Окрім українського посольства, адресатами листів з вибуховою речовиною стали директор компанії "Інсталаза", яка виготовляє протитанкові гранатомети (іспанський уряд передав Україні 1,3 тисячі одиниць), голова іспанського уряду Педро Санчес, міністр оборони країни Маргарита Роблес, авіабаза Торрехон-де-Ардос і посольство США в Іспанії.
Хоча Росія на рівні місцевого посольства відразу відхрестилася від участі в інцидентах і засудила напади на дипломатичні установи, іспанські експерти стверджують, що ці замахи сплановані проросійськими групами або особами. Про це свідчать і обрані цілі атак.
Тема тероризму є чутливою для країни, тому не на жарт стривожила іспанське суспільство. У Мадриді ще пам'ятають теракт “11м” – трагедію 11 березня 2004 року, коли внаслідок вибухів чотирьох приміських електропоїздів загинуло 109 людей і 2050 було поранено. Ось чому інцидентами з пакунками не знехтували і вони породили численні дискусії.
Особливу увагу в цих дискусіях наразі приділяють системі безпеки. Яким чином пакунки, які пройшли через іспанську пошту, ідентифікували як підозрілі тільки на останньому етапі їх отримання? Поштова компанія "Correos" наполягає на тому, що в її установах існує специфічна система та «дуже суворий» протокол, за яким усі листи проходять через сканер та інші численні перевірки. Чому ж у листах-бомбах ніхто нічого не запідозрив, поки що так і залишається без відповіді.
У випадку з українським посольством поштове відправлення викликало підозри в секретаря, який, побачивши відсутність зворотної адреси, відніс його начальнику служби безпеки. Цей працівник вирішив вийти з коробкою у двір перед тим, як відкрити її, щоб «нікого не було поруч». Після відкриття коробки охоронець почув клацання та підкинув ящик у повітря, після чого той вибухнув. У результаті вибуху співробітник посольства отримав легке поранення та був госпіталізований до лікарні Мадрида. За словами посла України в Іспанії Сергія Погорельцева, посадовець діяв згідно з протоколом МЗС, який застосовується в надзвичайних ситуаціях.
Якби не дії співробітника служби безпеки, менш підготовлений отримувач міг би серйозно постраждати. Усе ж після теракту став очевидним той факт, що сама система безпеки в українських дипломатичних установах потребує вдосконалення. Як мінімум йдеться про встановлення систем cканування кореспонденції. До речі, це стосується не лише українського посольства в Іспанії. Певних змін мають зазнати і протоколи безпеки іспанських наглядових установ.
Інше питанням, яке поки що залишається без відповіді: хто й навіщо організував замахи на дипломатичні та урядові установи? Це не вперше, коли питання тероризму обговорюється в контексті війни в Україні. Російські пропагандисти, або як їх ще називають в Іспанії – агенти російського інформаційного впливу, намагалися й раніше маніпулювати цією темою, використовуючи її як аргумент для припинення постачань зброї в Україну.
Ці два питання постійно поєднувала у своїх виступах на каталонському телебаченні блогер і політолог Ліу Сівая, яка в умовах заборони діяльності російських "Sputnik" і "Russia Today" виконує роль рупора Кремля в Іспанії.
Ця “політолог” не раз відвідувала Донецьк, щоб продемонструвати у своїх відео російські пропагандистські повідомлення про те, «як Україна бомбить Донбас» або «вбиває дітей на Донбасі». Серед її робіт також є сюжет про так зване «відновлення» Маріуполя. У своєму твіттері Ліу не раз поширювала тези російської пропаганди. У контексті тероризму Ліу натякала на те, що зброя, яку отримує Україна, використовується не за призначенням, а сюжети «Washington Post» про відсутність належного озброєння є доказом того, що допомога Заходу не доходить до українських передових. Потім на телебаченні вона заявила, що результати такої політики вже “буде видно в наступних терактах”. Ця заява викликала обурення серед присутніх у студії, які сказали, що бездоказові інсинуації неприпустимі в такій болючій для іспанського суспільства темі, як тероризм.
Тим часом іспанська поліція вилучила в поштовому відділені ще три конверти, адресовані посольству України в Мадриді, генеральному консульству в Барселоні та консульству в Малазі.
Як би там не було, останні події не злякали іспанський уряд і не змінили його намірів щодо України. Маргарита Роблес, міністр оборони Іспанії, під час свого візиту до Одеси минулого тижня запевнила, що «ані жодні посилки, ані жоден інший акт агресії не змінить зобов'язань, які взяли на себе Іспанія та країни НАТО щодо підтримки України».