Понад 30 миротворців НАТО були поранені під час зіткнень із сербськими протестувальниками на півночі Косова. Заворушення виникли після того, як мери етнічних албанців зайняли свої посади в районі, населеному сербами. Їх обрали на виборах, які серби бойкотували, пише The Guardian.
Миротворча місія НАТО в Косово, Kfor, засудила насильство. Місія повідомила, що італійський та угорський контингент зазнали неспровокованих нападів та отримали ушкодження, зокрема опіки та переломи, через вибухи запалювальних пристроїв під час протидії заворушенням.
Президент Сергій Александар Вучич заявив про поранення 52 сербів. Міністр оборони Угорщини заявив про поранення понад 20 своїх солдатів, з них семеро в серйозному, але стабільному стані.
Серед італійських солдатів поранень зазнали 11 осіб, зокрема три в серйозному стані.
"Ми не толеруватимемо подальші атаки проти Kfor. Важливо уникати подальших односторонніх дій з боку косовської влади та всім сторонам зробити крок назад для зниження напруженості", – заявила італійська премʼєрка Джорджа Мелоні.
Посол США та представник Європейського Союзу скликали мерів етнічних албанців на зустріч у Пріштині, щоб послабити напруженість.
Президент Косова Вьоса Османі звинуватила свого сербського колегу в дестабілізації ситуації.
"Сербські нелегальні структури, перетворені на злочинні угруповання, напали на косовську поліцію, офіцерів KFOR і журналістів. Ті, хто виконує накази Вучича щодо дестабілізації півночі Косово, повинні постати перед правосуддям", – написала Османі у Twitter.
За словами свідків, у Звечані, одному з постраждалих міст, поліція Косова, укомплектована етнічними албанцями після того, як минулого року серби залишили війська, застосувала перцевий газ, щоб відбити натовп сербів, які прорвали барикаду та намагалися силою прорватися до будівлі муніципалітету. Косовська поліція заявила, що "організовані" демонстранти "використовуючи насильство та сльозогінний газ, намагалися перетнути кордони безпеки та здійснити силове проникнення на територію муніципалітету".
Серби також розмалювали машини НАТО літерою Z, посилаючись на російський знак, який використовувався під час війни в Україні.
Етнічні албанці складають понад 90% населення Косово, але північні серби вже давно вимагають виконання укладеної за посередництва ЄС угоди 2013 року щодо створення асоціації автономних муніципалітетів на їхній території.
Серби відмовилися брати участь у місцевих виборах у квітні, і етнічні албанські кандидати виграли посади мерів у чотирьох муніципалітетах, де більшість населення складають серби.
Суперечки і насильство в Косові виникають періодично, але з липня 2022 ситуація стала більш напруженою. У липні серби протестували через рішення влади частково визнаної республіки перереєструвати з 1 серпня свої транспортні засоби та ідентифікаційні картки зі сербських на косовські.
У підсумку Косово вирішило відтермінувати рішення про перереєстрацію сербських знаків для авто.
Напруга між сторонами досягла такого рівня, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив готовність залучити миротворців блоку.
У грудні сербські протестувальники заблокували головні дороги після нічної перестрілки з поліцією.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті попередив про те, що Росія розпалює напруженість між його країною та Сербією через те, що війна в Україні завмирає. Так політик оцінює те, що Белград зробив перший крок у розгортанні військ у регіоні.
26 грудня у північній частині Косова на тлі кількатижневого посилення напруги між владою та етнічними сербами відбулася стрілянина біля патруля і блокпостів НАТО. 27 грудня президент Сербії Вучич наказав привести армію в повну боєготовність – захищати сербів "де б вони не жили".