ГоловнаСвіт

Розчленування Боснії: навіщо воно Путіну

Раді Безпеки ООН вдалося сьогодні продовжити мандат миротворчих сил у колишній югославській республіці Боснія і Герцеговина. Росія, яка погрожувала застосувати право вето під час голосування, підтримала решту членів Радбезу після того, як домоглася скасування виступу високого представника ООН у Боснії і Герцеговині Крістіана Шмідта, який попереджав у своїй доповіді про небезпеку розвалу Боснії.

Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу довелося надіслати доповідь Шмідта членам Радбезу, і дискусія щодо його тез відбулася вже після голосування за продовження місії миротворців. Під час цієї дискусії посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що Боснія «переживає критичний момент у своїй повоєнній історії», і закликала покласти край «войовничій риториці» лідера боснійських сербів, члена президії Боснії і Герцеговини Милорада Додика.

Член президії Боснії і Герцеговини Милорад Додик
Фото: euractiv.com
Член президії Боснії і Герцеговини Милорад Додик

Останніми місяцями Додик, давній шанувальник російського президента Володимира Путіна, розвинув буквально гарячкову діяльність. Він говорить про те, що Республіка Сербська – населена сербами частина держави – створить власну армію та систему правосуддя та вижене армію Боснії і Герцеговини з території Республіки Сербської. Він попереджає, що Республіка Сербська має друзів, які не дадуть її образити. Він відвідує Загреб і намагається заручитися підтримкою президента Хорватії Зорана Милановича. 

У той самий час лідер боснійських хорватів Драган Чович зустрічається в Белграді з президентом Сербії Александаром Вучичем. Сторонньому спостерігачеві такі перемовини можуть здатися дивними: хорват – у Белграді, серб – у Загребі, як же так, вони ж непримиренні опоненти! Але не завжди – щодо Боснії інтереси можуть й збігатися. І якщо згадати, що югославські війни почалися невдовзі після того, як тодішні президенти Сербії та Хорватії, Слободан Мілошевич та Франьо Туджман, домовилися розділити Боснію і Герцеговину, все стане на свої місця. У потрібний час можна знайти потрібні слова, які почують і в Белграді, і в Загребі.

Милорад Додик під час зустрічі з президентом Хорватії Зораном Мілановичем у Загребі 27 жовтня 2021.
Фото: Predsjednik.h
Милорад Додик під час зустрічі з президентом Хорватії Зораном Мілановичем у Загребі 27 жовтня 2021.

Усе це дало можливість Крістіану Шмідту, новому високому представнику ООН у Боснії і Герцеговині – це посада для гаранта виконання Дейтонських мирних угод 1995 року, – заявити в доповіді, витримки з якої днями з'явилися у світових медіа, про реальну можливість розпаду Боснії і Герцеговини. Але в найвищого представника не так багато інструментів, щоб перешкодити цьому. Його легітимність не визнається Росією та Республікою Сербською – отже, боснійські серби можуть просто ігнорувати розпорядження верховного представника, і це вже перетворить їхню автономію на суверенну державу. 

Росія взагалі вимагає скасувати саму посаду високого представника і погрожувала заблокувати продовження мандата міжнародного миротворчого контингенту в Боснії, якщо резолюція включатиме згадку про посаду високого представника, а сам він виступить на засіданні Ради Безпеки. І в цих вимогах її підтримує Китай. 

Отже, коли Додик говорить про своїх впливових друзів, він не жартує. І взагалі створюється враження, що член президії Боснії і Герцеговини діє саме в унісон з російськими намірами. Що Москва зацікавлена в дестабілізації Боснії – і Додик їй старанно підігрує.

Милорад Додик (зліва) зустрічається з Володимиром Путіним на полях міжнародного економічного форуму у Санкт-Петербурзі, 25 травня 2018 року
Фото: EPA/UPG
Милорад Додик (зліва) зустрічається з Володимиром Путіним на полях міжнародного економічного форуму у Санкт-Петербурзі, 25 травня 2018 року

Навіщо це потрібно Росії, не так складно зрозуміти. Дестабілізація Балкан для Кремля чи не єдиний спосіб посилити свій вплив у регіоні, тому що економічно Москва давно і безнадійно програла Євросоюзу та іншим конкурентам. Тому все, що в неї залишилося – це дестабілізація та газ, причому у випадку з ціною газу ще потрібно розібратися, хто кого шантажує: чи то Росія Сербію, чи то Сербія Росію. 

Крім того, у Москві щосили намагаються перешкодити європейській інтеграції країн Західних Балкан. І тому, що така інтеграція принесе стабільність і послабить зусилля Росії. І тому, що наразі очевидно – жодні євроінтеграційні процеси на пострадянському просторі не почнуться, поки не завершиться процес європейської інтеграції країн Західних Балкан. Отже, цей процес треба загальмувати. І Росія намагається бити по найвразливіших місцях. А Боснія - це найвразливіше місце з найуразливіших. Конструкція, яку було закладено в мирний процес, практично не дала цій колишній югославській республіці шансів стати повноцінною державою.

І, до речі, те, як зараз Росія та її міньйони знущаються з Боснії, – гарний доказ того, що буде з нами, якщо ми погодимося на якийсь конституційний «особливий статус Донбасу». Потрібно розуміти, що Росія домагається не виконання Мінських угод, а перетворення окупованих нею територій на «Республіку Сербську» на українській землі.

Фото: eadaily.com

Але тоді, за аналогією, сама Україна перетвориться на Боснію на сході Європи, неефективну корумповану державу з кількома урядами, під міжнародним протекторатом і російським суверенітетом у «народних республіках». І така держава, звісно ж, буде болотом, а не «буферною зоною» - при цьому в дискусіях про наше майбутнє на Заході тільки засмучено зітхатимуть, а в Москві задоволено потиратимуть руки.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram