Про що домовилися?
Глави держав підписали три документи про реагування на спільні загрози. Вони домовилися проводити щорічні зустрічі на найвищому рівні, а також на рівні керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони, фінансів і радників з питань національної безпеки. Це необхідно через конфронтацію США та Китаю, війну Росії проти України, ядерні провокації (з боку РФ і КНДР), а також кліматичні виклики.
Лідери підписали документ під назвою «Дух Кемп-Девіда», де йдеться про єдність у підтримці України. Стверджується, що неспровокована та жорстока агресивна війна Росії проти нашої держави похитнула засади міжнародного порядку і сторони зобов’язуються надавати допомогу Україні, запроваджуючи скоординовані, жорсткі санкції проти РФ і якнайшвидше зменшуючи залежність від російських енергоносіїв. «Ми віримо, що тривалим уроком цієї катастрофічної агресивної війни має стати непохитне бажання міжнародної спільноти підтримувати принципи територіальної цілісності, суверенітету та мирного вирішення суперечок», – сказано в декларації.
Однією з ключових загроз визначено непередбачуваність північнокорейського режиму та провокаційні ракетні пуски. У документах, прийнятих за результатами саміту, наголошено, що сторони готові розпочати переговори з КНДР без попередніх умов. До кінця 2023 року вони налагодять і запровадять систему попередження, обміну даними в режимі реального часу, яка завчасу інформуватиме про ракетний напад з боку КНДР. Також країни досягли домовленості про розширення взаємодії та співробітництва у сфері ПРО.
Сторони також заявили про готовність виконувати свої зобов’язання як учасники Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. «Ми підтверджуємо, що досягнення світу без ядерної зброї є спільною метою для міжнародної спільноти, і ми продовжуємо докладати всіх зусиль, щоб гарантувати, що ядерна зброя ніколи не буде використана знову».
Держави підтвердили важливість миру і стабільності в районі Тайванської протоки. Визнаючи, що основні позиції трьох держав щодо Тайваню не змінилися, США, Корея та Японія закликали до мирного вирішення проблем (між Китаєм і Тайванем).
Окремо сторони засудили «небезпечну та агресивну поведінку на підтримку незаконних морських претензій з боку КНР у Південнокитайському морі». Вашингтон, Сеул і Токіо заявили про неприйняття будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво у водах Індо-Тихоокеанського регіону, мілітаризації акваторії, використання суден берегової охорони та морської поліції для будь-яких примусових заходів.
Що отримала кожна країна
За словами президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, учасники зустрічі в Кемп-Девіді змогли інституціоналізувати та зміцнити співпрацю. Глава республіки очікує, що цей формат стане регіональним консультативним органом, аналогічним структурам QUAD (США, Японія, Індія, Австралія) і AUKUS (Австралія, Великобританія, США). Юн підтвердив, що США, Південна Корея та Японія створять систему раннього оповіщення та передачі інформації про ракетні запуски КНДР, а також регулярно проводитимуть спільні військові навчання відповідно до виробленого плану. Крім того, союзники сконцентруються на протидії незаконній хакерській і фінансовій діяльності Північної Кореї в кіберпросторі. Юн Сок Йоль також упевнений, що посилення взаємодії зі США та Японією сприятиме зростанню впливу Південної Кореї на міжнародній арені.
Саміт має дати старт створенню такої системи тристороннього політичного, військового та економічного співробітництва, яку було б важко зруйнувати. А такі спроби дуже можливі в разі зміни влади у США чи Південній Кореї.
Японія своєю чергою отримала шанс реалізувати геополітичні амбіції, а також можливість наблизитися до завершення багаторічної конфронтації з Південною Кореєю. Як зазначає "The Japan News", тристороння співпраця традиційно була зосереджена на спільній політиці стримування Північної Кореї, але саміт у Кемп-Девіді розширив порядок денний. Тепер ключовими є безпека та розвиток усього Індо-Тихоокеанського регіону та економічна, технологічна співпраця тощо.
Для США та президента Байдена зустріч у Кемп-Девіді важлива як у зовнішньо-, так і у внутрішньополітичному контексті. По-перше, Вашингтон зміцнює союзницькі звʼязки та присутність у регіоні. По-друге, глава Білого дому отримує «козир», який зможе використати під час перемовин з лідером Китаю Сі Цзіньпінем. По-третє, президент США демонструє американцям, що його адміністрація досягає дипломатичних успіхів, що вкрай потрібно під час виборчої кампанії. Йому також необхідно показати опонентам, що Білий дім постійно тримає фокус на стратегічно важливому Індо-Тихоокеанському регіоні.
Пекін, до речі, розкритикував результати саміту в Кемп-Девіді, зазначивши, що «спроби сформувати різні замкнуті угруповання та кліки, як і привнести блокове протистояння в Індо-Тихоокеанський регіон, однозначно призведуть до протидії з боку інших країн регіону». Крім того, в Пекіні заявили, що жодна країна не повинна «прагнути забезпечити власну безпеку за рахунок інтересів у сфері безпеки інших держав, миру та стабільності в регіоні».
***
Загалом, результати саміту є позитивними, хоча не можна сказати, що зустріч у Кемп-Девіді породила новий військово-політичний альянс. Для його створення потрібно ще багато чого зробити. Насамперед це стосується вирішення проблем у відносинах між Південною Кореєю та Японією. Хоча, безумовно, цього року країни досягли тут прогресу.
Крім того, очевидно, що одним із завдань такого альянсу буде стримування Китаю, що провокуватиме протидію з боку Пекіна. Південна Корея нині не готова до відкритої конфронтації з КНР. Це повʼязано з високим ступенем взаємозалежності з китайською економікою та негативними наслідками, які Південна Корея отримала в результаті накладених Китаєм санкцій у відповідь на розміщення американських систем ПРО на території країни у 2016 році.
