Путін і ліквідація росіян
Чергова «спецоперація» Путіна відразу почалася з брехні – з указу про так звану часткову мобілізацію, в якому приховали реальну цифру тих, кого збираються призвати – понад мільйон людей. Водночас події в різних регіонах РФ засвідчують, що Путін намагається ліквідувати майже все чоловіче населення країни.
Зараз у Росії хапають в армію майже всіх: інвалідів, калік, старих, непридатних, багатодітних, навіть студентів приватних вишів. Пункти призову повідкривали скрізь: у школах, музеях, театрах, спортивних приміщеннях. У Бурятії, до прикладу, скасували деякі заняття через те, що навчальні заклади перепрофілювалися на мобільні військкомати. В Улан-Уде повістки взагалі заповнюють учителі, а призовників привозять на шкільних автобусах.
Один військово-мобілізаційний пункт відкрили в московському театрі Романа Віктюка, щоб і тут продемонструвати цілковиту свою ненависть до всього українського.
Наразі відбувається зачистка майже в усіх регіонах Росії. За даними української розвідки, у Краснодарському краї 30% призовників – люди, які не мали досвіду проходження військової служби. Ловлять скрізь: на вулицях, на роботі, у квартирах, до яких вдираються в режимі 24/7.
Медогляд мобілізованих не проводиться: є випадки, коли до навчальних центрів відправляють чоловіків з важкими захворюваннями, зокрема з пухлинами різного ступеня. Чи не найбільш кричущий випадок стався в Первоуральську, де забрали 43-річного чоловіка, нещодавно прооперованого через пухлину головного мозку.
На впійманих одразу натягують стару форму, а в руки дають іржаві автомати часів, певно, ще радянсько-афганської війни. У центрах підготовки людей довго тримати не збираються; завдання єдине – якомога швидше відправити на фронт. Співробітники центрів в Алтайському краї відразу попереджають мобілізованих, що їм потрібно самим усе закуповувати – від теплого одягу до спальників і джгутів. Також просять запастися тампонами та дешевими прокладками, щоб зупиняти кровотечу від кульового поранення.
Росіяни голосують ногами
Глибинний народ розчарував Путіна і кинувся тікати від здичавілих військкомів і силовиків. І куди? До тих держав, які Путін хотів захопити – до Грузії, Казахстану, Вірменії, Киргизії, – на ті території, які, на думку російського керманича, завдячують своїм існуванням Москві.
За перші чотири дні путінської мобілізації, як стверджують деякі ЗМІ, за межі Росії виїхала 261 тисяча чоловіків. Цифра, вірогідно, постійно зростає, адже лише в Казахстан, за останніми даними, вирушили 98 тисяч людей.
Силовики попросили Кремль закрити кордони, після чого – без жодного оголошення – російські прикордонники (ФСБ), отримавши списки чоловіків, яким заборонено виїзд, почали розвертати тих, хто намагається покинути територію РФ. Деякими російськими ЗМІ курсує інформація, що всі пункти пропуску закриються для військовозобов’язаних до 30 вересня.
Найгарячіше нині на російсько-грузинському кордоні, де черга з автомобілів розтягнулася на 12 км. За минулий тиждень прикордонний перехід «Верхній Ларс» перетнули 37,5 тис. автомобілів і 115 тис. людей. Чимало росіян через величезний корок перетнули кордон пішки, а дехто навіть пересів на велосипед чи самокат. Щоб військовозобов’язані росіяни не втікали, силовики на КПП відправили військову техніку та поліцію. 27 вересня там розгорнули мобілізаційний пункт і почали роздавати повістки.
Утім росіяни намагаються виїхати не лише до пострадянських держав, а й до Європи. Лише за добу фінський кордон перетнули 7 тис. осіб, а черга на одній ділянці розтягнулася на 5 км. Громадяни РФ не полишають спроб пробратися до Норвегії, навіть пробують, попри заборону, перетнути кордони балтійських держав.
Після величезних черг у російських аеропортах і після того, як росіяни за величезні гроші скупили майже всі авіаквитки на багатьох напрямках, прикордонні переходи летовищ, особливо московських, отримали списки тих, кому заборонено виїзд. До речі, не оминула путінська мобілізація й російські авіакомпанії, працівників яких теж почали забирати до центрів комплектування.
Зараз росіяни продовжують усіма можливими способами втікати з Росії – так один чоловік перетнув російсько-естонський кордон уплав на сапборді. Естонські прикордонники упіймали його, виписали штраф і доправили назад до РФ.
