Найкраще символізм Міжнародної конференції «Солідарність з українським народом» підсумувала в пості у твіттері міністр закордонних справ Франції Катрін Колонна: «Сьогодні в Парижі, як і в Києві, -1C°. Однак там війна і люди живуть без електроенергії». Годі шукати кращого способу пояснити французам, зосередженим на власних платіжках і цінах у супермаркеті, чому потрібно підтримати Україні в цей зимовий період.
Щоб допомогти Україні пройти цю зиму, у Парижі зібралися представники 47 країн і 24 міжнародних організацій, поміж яких МВФ і ООН. Однак найбільшою відмінністю конференції стала участь 500 французьких підприємств: від велетнів на кшталт Airbus, Sanofi та Renault до невеликих компаній. Саме участь бізнес-сектору надала цьому заходу практично-прагматичного характеру і дозволила, поміж іншого, поговорити про відбудову України після війни. Однак перед тим, як зазирнути в довгострокову перспективу, у Парижі зосередилися на наступних трьох місяцях, які тут вважають для нашої держави критичними.
Загалом на потреби України для відновлення енергетичної інфраструктури вдалося зібрати мільярд євро, а перша дуже конкретна допомога буде відправлена найближчими днями: 150 потужних генераторів, 30 мільйонів світлодіодних ламп, ліки, утеплювальні матеріали тощо. Як у вступній заяві сказав Володимир Зеленський: «Генератори стали такою самою необхідністю, як бронетехніка». У Парижі його почули.
Від «гарантій Москві» до «воєнних злочинів Росії»
Звертаючись до медіа, Емманюель Макрон не пошкодував гострих висловів у бік Москви, назвавши обстріли енергетичної інфраструктури в Україні «воєнним злочином» Росії і бажанням відігратися за поразки на фронті. І не було б до французького президента претензій, якби десять днів тому він не заявив в ефірі французького телебачення, що майбутня «архітектура безпеки» не буде можливою без надання Москві «безпекових гарантій».
Не дивно, що цю заяву радо перехопили провідні пропагандистські канали агресора, тоді як у Києві слова Макрона зустріли, м’яко кажучи, насторожено. Критика на Макрона полинула з країн Балтії, з Польщі та Чехії, яка нині головує в Євросоюзі. Хоча останній телефонний дзвінок французького президента до Путіна датується 11 вересня, тривожні реверанси у бік Москви, на прикладі «гарантій безпеки», з того моменту не припинилися.
Навіть у питанні прямої фінансової допомоги оцінити дії Парижа лише з однієї перспективи складно: з одного боку, грошові вливання лише зростають – до 300 мільйонів євро, наданих Україні в березні, додалися ще 100 мільйонів; з іншого боку, в обох траншах йдеться про позику, про що Париж не забуває нагадати.
У Парижі вже готуються до післявоєнної відбудови України
Друга частина Конференції солідарності, в якій узяли участь 500 французьких підприємств, була присвячена питанню відбудови України після війни. Загалом на це може знадобитися понад 350 мільярдів доларів (і це лише проміжна оцінка, з кожним новим російським ударом сума збитків зростає). Перший символічний транш на 100 мільйонів євро, узгоджений у Парижі в результаті конференції, має покрити допомогу в реконструкції пошкодженої інфраструктури, щойно це стане можливим. Французькі компанії нададуть рейки, збірні мости, а аграрії доправлять до України посівне насіння.
Макрон пообіцяв Зеленському, що Україна «може розраховувати на підтримку Франції до переможного кінця», і додав, що «умови миру вирішуватиме сама Україна». Та й сам факт початку обговорення питання реконструкції України після війни вже свідчить про те, що для Європи цей період лежить не в далекій туманній перспективі, а в цілком осяжному майбутньому.
