Європейський шлях Боснії і Герцеговини бере початок далекого 2003 року. Лише 2010-го для громадян цієї країни скасували візи на поїздки у країни Шенгенського договору, 2015-го набула чинності Угода про стабілізацію та асоціацію, а офіційний запит на членство в ЄС країна подала на початку 2016 року. Ще близько двох років знадобилося БіГ, аби відповісти на майже 4000 питань спеціального опитувальника Європейської комісії, яка в результаті сформувала 14 вимог для Боснії і Герцеговини. Критеріїв верховенства права, демократії, основних прав і свобод, функціонування держінституцій, реформи держуправління… БіГ мусила досягнути, щоб отримати статус кандидата ЄС. Та попри те, що Боснія не впоралася з домашнім завданням, Брюссель таки схвалив кандидатський статус для цієї балканської країни.
Чому Євросоюз вирішив занизити планку для БіГ
Питання надання статусу кандидата Боснії виникло в порядку денному після схвалення кандидатури України і Молдови. ЄС від своїх вимог до БіГ не відмовився, однак якщо до початку повномасштабної війни Росії проти України вони стосувалися отримання статусу кандидата, то тепер Брюссель переніс їх на наступний етап – початок переговорів про повноцінне членство. Як місцеві, так і західні політики пояснюють такий виняток російською агресією проти України.
Лідер опозиційної Партії демократичного прогресу (PDP) БіГ Браніслав Боренович вважає, що боснійська влада "не зробила нічого в плані реформ", і зазначив, що країна отримала статус кандидата "виключно через геополітичні умови".
Доповідач на тему Західних Балкан депутатської групи лібералів (FDP) у німецькому Бундестазі Томас Хакер заявив в інтервʼю Deutsche Welle: "Російська агресія проти України, яка порушує міжнародне право, створила нову динаміку в політиці сусідства та розширення Європейського Союзу, якої не було б такою мірою, якби не було війни. Статус кандидата Боснії і Герцеговини без сумніву є частиною цієї динаміки".
Колега Хакера із Соціал-демократичної партії (SPD) Адіс Ахметович переконаний, що Західні Балкани "слід розглядати як геополітично важливий регіон і рішуче почати його інтеграцію в ЄС, аби не дати російському і китайському впливу ще більше зміцнюватися”. Депутат Бундестагу підкреслює, що "Західні Балкани не мають стати причиною наступного великого європейського конфлікту".
ЄС відрубує голови російській гідрі на Балканах
Довгий час ЄС утримувався приймати до свого клубу країни колишньої Югославії, пояснюючи це небажанням "імпортувати конфлікти", а так звана Угода про стабілізацію й асоціацію була запроваджена для цього регіону як додатковий фільтр і механізм встановлення добросусідських відносин між колись сторонами конфлікту. Утім після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну та зростання напруги на Балканах Євросоюз іде на ризик, зваживши очевидно, що менш небезпечно поглинути Балкани з їхніми проблемами та замороженими конфліктами, аніж дати можливість Росії використати ці проблеми й підірвати легкозаймистий регіон.
Щоправда, Європейський Союз не настільки у відчаї, щоб інтегрувати регіон цілком – разом з російським "троянським конем" – Сербією. Тому на тому-таки засіданні ЄС, де розглядали питання кандидатури БіГ, допомоги Україні та санкцій проти Росії, Сербія, яка формально теж є кандидатом на членство в ЄС, отримала на свою адресу критику за невиконання пункту, що передбачає узгодження зовнішньої політики з політикою ЄС, зокрема, запровадження санкційного тиску проти РФ. Від окремих членів ЄС усе частіше лунають пропозиції заморозити вступний процес Сербії. А втім, якби це сталося, то для Сербії було б не вперше. Саме Сербія сьогодні є дестабілізаційним фактором на Балканах, продовженою рукою Кремля, яка каламутить воду в Косові, Чорногорії та має можливість впливати на політичні процеси в Боснії через Республіку Сербську та її сумнозвісного голову Милорада Додика.
Фактор Додика
Фактором, який може ускладнити поступ БіГ на шляху до членства в ЄС, є громіздка, унікально складна і фактично нефункціональна система держуправління, яка утворилася внаслідок етнічних конфліктів у Боснії в 1990-х роках. Дейтонською мирною угодою, яка поклала край війні в Боснії, передбачено створення федерації БіГ, що становить 51% території країни, на якій проживають переважно бошняки і боснійські хорвати, та Республіки Сербської з переважною більшістю сербського населення, яке проживає на 49% території країни. Кожен народ має свої органи влади, а в судову систему до того ж інтегровані ще й міжнародні структури. Так представники кожного з трьох конститутивних народів мають можливість блокувати рішення інших. Це і є однією з причин, чому реформи в БіГ досі просувалися настільки повільно.
У тому, що можливістю ветування скористається голова Республіки Сербської Милорад Додик, немає сумніву – вважає співзасновниця Мережі балкансько-української співпраці Уляна Бах. Українка, яка довгий час живе та працює в Боснії, пояснює для LB.ua:
– У Боснії і Герцеговині досить відчутні російські впливи, які через різні маніпуляції роками намагаються розгойдати антизахідні і антиєвропейські настрої у країні і зупинити процеси євроінтеграції. Милорад Додик, політичний лідер боснійських сербів і лояльний прихильник Кремля, є одним з основних факторів, через які досі гальмували процеси, необхідні для прогресу на шляху до ЄС. Після недавніх виборів Додик і його політична сила залишилиcя у владі і державному парламенті, і це означає, що вони і далі матимуть значний вплив.
Підкріплюючи свою думку, Бах посилається на одну з останніх заяв Додика, в якій він зазначив: "Вони намагаються залучити на свій бік цілі Балкани, але це точно нічого не змінить. Ми й надалі залишатимемося в хороших відносинах з Російською Федерацією. І з усіма іншими країнами, звичайно. І з ЄС. Ми подивимося, як вони ставитимуться до цього підходу, – зауважив Додик, додавши: – Останніми роками я все частіше замислювався про те, чи вступ у ЄС узагалі для нас".
Утім найнебезпечнішим у заяві Додика є те, що він назвав членство в ЄС "втратою суверенітету" і порівняв євроінтеграцію з окупацією. Це говорить про те, що лідер боснійських сербів готовий чи на запит Белграда, чи безпосередньо Кремля знову порушити питання референдуму про вихід Республіки Сербської зі складу БіГ. Подібні погрози він озвучував неодноразово, однак питання в тому, як далеко готові зайти проросійські маріонетки з реалізацією цих планів у ситуації, коли інтереси Москви на Балканах під серйозною загрозою.
Підпалити регіон, де злочинці та жертви досі мешкають двері у двері, не видається надважкою задачею. За даними Боснійської прокуратури на запит Радіо Вільна Європа, в БіГ на волі перебуває понад 4000 підозрюваних у військових злочинах.
З іншого боку, подолати фактор Додика можна за допомогою тієї самої євроінтеграції. Якщо лідерам інших конститутивних народів таки вдасться провести європейські реформи, які серед іншого передбачають спрощення й оптимізацію нефункціонального держапарату, це може позбавити головного гальма євроінтеграції його важелів впливу і зробити процес приєднання до ЄС незворотним.