPSU), у якій співпрацювали експерти з Росії, США, ЄС і Швейцарії. Цю групу розпустили лише в 2020 році.

Перед тим Вушкарник тривалий час працював у російському МЗС, зокрема у 2011-2015 роках був директором у справах Конгресу в посольстві РФ у Вашингтоні. Тоді він виправдовував продаж російської зброї сирійському президенту Башару Асаду.

У 2018 році Вушкарник обіймав посаду у відділі планування МЗС РФ і проводив консультації в Мінську з представниками МЗС Білорусі. 

Пізніше Вушкарник намагався брати участь у дискусіях про збройну російську агресію в Україні, зокрема у зустрічах зі спеціальною моніторинговою місією та засіданнях тристоронньої контактної групи. Він регулярно з'являвся у Zoom на заходах, на яких йому бути не належало.

В 2001-2005 роках Вушкарник працював у Естонії, саме тоді російські розвідники активно працювали під дипломатичним прикриттям, отримували чіткі вказівки підтримувати прокремлівські організації російськомовної меншини та намагалися вплинути на результати виборів у країні. В роки, коли Вушкарник працював у Таллінні, приблизно чверть персоналу російського посольства були пов'язані з російською розвідкою.

Ще одна особа, на яку звернули увагу журналісти – співробітниця міжнародного секретаріату Парламентської асамблеї ОБСЄ Дар’я Боярська. Вона раніше працювала в російському МЗС і часто супроводжувала Володимира Путіна та Сергія Лаврова у закордонних поїздках. Боярська була перекладачкою на переговорах президента РФ із Дональдом Трампом. Тоді Фіона Хілл, радниця Трампа з національної безпеки, заявляла, що Кремль спеціально вибрав Боярську, яка викладала свої гламурні фотографії у соцмережах, щоб відволікти увагу Трампа.

Боярська також супроводжувала Путіна під час переговорів з колишнім радником національної безпеки Джоном Болтоном у 2018 році. Перекладала Боярська і на зустрічі Путіна з президентом Бараком Обамою у Китаї у 2016 році. 

Боярська обійняла посаду в ОБСЄ у лютому 2021 року. У вересні 2021 року Боярську призначили головою віденського бюро зв'язків ПА ОБСЄ, вона також стала “заступницею спеціального представника”. 

Ймовірно, Боярську приймали на роботу по непрозорій процедурі, зазначають журналісти.

Хоча делегати з кількох східноєвропейських країн досі засуджують її призначення на цю посаду, керівництво ОБСЄ не бачить проблеми в ньому. Більше того, керівництво Боярської вимагало від Польщі зняти санкції з Боярської.

Також відзначається низька якість роботи Боярської як перекладачки, зокрема через те, що Росія не згадується в контексті війни з Україною.

Також Радіо Свобода повідомляє про Салтанат Сакембаєву, яка до середини літа 2022 року працювала в Генеральному секретаріаті ОБСЄ, а її чоловік, Андрій Руденко, займає посаду заступника міністра закордонних справ Росії. Раніше він був постійним представником Росії в ОБСЄ. 

За два дні до початку повномасштабного вторгнення в Україну Руденко виступив у Думі з доповіддю про плани Кремля щодо анексії територій в Донецькій та Луганській областях України. 

Зокрема, він звинуватив Україну в саботажі переговорів у рамках тристоронньої контактної групи, яка складалась з Росії, України та ОБСЄ.

Дружина Руденка Салтанат Сакембаєва працювала в Генеральному секретаріаті ОБСЄ старшим політичним і адміністративним помічником. Це надавало їй право бути присутньою на засіданнях ОБСЄ високого рівня і мати доступ до різноманітної інформації.

Як з’ясувало Радіо Свобода, її робота в ОБСЄ викликала низку запитань, оскільки Кремль таким чином міг впливати на діяльність ОБСЄ.

Сакембаєва розпочала роботу у Генеральному секретаріаті ОБСЄ у Відні у 2009 році, будучи ще громадянкою Киргизстану. У серпні 2014 року вона отримала громадянство РФ, а через місяць вони з Руденком одружилися у посольстві РФ у Відні. У липні Сакембаєва відмовилася від громадянства Киргизстану. 

Напередодні 9 травня 2020 року Сакембаєва прикрасила свій акаунт у фейсбук “георгіївською стрічкою” та гаслом “75 років перемоги”. 

Після того, як у 2016 році Руденко повернувся на роботу до Росії, його дружина залишилася у Відні. 

“Оскільки Салтанат була співробітницею ОБСЄ, маємо очевидний конфлікт інтересів. Вона мала доступ до ключових чиновників у секретаріаті, включаючи кількох генеральних секретарів і голів, а також керівництво Центру із запобігання конфліктам”, – розповів дипломат, який працював в ОБСЄ.

Ще один дипломат розповів, що у Сакембаєвої був доступ до інформації про діяльність спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та тристоронньої контактної групи, сформованої для пошуку дипломатичного вирішення конфлікту на сході України. 

На тлі ескалації відносин між Україною і Росією Сакембаєва зберігала свою позицію в секретаріаті ОБСЄ, керівництво якого не бачило в цьому проблеми.

Як раніше повідомляв голова МЗС України Дмитро Кулеба, щоб врятувати Організацію з безпеки та співробітництва в Європі, потрібно знайти шлях як позбутися РФ в ОБСЄ, або ж заснувати організацію вже без Росії. 

Естонія, Латвія та Литва заявили, що вони бойкотуватимуть міністерську зустріч ОБСЄ у Скоп'є, якщо міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову дозволять бути присутнім на ній. Таке ж рішення прийняла і Польща.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не братиме участі в засіданні ОБСЄ, яке відбудеться 30 листопада - 1 грудня в Скоп'є, оскільки на ній буде присутній росіянин Сергій Лавров.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram