У разі перемоги в Україні Росія піде не «тільки в Молдову і Придністров'я, а й на Балкани», – заявила глава МЗС Боснії і Герцеговини Бісера Туркович в інтерв’ю Corriere della Sera. За її словами, вже цієї осені Республіка Сербська може остаточного відокремитися від БіГ, якщо проросійський лідер боснійських сербів Милорад Додик і сили, що за ним стоять, переможуть на загальних виборах.
Утім, як зазначила Туркович, ЄС має інструмент, щоб завадити такому сценарію – надати БіГ статус кандидата на членство в Євросоюзі. Це буде «сильним посланням для боснійських сербів у Республіці Сербській», адже ті, хто ще не визначився, «можуть голосувати за кандидатів, які виступають за ЄС, а не за Росію».
Давайте по черзі. Чи може Росія дестабілізувати ситуацію в Боснії і Герцеговині? Так, Москва давно готувалася до цього: тренувала місцевих бойовиків, бійців спецпідрозділів поліції, надавала свою зброю.
Вона через свого посіпаку, члена президії БіГ від сербського народу Милорада Додика, провокує сепаратистські рухи в Республіці Сербській. Той самий Додик минулого року ініціював ухвалення Декларації про конституційні принципи, що насамперед призведе до виходу РС з об’єднаних армії БіГ і спецслужб, податкової та судової систем. За це проголосував місцевий парламент.
Ґрунт для можливого відокремлення вже підготовлено, тим паче, що досі існують проблеми із сегрегацією в школах за етнічною приналежністю, нерівністю у виборчих правах, антидержавна діяльність локальної православної церкви тощо.
Ба більше, на території БіГ і Республіки Сербської діє загалом до 30 збройних парамілітарних структур, з яких 16 – у РС. На кожного жителя федерації (загальне населення 3,5 млн людей) припадає близько 34 одиниць зброї.
Словом, конфлікт цілком можливий. Та чи буде він успішним? Що фактично може запропонувати боснійським сербам Росія, окрім відокремлення? Нічого. Чи здатна Москва нині фінансувати умовно цілу державу? Ні. Чи може вона перетворити Республіку Сербську на ОРДЛО? Теж ні, бо майже з усіх боків довкола БіГ стоять країни НАТО. Ба більше, і в НАТО, і в ЄС є можливість миттєво зреагувати в разі підриву ситуації.
Чи зможе конфлікт перекинутися на інші країни Західних Балкан, зокрема на Сербію та Чорногорію? Може, якщо Євросоюз і НАТО нічого не робитимуть. Тоді ситуація стане дійсно катастрофічною, бо, окрім Росії та регіональних гравців, до військового протистояння може доєднатися Туреччина, яка точно захоче повернути свій вплив на Балканах.
Якщо ж Кремлю протидіятиме Захід, то Москва здатна організувати вуличні сутички, провокації, терористичні загрози, але підірвати Балкани вона не зможе. Навіть з Додиком.
Наразі Сербія, лідер якої Александар Вучич упав у газову залежність від РФ, багаторазово заявляв про готовність відновити Велику Сербію, намагається дистанціюватися від лідера радикалів з РС. Причина проста: Вучич не хоче, щоб серби остаточно втратили шанс на вступ до ЄС, він не хоче залишатися сам на сам з Путіним. Хіба що Кремлю вдасться його залякати, як і Лукашенка, стартом революції на кшталт тієї, що була в Югославії.
Водночас є прем’єр Угорщини Орбан, який хоче знищення Боснії і Герцеговини, відокремлення Республіки Сербської, аби отримати більший вплив на Північну Македонію, антиєвропейських політиків там і на сам Євросоюз. Орбан, по суті, прагне стати головним антагоністом ЄС, що виступає за автократів з Росії та Китаю. Він хоче мати вплив на політику країн Співдружності, на політику Західних Балкан та на Україну, членство в ЄС якої, як кажуть деякі європейські лідери, досі залежать від успіху інтеграції туди балканських держав.
І тут ми маємо повернутися до заяви глави МЗС Боснії і Герцеговини Бісери Туркович, яка прив’язала питання збереження цілісності федеративного устрою до отримання статусу кандидата в ЄС.
Ця заява – шантаж. Річ у тому, що за останні вісім років Боснія та Герцеговина так і не змогла набути статусу кандидата. І найближчими роками вона його, ймовірно, не отримає. Ця країна не відповідає жодному критерію ЄС. Там навіть опитувальник Єврокомісії не змогли пройти. Це добре усвідомлює глава МЗС цієї держави.
Так само, як вона усвідомлює, що Росія не дивитиметься на те, кандидат ви чи ні, якщо захоче дестабілізувати весь регіон. Москва зважатиме лише на те, чи зможе їй там хтось рішуче протистояти, чи ні.
Боснія і Герцеговина не вступить у ЄС, доки є слабка урядова та економічні системи, конфлікт усередині держави і такі, як Додик, доки там є російський вплив.
На превеликий жаль, ці заяви, хоча Бісера Туркович думає про інтереси власної держави, грають на руку тим силам, які прагнуть нині заблокувати швидку євроінтеграцію України. Бо ці гравці за словами про захист та інтеграцію Західних Балкан не дадуть просунутися ні Балканам, ні Україні.