Криза, що триває пів року
На тлі блокування РФ чорноморських шляхів 30 травня 2022-го Євросоюз на рік скасував мита на товари з України, щоб допомогти її економіці. Це мусило сприяти транзиту зернових наземним транспортом до європейських портів, звідки продукція мала йти до кінцевих одержувачів на Близькому Сході, в Азії та Африці.
Однак через те, що українське зерно продавали вдвічі дешевше за польське, чимала його кількість залишалася на внутрішньому ринку. У підсумку ціна на польську пшеницю впала до 700 злотих за тонну, тоді як за рік до великої війни вона коштувала приблизно 1400.
Ситуація спровокувала протести польських фермерів, унаслідок чого у квітні 2023 року лідер партії «Право і справедливість», віцепрем'єр Ярослав Качинський оголосив про рішення уряду заборонити імпорт зерна та багатьох інших сільськогосподарських продуктів з України до Польщі. Інші держави – сусідки України ухвалили ідентичні кроки.
28 квітня ЄС досяг згоди з Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною щодо української продукції, а вже 2 травня оголосив про запровадження тимчасових запобіжних заходів стосовно імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику з України, які діяли до 5 червня, а потім були продовжені до 15 вересня. Водночас Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих злаків і всіх інших товарів українського походженням. Тут варто нагадати, що саме позиція Польщі змусила Євросоюз порушити Угоду про асоціацію з Україною і заблокувати реалізацію аграрної продукції.
Київ сподівається, що Польща відмовиться від блокади збіжжя та інших товарів після 15 вересня. У Джидді (Саудівська Аравія) керівник Офісу Президента Андрій Єрмак провів перемовини з державним секретарем канцелярії президента Польщі – керівником Бюро міжнародної політики Марціном Пшидачем. Представник України висловив сподівання, що країни-сусіди утримаються від запровадження односторонніх обмежувальних заходів стосовно експорту української агропродукції після 15 вересня. Водночас Київ заявив, що готовий завчасно провести необхідні консультації.
Схожі меседжі пролунали й від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на нараді послів України в Ужгороді. «Полякам дуже важливо сьогодні донести, що в нас не стоїть задача завалити їхні ринки і знищити їхніх фермерів. У нас стоїть задача дати вижити нашим фермерам, дати вижити українській економіці. Нам не треба ставити ультиматуми, блокувати кордон. Ми абсолютно здатні до перемовин, домовленостей, і це наш шлях. Є абсолютно цивілізовані інструменти, і ними ми будемо користуватися», – наголосив очільник українського уряду.
Утім нині важко сказати, чи пристане Варшава на позицію Києва. Раніше, у липні, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що уряд твердо захищатиме інтереси польських фермерів.
«Ми будемо дуже жорсткими, коли йтиметься про захист польського ринку», – зазначив прем’єр під час пресконференції у Брюсселі, додавши, що в Польщі тривають жнива і є надлишок зерна, який треба продати. Він також попередив, що Польща блокуватиме зерно з України навіть після визначеної Єврокомісією дати.
«Або після 15 вересня в Європейській комісії будуть розроблені механізми та правила, які запобігатимуть дестабілізації польського ринку, або польський уряд запровадить це в односторонньому порядку. Ми будемо жорсткими», – сказав глава Ради міністрів.
Такої думки і віцепрем’єр Качинський, який в етері Польського радіо наголосив, що Польща блокуватиме українське зерно навіть усупереч ЄС.
Зі свого боку міністр сільського господарства Роберт Телус зазначив, що сировина з України більше не проблема для Польщі, а зернова криза залишилася в минулому. Хоча він також зазначив, що в уряді Польщі не відмовляються від намірів продовжити заборону на ввезення української агропродукції й окремо від ЄС і вважають позицію Єврокомісії політично вмотивованою.
Утім польські фермери іншої думки, адже місцеві елеватори наповнені зерном, яке вони не готові продавати за актуальними низькими цінами.
Проблема є доволі серйозною. У чому ж криється причина, чи можна її подолати?
