Саміт Європейської політичної спільноти в селищі Бульбоака, лише за 35 кілометрів від українського кордону, в якому взяли участь 47 глав держав, став символом єдності Європи та викликом Кремлю. Вибір Молдови для проведення зустрічі був важливим особисто для Емманюеля Макрона: французький президент підтримує проєвропейський уряд Маї Санду та підштовхує країну до реформ на шляху до потенційного членства в ЄС, як свого часу Жак Ширак робив усе можливе, аби допомогти Румунії стати членом НАТО, а потім і ЄС. Французи сприймають ці держави як частину єдиного романомовного простору.
Попри великий стратегічний інтерес до Молдови, основний фокус саміту все ж стосувався війни, що її розв’язала Росія проти України. Персональна участь Володимира Зеленського лише підкреслила порядок денний. Присутність українського президента контрастувала з відсутністю турецького – в останній момент Реджеп Ердоган, переобраний на новий термін, скасував свій візит. Хоча офіційні причини відмови названі не були, можна здогадатися, що аж надто антиросійський настрій зібрання в Молдові не додав ентузіазму турецькому лідерові, який надає перевагу одноосібній медіації. Зокрема, у турецькій пресі з’явилася інформація, що після інавгурації Ердогана, яка відбудеться 3 червня, у Туреччині готуються почергово прийняти Зеленського та Путіна.
Навіщо Європейська політична спільнота, якщо вже є ЄС?
Уперше Емманюель Макрон заговорив про необхідність створити «ширше» європейське об'єднання, адже «Євросоюз не може бути єдиною силою, що структурує континент», на третій місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді багато хто поставився до його ідеї скептично. Країни Старої Європи не зрозуміли необхідності нового формату, коли, мовляв, старий працює дуже добре. Країни-кандидати злякалися, що ініціатива замінить повноцінний вступ до союзу і членства вони не дочекаються.
Макрон зумів розвіяти сумніви одних та інших – і в жовтні у Празі відбувся перший інавгураційний саміт за участю 44 лідерів європейських держав. Пізніше до спільноти долучилися Андорра, Сан-Марино і Монако. Нове утворення є ширшим за Раду Європи і нараховує 27 країн ЄС і 20 країн, що не є його членами.
Спільнота залишається символічним союзом, адже ані спільного бюджету, ані органів управління не має. Політично однорідним це утворення теж складно назвати, адже неможливо говорити про спільність цінностей в авторитарної Туреччини, орієнтованої на Москву Сербії, націоналістичної Угорщини та українських союзників у ЄС, як-от Франція та Німеччина.
Попри ідеологічні розбіжності, саміт 47 голів держав поступово перетворився на «майданчик примирення»: за останні два дні за активної участі президента Макрона, канцлера Німеччини Шольца та голови Європейської ради Мішеля відбулися зустрічі між лідерами Вірменії та Азербайджану, а також Сербії та Косова. В обох випадках досягнути спільних заяв або підписаних документів не вдалося, але політики «домовились домовлятися». Так, наступна зустріч між Ніколом Пашиняном і Ільхамом Алієвим відбудеться в липні у Брюсселі, а міністри зовнішніх справ обох країн проведуть переговори у Вашингтоні через два тижні. Якщо ж говорити про Косово, то Макрон і Шольц наполягли на проведенні нових муніципальних виборів у північних регіонах країни.
Від тренування пілотів до надання літаків один крок?
Зрозуміло, що поштовхом до створення Європейської політичної спільноти став напад Росії на Україну. Тому не дивно, що основні дискусії на саміті в Молдові були присвячені саме допомозі Києву, а участь Володимира Зеленського, цього разу не віртуальна, як це було в жовтні у Празі, стала основною подією дводенного зібрання. З Молдови президент повернувся не з порожніми руками. «У координації зі Сполученими Штатами та іншими країнами (...) ми підготуємо формат і механізм підготовки пілотів та механіків (...) на основні потреб української армії», – зафіксували у спільній заяві президенти Франції та України.
Йдеться не лише про порожні обіцянки, а про новий формат – коаліцію бойових літаків «Небесного щита України», на якій наполіг Зеленський. Очолити програму підготовки українських пілотів на F-16 можуть Данія та Нідерланди, а поміж інших країн-членів коаліції будуть Норвегія, Бельгія, Польща та Португалія. Деталі мають остаточно озвучити на наступній зустрічі у форматі Рамштайн.
Якщо восени у Празі розмови йшли про надання Україні танків і тоді це здавалося далекою перспективною, то сьогодні це абсолютна реальність. Ніщо не заважає припустити, що і від розмов про тренування пілотів до надання Україні винищувачів – лише один крок. Для контрнаступу Україні потрібні F-16, пояснив Володимир Зеленський: «Поки в нас не буде літаків, нам потрібно більше «Патріотів», бо вони здатні збивати всі типи російських ракет». Для цього Зеленський пропонує створити, окрім коаліції бойових літаків, також коаліцію систем ППО "Patriot" на тлі збільшення інтенсивності ракетних обстрілів.
Допомогти із системами "Patriot" Україні спробують Нідерланди – прем’єр Марк Рютте заявив, що прагне переконати інші європейські країни надати Україні системи ППО або комплектуючі до них. Паралельно із цим Нідерланди закуплять для Києва десятки танків "Leopard".
Володимир Зеленський озвучив три кроки Європи, які допоможуть перемозі України: повний захист від російського терору в небі та на землі, необхідність визначитися з усіма проявами російської агресії (тут Зеленський зазначив приклад Придністров’я) і вступ України до ЄС та НАТО. Емманюель Макрон і прем’єр Британії Ріші Сунак погодилися з позицією українського президента: французький лідер заявив про необхідність «надати надійні та відчутні гарантії» Україні і нагадав, що предметне обговорення вступу нашої держави до НАТО відбудеться вже на саміті у Вільнюсі 11–12 липня. «Законне місце України – в Альянсі», – додав Ріші Сунак. Такої думки дотримується і президент Румунії Клаус Йоганніс, з яким Зеленський підписав декларацію про євроатлантичну інтеграцію України, в якій зафіксовано, що Бухарест сприятиме процесу вступу України до Альянсу та надаватиме багатовимірну підтримку.
Набагато обережнішу позицію висловив Олаф Шольц, на думку якого «про статус у НАТО зараз не йдеться» і «гарантії Україні мають бути іншими». При цьому німецький канцлер усе ж підкреслив необхідність підтримати Україну. Макрон пообіцяв переговорити зі своїм німецьким колегою щодо цього питання в Потсдамі 7 червня.
Наступний саміт Європейської політичної спільноти відбудеться в жовтні в Іспанії, а четвертий – у Великобританії.
