Усе почалося 30 жовтня, коли у другому турі президентських виборів Бразилія зробила свій вибір і Лула переміг опонента з мізерним розривом 50,9 % проти 49,1 %. Ці цифри не сприяли консолідації суспільства, яке за останні роки дуже розділилося.
Через три дні після оголошення результату вулиці великих міст, як Ріо-де-Жанейро, заполонили прихильники експрезидента, багато з них були одягнені в жовті футболки, загорнуті в бразильські прапори – національний символ, привласнений прихильниками Болсонару. Поява ж когось лівого в червоному одязі провокувала сутички або вербальну агресію.
Потім упродовж десяти тижнів без особливих перешкод з боку новообраної влади радикальні праві – прихильники колишнього президента розбили наметові містечка біля військових баз по всій країні з вимогою влаштувати переворот.
Минулої неділі кульмінацією протестів стало вторгнення радикалів на бразильську площу Трьох Влад, де розташовані будівлі виконавчої, законодавчої та судової гілок влади. Там вони увірвалися до частини палацу Планальто (Президії) та розграбували приміщення Верховного суду: нападники били вікна, трощили меблі та витвори мистецтва.
Ці кадри протестного вандалізму мимоволі нагадали штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа два роки тому. Але серед усього цього дійства не було головного героя протестів: Болсонару зараз за межами країни, в американському штаті Флорида, куди виїхав перед інавгурацією суперника і звідки транслює своє ставлення до подій через Twitter. Він не схвалив ініціативи прихильників і заявив, що протести на його підтримку зі вторгненнями в державні будівлі та пограбуванням «виходять за межі правил».
Колишній президент наразі в лікарні через проблеми зі здоров’ям, що далися взнаки після замаху 2018 року. Хоча декотрі опоненти натякають на "дуже вчасну" госпіталізацію.
Новий президент Лула все ж видав указ про втручання сил безпеки і заявив, що відповідальним за заворушення є його попередник. Правоохоронці затримали 400 людей. «Усі знають, що промови колишнього президента заохочували людей діяти саме так, тому він і несе за це відповідальність», – заявив Лула. Болсонару у своїх промовах наголошував, що вибори жовтня 2022 року стануть боротьбою «добра зі злом», де очевидним «добром» був Болсонару, а «злом» – його опонент.
Аналітик і журналіст Джон Маріо Гонсалес, який спеціалізується на політиці латиноамериканських країн, говорить, що Лула також не підпадає під категорію політичної святості: має багато корупційних історій, як і його оточення. Соціальними ж здобутками уряд Лули завдячує передусім багатству природних ресурсів країни. Крім того, новообраний президент відомий своїми сумнівними кроками в зовнішній політиці.
Так, 2009 року візит президента Ірану Махмуда Ахмадінежада до Бразилії спричинив дискусію щодо дипломатичної поведінки уряду Лули стосовно країн, які звинувачують у порушенні міжнародних норм і прав людини.
Утім зараз реакція країн-партнерів однозначна – засудження протестів. Президент США Джо Байден назвав протести «обурливими».
Україна також відреагувала на події в цій латиноамериканській країні. «Україна засуджує антидемократичні акції в Бразилії. Демократичні інституції мають бути недоторканними», – заявив у Twitter міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Одне з найважливіших питань у тому, як останні події вплинуть на розвиток демократії в Бразилії. Адже напади прихильників Болсонару свідчать про серйозну загрозу для неї. Недаремно одним з об’єктів агресії став Федеральний суд країни. Залишається тільки спостерігати, чи мобілізується суспільство на захист бразильської демократії.
