Але у випадку з Боснією все набагато складніше. Складніше хоча б тому, що протягом останніх місяців Кремль намагається дестабілізувати ситуацію в цій балканській країні за допомогою керівництва боснійських сербів, які взяли курс на фактичну дефрагментацію єдиної держави та підрив домовленостей, що призвели до закінчення війни між народами Боснії і Герцеговини. І робиться це свідомо.
Російська Федерація не змогла завадити прийняттю до НАТО Чорногорії та Північної Македонії – хоча робила все, аби цього не сталося, аж до спроби перевороту в Чорногорії та зриву схвалення угод між Північною Македонією та Грецією. І тепер Москві потрібна повноцінна криза в Боснії, яка дозволить втягнути у новий конфлікт на Балканах не лише народи цієї країни, а й сусідню Сербію. Що завадить можливій європейській інтеграції країн Західних Балкан. Тому що до Європейського Союзу хочуть вступити не лише Чорногорія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Косово. До Європейського Союзу прагне приєднатися і Сербія – нехай більша частина населення цієї країни, яка не раз розв'язувала війни в регіоні, симпатизує Росії, втім її керівництво чудово розуміє, що без вступу до ЄС на країну чекає деградація і, можливо, продовження відцентрових процесів.
Путін хоче зупинити процес європейської інтеграції балканських країн – так само, як він у 2013 році хотів зупинити процес підписання колишніми радянськими республіками угод про асоціацію з Європейським Союзом. Тому й вирішив обрати «слабку ланку» – Боснію і Герцеговину, державність якої важко назвати ефективною насамперед через планомірну протидію самому процесу побудови єдиної держави з боку боснійських сербів. І так, це справжнісінький «український сценарій», розв'язку якого ми спостерігаємо в нашій державі.
Україна, як відомо, не мала жодних шансів приєднатися до НАТО у найближчому майбутньому, вона не отримала навіть плану для членства в НАТО. Проте приводом для російської агресії проти нашої країни став саме цей примарний вступ, який нібито загрожує національним інтересам Росії. Боснія також не збирається приєднуватися до НАТО хоча б тому, що проти цього виступає керівництво боснійських сербів, а отже, населення Республіки Сербської, одного з ідентитетів Боснії. І це визнає російський посол.
Але таке розуміння аж ніяк не завадить розв'язати конфлікт на Балканах під приводом того, що боснійські мусульмани та хорвати надто тісно співпрацюють з НАТО, а це загрожує безпеці Республіки Сербської, тому ця республіка має вийти з Боснії або навіть терміново ліквідувати якісь «бази бойовиків». На чужій території – я не буду зараз передбачати фантазії Путіна, з уявою у нього все добре. Ось вам і війна за участю формувань боснійських сербів і російських «приватних військових компаній». І зрозуміло, що в цій війні неодмінно братимуть участь добровольці із самої Сербії – навіть якщо Белград і не зацікавлений у такому розвитку подій.
Тож той, хто вважає, що напад на Україну – це лише частина путінського плану дестабілізації Європи та Заходу, не помиляється. Просто з фази гібридних воєн і провокацій путінський план перейшов у фазу справжньої європейської війни – і нехай на першому етапі ця війна буде локалізована в окремих державах, які не входять до НАТО та ЄС, вона має шанси охопити весь континент. Власне, саме цього Путін і прагне.
