Поки українці святкували звільнення Херсона від російського окупанта, тема відносин з Україною стала однією з головних для лідерів південноазіатських країн, які зібралися у столиці Камбоджі – місті Пномпень.
Упродовж кількох останніх днів тут відбулася низка самітів, які концентруються навколо об’єднання 10 країн регіону (Брунею, В’єтнаму, Індонезії, Камбоджі, Лаосу, Малайзії, М’янми, Сінгапуру, Таїланду та Філіппін) – Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).
Темою цьогорічних зустрічей було визначено гасло «АСЕАН у дії: відповідь на спільні виклики», що передбачало пошук шляхів подолання пандемії, кліматичних змін, безпекових загроз і розгляд, зокрема, питання повномасштабної війни Росії проти України, яка вплинула і на далекий Азійський регіон.
Уперше до таких зустрічей членів АСЕАН запросили українську делегацію на чолі з главою МЗС України Дмитром Кулебою. Він так само став першим українським топдипломатом, який відвідав Камбоджу.
LB.ua раніше писав, що плани активізації партнерства з АСЕАН теперішнє українське керівництво розробляло давно, втім практичній реалізації завадила пандемія коронавірусу. Із затримкою на понад два роки Україна поставила свій підпис під «Інструментом про приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії». Україна стала першою країною з Центральної Європи, яка приєдналася до цього основоположного документа АСЕАН.
Договір фактично є статутним документом АСЕАН і проголошує її керівні принципи, головні з яких:
• повага до суверенітету;
• невтручання у внутрішні справи інших держав;
• відмова від погрози силою і застосування сили;
• мирне врегулювання конфліктів у регіоні;
• співробітництво, націлене на результат.
Підписати цей документ може лише держава, яка отримала згоду всіх 10 членів АСЕАН. Тепер разом з Україною таких підписантів уже пів сотні.
Застосування цих принципів на практиці дозволило країнам регіону подолати наслідки тривалих регіональних воєн, що точилися ще пів століття тому. Учасники АСЕАН таким чином навчилися вибудовувати консенсус щодо всіх питань через складний, проте часто неформальний процес перемовин, консультацій і зустрічей. Це і є так званий «азіатський шлях», або шлях «тихої дипломатії», що дозволяє лідерам АСЕАН унеможливлювати ескалацію. Дехто в Азії вбачає такий підхід придатним до «глобального управління конфліктами», а отже, можливим у застосуванні щодо війни, яку веде РФ проти України.
Натомість критики говорять, що ці принципи працюють лише в азіатських державах, спираючись на їхні культурні норми та розуміння. Ба навіть в самій Азії працюють далеко не завжди – отже, було годі сподіватися, що організація дійде спільного знаменника щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Якщо судити за голосуваннями в Генасамблеї ООН, члени АСЕАН розколоті навпіл. Соціалістичний В’єтнам і ЛНДР (Лаоська Народно-Демократична Республіка) утримуються під час голосувань за резолюції щодо України, також іноді це робить Таїланд. Решта ж голосує переважно на підтримку нашої держави – дипломати М’янми при ООН роблять це, до речі, всупереч позиції теперішнього уряду своєї ж країни, яка перебуває під контролем військової хунти. Показова й позиція Камбоджі, влада якої була в тісних стосунках з комуністами В’єтнаму, але в питанні України тепер проводить самостійну політику. І навіть пообіцяла надіслати до України команду камбоджійських саперів – ці фахівці вважаються одними з найкращих у світі спеціалістів з розмінування.
Отже, зважаючи на такий розклад в АСЕАН, українські дипломати мають багато роботи. Дмитро Кулеба провів 13 особистих зустрічей з лідерами інших країн у Пномпені, дав пресконференцію, яку висвітлювали представники близько сотні азіатських ЗМІ.
«Ажіотаж довкола України величезний… Усі запитували про наші наміри, про плани та про стратегію. Дехто навіть не може зрозуміти, як нам вдаються ці перемоги, як нам вдається бити росіян і звільняти нашу територію. Тому що в їхній свідомості це у принципі неможливо. Я їм пояснював – ми не боїмося, ми залишили свій страх, і саме тому ми віримо в перемогу, і ми обов’язково переможемо. А ви ж маєте для себе обирати, де ви хочете бути – на стороні переможців чи переможених. Для декого це зрозумілий сигнал. Для декого це страшно – бо вони інвестували у відносини з Росією», – заявив глава українського МЗС.
Зважаючи на такий розкол серед членів АСЕАН, Україна, вочевидь, зробить пріоритетом економічну співпрацю і розширення своєї дипломатичної присутності у Південно-Східній Азії. Дмитро Кулеба вже оголосив про плани відкрити посольство на Філіппінах і встановити дипломатичні відносини з Папуа-Новою Гвінеєю. Виявилося, що в тій далекій країні міністром закордонних справ нещодавно став етнічний українець – Джастін Ткаченко, який народився в Австралії. Два міністри домовилися підписати договір про дипломатичні відносини.