Боротьба за політичний капітал
Причиною категоричності польського уряду є парламентські вибори, які відбудуться 15 жовтня цього року. Партія «Право і справедливість», що перебуває при владі, традиційно розраховує на підтримку виборців із сільської місцевості. А тому не може діяти всупереч інтересам польських фермерів.
Як показують опитування, ані «ПіС», ані опозиція, яка складається з таких партій, як «Громадянська платформа», «Лівиця», чи блок руху «Польща-2050» та Польської селянської партії не зможуть сформувати уряд за підтримки парламентської більшості. А ось права і євроскептична «Конфедерація», яка заявляє, що не підтримуватиме ні владу, ні їхніх опонентів, може отримати політичні дивіденди.
У контексті ситуації з українським збіжжям представники «Конфедерації» попереджають, що проблема не вирішена і її наслідки ще попереду. Зокрема, членкиня партії Анна Брилька неодноразово зазначала, що надмірний імпорт зерна та інших агропродовольчих товарів з України є одним з головних факторів, які погіршують становище польських фермерів.
«Якщо ви увімкнете мейнстримні медіа, послухаєте міністра Телуса, ви можете бути впевнені, що все працює, що все супер. На жаль, нічого із цього не працює. З боку влади – повне лицемірство», – зазначила політик.
Ці заяви можуть стати як причиною відтоку виборців від «ПіС» до «Конфедерації», так і радикалізації партії Качинського в риториці щодо України. Адже чимало симпатиків правих вважають, що «ПіС» занадто м’яка у стосунках з Києвом.
Ефект, хоч і скромний, можна побачити вже зараз. Так, згідно з опитуванням Estimator, станом на кінець липня 34,3% респондентів проголосували б за «Об’єднану правицю» (включає, зокрема, «ПіС», «Суверенну Польщу», «Республіканців» і «Кукіз’15»). Порівняно з опитуванням. Натомість за «Конфедерацію» проголосували б 15,4% опитаних.
Вочевидь, щоб боротися з «Конфедерацією» і спробувати привернути на свій бік розчарованих фермерів та інших невдоволених, у владному таборі дотримуються стратегії, що включає риторику, яка грає, серед іншого, на антиукраїнських настроях.
Фактично цей напрям задав сам Качинський, який з нагоди 80-х роковин Волинської трагедії в етері Польського радіо заявив, що коли йдеться про жорстокість, «важко у цьому плані перевершити німців, але, на жаль, українцям це вдалося». Тоді ж, коли йшлося про українське зерно, він наголосив, що польські інтереси «треба відстоювати рішуче».
Польща бере ініціативу?
Важко сказати, чи дійсно блокуватиме Польща зерно з України після 15 вересня. Так само невідомо, що буде після парламентських виборів і формування нового уряду. Однак деякі проблиски надії все ж є.
Нещодавно у Брюсселі Польща представила оцінки інвестицій, необхідних для збільшення експорту з України зерна та іншої сільгосппродукції через польсько-український кордон на світові ринки. Загальна вартість цих інвестицій оцінюється приблизно в 1 млрд євро.
Так, близько 500 млн євро необхідно для розширення прикордонних терміналів для великих вантажівок (Ягодин – Дорогуськ, Рава-Руська – Гребенне, Краковець – Корчова) і залізничної інфраструктури в Перемишлі. Решта, понад 500 млн євро, виділять на, зокрема, модернізацію залізничних прикордонних переходів між Польщею та Україною, будівництво терміналів для вантажівок і інфраструктури контролю вантажного руху на кордоні.
«Ми вже півтора року хочемо збільшити транзит українського збіжжя в треті країни, особливо в Африку. Однак для цього потрібні інвестиції, і ми повторюємо наші конкретні запити до Комісії щодо збільшення пропускної здатності інфраструктури», – повідомив постійний представник Польщі при ЄС Анджей Садось.
Поки що ситуація у двосторонніх взаєминах ще не має критично виражених негативних форм. Однак до парламентських виборів у Польщі залишилося кілька місяців, і за цей час градус напруги може значно підвищитися.