Путін закриває Росію зсередини – нова залізна завіса опускається.
Початок російського потрясіння
Тим часом у самій Росії невдоволення наростає – не так багато охочих умирати за Путіна. Днями молодий хлопець розстріляв комісара в Усть-Ілімську Іркутської області. Сам комісар перебуває у важкому стані в реанімації. У Рязані місцевий житель підпалив себе на центральному автовокзалі. Перед цим він кричав, що не хоче брати участь у війні в Україні.
З початку оголошення путінської мобілізації в Росії підпалили близько 20 військкоматів, зокрема: у Санкт-Петербурзі, Ленінградській, Волгоградській, Калінінградській, Калуській, Амурській та Оренбурзькій областях, а також у Башкирії, Красноярському та Хабаровському краї.
Росія протестує – не масово, але все ж протестує. Станом на 25 вересня демонстрації проти мобілізації відбулись у 33 великих містах РФ, після яких було затримано понад дві тисячі людей. В Іркутську та Самарі видавали повістки мітингарям безпосередньо в поліцейських відділках.
Найбільш кричуща ситуація в Дагестані – там розпочалися масові акції непокори. Удень 25 вересня мешканці села Ендірей перекрили федеральну трасу Хасав'юрт – Махачкала, поліція відкрила стрілянину в повітря. Із села призвали 110 людей, жителі вийшли на акцію, щоб захистити своїх синів, братів і чоловіків.
У самій Махачкалі демонстрації наймасовіші: на вулиці вийшли сотні людей, після чого почалися заворушення проти поліцейських. Силовики ж застосували перцевий газ і електрошокери, побили десятки юнаків і дівчат. Мітинги прокотилися й Хасав'юртом, де також сталася бійка та були спроби силового розгону.
Сам Дагестан є лідером з втрат в Україні. Тільки за офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло понад 300 вихідців із цієї республіки.
Чи можлива революція?
Під час десятирічної кривавої війни проти Афганістану, коли до Росії постійно надходили тіла солдатів, які проливали свою кров за якісь незрозумілі ідеали і цілі, на протести натовп не виходив. На кухнях усі розмовляли про цю катастрофу, однак на вулиці спрацьовував ефект думання надвоє, характерний для тоталітарних держав – усі відразу починали говорити, що «родіну» треба захищати. Так тривало, доки СРСР не опинився на межі розпаду, у Москві не дозволили публікувати засуджувальні цю ганебну кампанію статті, а війська не вийшли з азійської країни.
Цього разу теж не варто чекати якихось потрясінь. Вони можуть відбутися, коли війна стане вкрай непопулярною в РФ, коли загине багато росіян і сама еліта, яка складається в Росії із силовиків, зрозуміє, що потрібно знімати Путіна будь-якою ціною.
Ставки Путіна у грі напрочуд високі, бо він розуміє, що на кону існування режиму та його особисто. Нагадаю, що коли Хрущов пішов на поступки Кеннеді під час Карибської кризи, його прибрали. У російського керманича єдиний варіант – продовжувати цю гру, хоч вона заздалегідь програшна для нього.
Путін знищив те, на чому базувалася його влада останніх 20 років – соціальний договір, за яким росіяни мовчки зголошувалися терпіти клептократію та корупцію, а він – не чіпати власних громадян, для яких фетишем стала іпотека. Ця ситуація змінилася, бо Путін вирішив розпочати світову війну.
Договору більше не існує. І тут залишаються два варіанти: або зникне Путін, або російський народ. Водночас потрібно наголосити й на іншій обставині: якщо революція не відбувається зараз, це не означає, що вона не мала чи не має відбутися.
Війну завжди використовували в Росії для того, щоб придушити революційний рух: у 1905 році – щоб знизити невдоволення та постійні протести, у 1914 році – щоб закоркувати масові страйки і не дати населенню знищити царську владу, наприкінці 1980-х років – щоб не розвалити СРСР і т. д. Однак кожного разу, хоч і з запізненням, революційні піднесення в Росії все ж відбувалися. Цього разу буде так само.
На превеликий жаль, традиційно в Росії влада перебуває в руках однієї людини, і ця людина сама не знає, що робитиме далі. Як колись точно зауважила нині покійна опозиціонерка Валерія Новодворська, Росія протягом сторіч існує виключно за законами маніакально-депресивного психозу. Біда лише в тім, що з кожним сторіччям цей психоз лише посилюється.