Під час саміту АСЕАН стало відомо, президент Зеленський призначив посла України в Індонезії Василя Гамяніна новим постійним представником нашої держави при АСЕАН. У відповідь на питання LB.UA Василь Гамянін сказав, що нові повноваження дозволять йому вести повноцінний діалог з представниками всіх країн-членів організації та її партнерів.
«Це фактично вперше за 30 років, коли міністр Дмитро Кулеба і весь уряд президента Володимира Зеленського повернувся обличчям до Азії, а також Африки та Латинської Америки. Себто до регіонів, яким не приділялося належної уваги», – сказав Василь Гамянін, згадавши особливо про розроблену МЗС Азійську стратегію, якою тепер керуються вітчизняні дипломати.
«Тепер як партнер АСЕАН Україна може вести діалог з таких питань, як збереження в цьому регіоні зони, вільної від ядерної зброї, продовольча безпека, забезпечення економічної стабільності в регіоні в цілому. Ми закладаємо до нашої стратегії «win-win» співпрацю, співпрацю з обопільним виграшем, співпрацю, де є лише здорова конкуренція, і вона не додає в цьому регіоні конфліктності. А це важлива передумова і до політичної співпраці. Себто виграємо ми, виграє АСЕАН і виграє ціла Азія», – сказав дипломат.
За останніми даними, торгівля з АСЕАН складає приблизно $3 млрд на рік. Держави АСЕАН найбільше імпортували з України зернові культури та чорні метали, Україна імпортувала переважно промислові товари з АСЕАН. «Це наші потенційні ринки. І це ті країни, що можуть стати нашими стратегічними партнерами, адже ідеологічно, економічно та політично ми маємо багато спільного», – впевнений Василь Гамянін.
Цікаво, що наслідком останньої серії зустрічей між лідерами АСЕАН і їхніми партнерами у Пномпені стало визнання за Сполученими Штатами статусу стратегічного партнера АСЕАН. Раніше такий статус дістали декілька країн та організацій, серед них Китай, Індія та Росія, а також Євросоюз.
АСЕАН таким чином намагається балансувати між впливовими світовими гравцями. Це вдається не завжди і не кожного разу, адже США та Китай бачать в АСЕАН важливого партнера, проте кожен по-своєму.
Так, США, делегацію яких у Пномпені очолив президент Джо Байден, намагалися переконати південноазійських партнерів у тому, що відносини з АСЕАН посідають центральне місце в «Індо-Тихоокеанській стратегії». Ця доктрина теперішньої адміністрації має на меті стримування впливу з боку Пекіна, і частина членів АСЕАН розділяє американські застереження щодо Китаю.
Натомість окрім проголошення певних принципів, США, особливо починаючи від президента Трампа, насправді скоротили відносини з АСЕАН. Свідченням цього став вихід США з Транстихоокеанського партнерства (ТТП). Також адміністрація Байдена почала формувати в регіоні нові альянси, такі як AUCUS, і прагне залучити до них деяких членів і партнерів з АСЕАН.
На противагу Китай суттєво наростив свою економічну присутність у регіоні. Саме КНР тепер є головним торговим партнером не тільки для цілого АСЕАН, але і для кожної з 10 країн членів об’єднання. Китай наполягає на економічній співпраці з АСЕАН, хоче розширяти зону вільної торгівлі. Натомість Пекін також заявляє, що в його інтересах щоб АСЕАН дотримувалася «стратегічної автономії». Таким чином китайці натякають країнам – учасницям організації, щоб ті не обирали для себе, на чиїй стороні бути, себто не підігравали США.
Байден намагався переконати учасників 17-го Східноазійського саміту, що США не прагнуть конфронтації з Китаєм, навіть попри те, що вбачають у ньому конкурента. Байден також сказав лідерам АСЕАН, що вони мають визначитися і щодо «російської брутальної війни проти України», яка має вже глобальні наслідки. РФ вирішила у відповідь заблокувати ухвалення спільної декларації Східноазійського саміту у Пномпені через засудження в ній війни, що веде РФ проти України.
Український тиждень в Азії триватиме. Уже достеменно відомо, що питання України буде у фокусі саміту лідерів країн Групи двадцяти (G20), який розпочнеться 15 листопада на індонезійському острові Балі. Там президент Джо Байден обговорить наслідки російської агресії для цілого світу вже безпосередньо з китайським лідером Сі Цзіньпіном, а також під час своїх зустрічей з керівниками урядів Великобританії Ріші Сунаком та Італії Джоржією Мелоні.