Так, на Балканах, які не даремно називають пороховою бочкою Європи, збройний конфлікт може викликати навіть така формальність, як автомобільні номерні знаки. Тому не дивно, що врегульовувати конфлікт довелося представникам США, а напередодні вступу в дію другої фази перереєстрації автомобілів, яка передбачає грошові штрафи, проблемами сербських автомобілістів з Косова перейнявся сам голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. З метою уникнення ескалації Верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці та безпеки покликав на термінові консультації до Брюсселя президента Сербії Александра Вучича та премʼєр-міністра Косова Альбіна Курті.
Вісім годин дискусій за зачиненими дверима закінчилися нічим. Сторонам не вдалося досягти компромісу. Пропозиція Борреля полягала в тому, щоб косовська сторона не виписувала штрафів, а Сербія не видавала більше своїх номерних знаків автомобілістам з Косова. Після зустрічі Вучич розповів ЗМІ, що погодився на таку пропозицію, однак вона не влаштовувала його візаві, тому сербський президент попередив учасників перемовин, що його вчинки залежатимуть від того, як діятиме Приштина. По поверненні з Белграда Вучич провів консультації з міністром оборони, начальником генерального штабу та представниками косовських сербів. Останніх він закликав висловлювати свій протест мирно.
Президент Косова Вйоса Османі за підсумками переговорів звинуватила Борреля у підіграванні сербській стороні. Розчарування провальним діалогом висловив і генсек НАТО Столтенберг і зазначив, що НАТО та міжнародні сили місії KFOR пильно стежитимуть за розвитком подій.
Хоча представники ЄС та США ще раніше просили відтермінувати рішення про штрафи на 10 місяців, влада Косова проявила мінімальну гнучкість, відклавши застосування штрафів на один день, очевидно аби дати провести переговори у спокійній атмосфері. Рішення мало вступити у силу 22 листопада опівночі. Незадовго після зазначеного часу зʼявилася заява посла США в Косовому Джефрі Ховеньєра, де він закликав лідера Косова відкласти виписку штрафів ще бодай на дві доби. За цей час США разом з ЄС шукатимуть вихід із глухого кута. Згода Альбіна Курті зʼявилася незабаром.
«Српска ліста» - політична сила, яка представляє інтереси Сербів у Косовому, заявила, що перший же штраф буде «приводом для відсічі сербського народу». Президент Сербії ж напередодні брюссельської зустрічі зазначив, що у випадку, якщо у реалізації рішення про штрафи братимуть участь косівські спецпризначенці, то на півночі Косова «буде пекло» і висловив сподівання, що до збройного конфлікту не дійде. Міністр оборони Сербії Мілош Вучевич заявив, що «сербське військо готове дати відсіч всім викликам задля захисту Сербів у Косовому».
Напругу, викликану ситуацією з номерними знаками, Боррель назвав «найсерйознішою кризою у Сербсько-Косовських відносинах з 2013 року». Ситуація додатково ускладнилася після того, як серби на знак протесту проти звільнення керівника регіонального відділення поліції, який відмовився виконувати рішення влади Косова щодо перереєстрації автомобілів, залишили всі Косовські державні інстанції. Президент Сербії пообіцяв, що усі ці службовці будуть працевлаштовані в сербських держслужбах.
Для Косова це виглядає як неприкрите вербування косовських сербів задля подальшої дестабілізації ситуації в чотирьох косовських областях, де серби становлять більшість, не кажучи вже про те, що «Брюссельськими угодами», покликаними нормалізувати відносини Белграда та Приштини, передбачено, що Сербія скасує всі «паралельні структури» на Косовому, чого Белград так і не зробив. Серби в свою чергу закидають косовським албанцям, що ті чинять опір формуванню так званого Обʼєднання Сербських Муніципалітетів, передбаченого тими ж таки угодами.
Втім, на думку окремих аналітиків, Сербія йде на підвищення ставок і не бажає більше задовільнятися Обʼєднанням сербських муніципалітетів. Деякі кроки вказують на те, що Белград може готуватися до від’єднання північних областей Косова, де більшість населення становлять Серби. Наші джерела у Косовому підтвердили, що такі настрої існують і безпосередньо на місці, щоправда не стільки серед народу, скільки серед місцевих політиків, котрим порядок денний диктує Белград.
Якщо до цього додати інтенсивне озброєння, яке Белград проводить протягом кількох останніх років, а також питання повернення обовʼязкової строкової служби, яке порушується дедалі частіше, і врахувати, що в Європі вже триває найбільше збройне протистояння з часів другої світової війни, то занепокоєння світової спільноти не видається надмірною реакцією, і стає зрозуміло, що номерні знаки, чи будь яка інша формальність – це лише привід для ескалації, яка може статися будь-коли.
Верховний представник ЄС Боррель після безрезультатних восьмигодинних перемовин з Курті та Вучичем зазначив: «З минулого літа ми постійно зайняті кризовим менеджментом. Ми рухаємося від кризи до кризи, це значить що ми не мали змоги зайнятися справжнім питанням – нормалізацією відносин». Багаторічна політика періодичного підігрівання заморожених балканських конфліктів та шантажування ними вже отримала назву «стабілократія». Особливо полюбилася ця стратегія Сербії, яка в обмін на гарантії стабільності в регіоні виторговує для себе різноманітні поступки.
Косово проголосило незалежність 2008 року. 2011 розпочався діалог Белграда та Приштини під патронатом ЄС. Нормалізація відносин Сербії та Косова є умовою вступу обох сторін до Європейського Союзу. Більшість країн ЄС визнали незалежність колишньої сербської автономії, за виключенням Греції, Румунії, Кіпру, Іспанії та Словаччини, які мають свої територіальні спори. Україна утримувалась від визнання Косового через Крим, однак замість вдячності Белграда Київ ще 2014 отримав сербських найманців в Криму та на Донбасі, які воюють на боці агресора.
За девʼять місяців повномаштабної війни Росії проти нашої держави Сербія так і не спромоглася запровадити санкції проти РФ. Тому й питання визнання Косового дедалі частіше піднімається в українських політичних колах.