Формальним приводом наступного протистояння став арешт колишнього службовця косовської поліції, серба за національністю, якому Приштина інкримінує тероризм. На знак протесту місцеві серби перегородили вантажівками дороги на півночі Косова. На одній барикаді першого дня протистояння, 10 грудня, було здійснено напад на автомобіль EULEX – поліцейської місії ЄС. Про те, що стріляли в її патрульних, повідомила також місцева поліція Косова. Напади рішуче засудили європейські високопосадовці, а верховний представник ЄС із зовнішніх питань і політики безпеки Жозеп Боррель на засіданні міністрів закордонних справ ЄС виступив з вимогою збільшити присутність EULEX у Косові.
Бажання бачити власних силовиків у Косові висловив і президент Сербії Александар Вучич, який уже анонсував на 15 грудня звернення сербського уряду до KFOR (місія НАТО в Косові), забезпечити присутність сербським підрозділам на півночі Косова.
Вучич в овечій шкурі
Виглядає як продуманий план – вивести представників сербської меншини зі складу поліції Косова, дати можливість розгулятися на півночі Країни мафії та кримінальним групам, яких багато журналістів і громадських діячів вважають близькими до белградського режиму, спровокувати таким чином заходження в сербські муніципалітети косовських силовиків, аби мати змогу звинуватити Приштину в порушенні попередніх мирних угод і вимагати присутності поліції та війська Сербії в Косові. І хоча Белград чудово розуміє, що KFOR навряд чи схвалить його наївний запит, це дасть змогу Сербії вкотре вдавати із себе жертву і навʼязувати власний порядок денний. Недарма, мабуть, звернення до KFOR анонсували саме на 15 грудня, коли Косово планує подавати заявку на членство в ЄС.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті прокоментував дії Белграда на своїй фейсбук-сторінці такими словами: «Сербія хоче повернення до часів Мілошевича і війни. Вони прагнуть повернути косовське питання в ООН, де є вето Росії (і Китаю), і тримати його вирішення якомога далі від ЄС. (…) Барикади злочинців у масках на півночі мають бути негайно усунені. Косово – країна вільних і працьовитих громадян, незалежно від етнічної приналежності, віросповідання. Злочинці та русофіли зазнають невдачі. Республіка Косово переможе».
Те, що стрілянина та вибухи на півночі Косова пролунали саме під час візиту спецпредставника ЄС з діалогу між Белградом і Приштиною Мирослава Лайчака до столиці Косова і саме того дня, коли сторонам надали текст нового плану нормалізації відносин, також видається досить дивною випадковістю, особливо якщо врахувати, що Сербії новий план не до вподоби, про що вже встиг заявити президент Вучич.
У Белграді так званий німецько-французький план перемовин представники Брюсселя, США та, власне, Німеччини і Франції презентуватимуть 17 грудня. Тоді й можна очікувати нового витка заворушень.
«Планові» чи «аварійні», Белград завжди, з 2008 року, використовував косовські кризи як інструмент вирішення багатьох внутрішніх і зовнішніх проблем. Одну проблему – усунення політичних опонентів – вже вирішено: після складання мандатів підконтрольної белградському режиму партії косовських сербів «Сербський список» і подальшої їхньої відмови від участі у виборах обраними в сербських муніципалітетах Косова могли бути жорсткі опоненти Вучича. Утім аби знизити градус напруги, президент Косова Вйоса Османі відтермінувала вибори, заплановані на 18 грудня, на кінець квітня. Та попри поступки з боку Приштини, Белград не поспішає робити кроки назустріч і розбирати барикади.
Окрім ще однієї очевидної мети – підняття ставок напередодні чергових переговорів з Приштиною про «нормалізацію відносин», Вучич намагатиметься використати нинішню кризу, щоб зменшити тиск Заходу на Белград стосовно запровадження санкцій Росії. Обґрунтування буде простим – зараз не час, бачте, своїх проблем вистачає.
Роль Росії у конфлікті
Нове загострення в Косові прокоментував посол РФ у Сербії Олександр Боцан-Харченко, який назвав події в Косові «продовженням кампанії залякування і пригнічення сербського населення» і порівняв її із ситуацією в Україні. Росія видимо і невидимо присутня в цьому конфлікті від самого його початку, та, зрештою, хто, як не Росія зацікавлена в дестабілізації Європи та розпалюванні кривавих конфліктів на її території.
Увечері 12 грудня в сербській столиці пройшла акція підтримки косовських сербів, і хоча організатори її анонімні, за символікою, яку носили її учасники, не важко здогадатися, хто за нею стоїть, адже таку саму носили белградськими вулицями молодики спортивної статури під час мітингів на підтримку російської агресії в Україні. Тож досить дивно, що Україна, не визнаючи незалежності Косова, опинилася в сербсько-косовському конфлікті на одному боці і з Росією, і з відверто проросійською Сербією.
