Маріонетка Кремля Віктор Янукович говорив про євроінтеграцію України, однак, врешті-решт, зрадив державу і допоміг Росії окупувати частину її території. Експрем’єр Грузії Бідзіна Іванішвілі – російський олігарх, який володіє значним пакетом акцій Газпрому і контролює владу в Грузії. Як і Янукович свого часу, Іванішвілі намагається брати гроші і від Росії, і від Заходу, збільшуючи свої статки і збагачуючи оточення. При тому що більш ніж 45% грузин живе за межею бідності. Публічно він заграє із Заходом, однак на практиці робить усе можливе, щоб двері ЄС та НАТО назавжди зачинилися для грузинської держави, щоб вона дісталася путінській Росії.
Партія «Грузинська мрія», яку контролює Іванішвілі, сформований нею уряд і силовики заплющують очі на повзучу окупацію територій Грузії російськими військами. Російський бізнес спокійно почуває себе у Грузії. Саме Іванішвілі домовлявся у 2022 році з російським олігархом Євтушенковим про обхід західних санкцій, зокрема, у сфері фінансів і логістики. Пізніше Москва погодилася зняти обмеження для деяких грузинських виробників.
Російський депутат-комуніст, який у 2019 році «випадково» сів у крісло спікера грузинського парламенту і збурив антиросійські протести; фальсифікація командою Іванішвілі парламентських виборів 2020 року, вихід правлячої партії «Грузинська мрія» з угоди Шарля Мішеля, яка передбачала подолання політичної кризи всередині країни; арешт Міхеїла Саакашвілі, тортури щодо нього та допомога Росії обходити санкції. Усе це призвело до того, що Грузія не отримала статусу кандидата на членство в ЄС, який минулого року надали Україні та Молдові.
Тепер грузинські проросійські партії, які мають більшість у парламенті Грузії, готуються прийняти в цілому законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Цей документ – калька російського закону про так званих іноагентів. Він передбачає створення спеціального реєстру для медіа та громадських організацій, які не менш ніж на 20% фінансуються з-за кордону. Той, хто не зареєструється, отримає значний адміністративний штраф.
Правду кажучи, йдеться про підрив діяльності саме західних структур, адже частина проросійського «громадського сектору» представлена фондами Іванішвілі, які не підпадатимуть під дію законопроєкту (якщо той буде ухвалений), адже вважаються проурядовими організаціями.
Іванішвілі, читай – Москва, намагається обмежити співпрацю Заходу з грузинськими медіа та громадськими організаціями, а також закрити будь-який доступ непідконтрольних владі організацій до проведення соціологічних опитувань.
Варто згадати, для чого в Росії створювали реєстри іноагентів. Вони були одним з елементів підготовки до широкомасштабного вторгнення в Україну. Після ухвалення в Росії закону про іноагентів Держдума РФ поширила його дію на фізичних осіб – активістів, блогерів, усіх, хто публічно виголошував незгоду з політикою Путіна. Далі ухвалили «закон про фейки», який запровадив кримінальну відповідальність за критику дій керівництва РФ, воєнну цензуру в Росії, заборонив називати війну війною та інформувати про злочини російської армії в Україні. Проти 18% росіян, які внесені до реєстру іноагентів, було відкрито кримінальні провадження.
Чому це важливо? На розгляд грузинського парламенту надійшли два законопроєкти – перший, який підтримали 7 березня, передбачає лише адміністративне покарання, другий, який ще голосуватимуть, пропонує запровадити кримінальну відповідальність за відмову вносити власні дані до спеціального реєстру, і ця відповідальність поширюватиметься і на фізосіб. Обидва були запропоновані проурядовою фракцією «Сила народу», яка була штучно створена тим самим Іванішвілі.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, перебуваючи у США, заявила, що проголосований законопроєкт «написаний під дудку Москви» і що вона ветує його, якщо парламент ухвалить його у другому читанні. Водночас партія влади на фоні масових протестів уже заявила, що перед підсумковим голосуванням відправить документ на розгляд Венеційської комісії, яка вже й так розкритикувала цю ініціативу.
Утім це не означає, що Іванішвілі та нинішня правляча еліта відмовляться від спроб проштовхнути законопроєкти. Вето президента Грузії можна подолати простою більшістю в парламенті країни. Та й усі ці примирливі заяви з боку партії влади не означають, що з часом, як і в РФ, не будуть проголосовані додаткові ініціативи, які передбачатимуть посилення переслідувань за кооперацію з Заходом. І це також не означає, що Росія не використає ситуацію на свою користь і не спробує дестабілізувати Грузію.
Паралельно з тим, як у Тбілісі на вулиці вийшли тисячі людей, протестуючи проти ухвалення законопроєкту, російські пропагандисти почали просувати одну й ту саму тезу: атака на уряд «Грузинської мрії» (Іванішвілі) – це напад на Росію та на політику грузинського нейтралітету. Додайте до цього минулорічну пропозицію, яка надійшла від маріонеток російських силовиків, провести референдум про входження окупованої Південної Осетії до складу РФ, і вам стане зрозумілішим те, що насправді збирається робити Росія у Грузії. Вона збирається знищити її суверенітет і захопити.
Іванішвілі влаштовує провокації, які допомагають розхитати внутрішню ситуацію у Грузії. Йому важливо залишитися при владі, навіть якщо ця влада зводитиметься до позиції гауляйтера. Росія ж підігріватиме ситуацію до тієї межі, коли можна буде сказати, що нестабільність у Грузії підриває безпеку Росії. І не забувайте про десятки тисяч росіян, які протягом минулого року виїхали до Грузії з Росії – серед них, вірогідно, є чимало провокаторів спецслужб РФ, які в потрібний момент кричатимуть про утиски у Грузії. Далі ми можемо стати свідками прямої агресії РФ.
Слід зрозуміти головне: до 2024 року, до президентських виборів у РФ, Путіну потрібно продемонструвати росіянам перемогу хоч десь. З Україною у нього не виходить і навряд чи вийде, а от Грузія, Вірменія, Білорусь і частково Молдова – це легші цілі для нього. Він зараз провокуватиме всі слабкі точки по периметру РФ задля того, щоб зберегти владу і не дати своєму режиму впасти. Грузія може стати його жертвою.
Без допомоги Заходу Грузія може опинитися в ситуації, коли у Тбілісі вже не приїдуть президенти європейських держав, зокрема й України, які зупинять танки армії РФ. У грузинів залишається небагато часу. А ситуація прогнозовано стає все гіршою.
