«Дані, які шукає розвідка Росії»
Дані про матеріальні ресурси Війська Польського (у форматі ZIP-архіву обсягом близько 46 МБ) з’явилися в мережі ще 9 січня. Армія ж дізналася про витік інформації за добу. Після чого справою зайнявся Національний центр безпеки кіберпростору.
Витік даних має, без перебільшення, гігантські масштаби, охоплюючи понад 1,7 млн позицій. База містить перелік буквально всього, що є у Війська Польського: від гвинтів і ноутбуків до спеціалізованої зброї, закупленої в США, Німеччині та Ізраїлі. Імовірним джерелом витоку був Штаб планування логістики Інспекції забезпечення Збройних сил Польщі в Бидгощі (Куявсько-Поморське воєводство).
В оприлюдненій інформації також можна дізнатися про ресурси та потреби окремих підрозділів з усієї території Республіки. До того ж розкритий архів повідомляє про комп’ютерне програмне забезпечення, яке використовує польська армія.
Усе це може бути безцінною інформацією для ворожих сил. Адже витік даних з армії дозволяє, перш за все, оцінити стан польських збройних сил – наприклад, іноземні служби можуть визначити, якого обладнання Польщі не вистачає, а яке перебуває в поганому технічному стані.
Ба більше, наявність повної ресурсної бази Війська Польського в іноземних сил створює проблеми для польської контррозвідки, оскільки витік даних допоможе недружнім державам ловити подвійних агентів.
За інформацією «Onet», архів уже завантажили користувачі з кількох країн, зокрема з Росії та Китаю.
«Це стратегічні дані, які шукає розвідка РФ. Вони дають підставу для точної оцінки матеріального стану військових одиниць, які ми маємо запаси, які підрозділи є пріоритетними, а найбільше про те, якою є обороноздатність нашої країни», – прокоментував колишній голова Служби військової контррозвідки, генерал Пьотр Питель.
Міністре оборони – у відставку!
Ситуацію розкритикували політики з опозиційного табору. Вони почали дорікати чинній владі, закликаючи її до розслідування і попереджаючи про можливу відставку глави Міністерства національної оборони Республіки Польща.
«Складно собі уявити, скільки шкоди завдасть оприлюднення цих даних. Ми того не залишимо. Громадська думка має з’ясувати, чому ми знову маємо справу з такою безвідповідальністю, яка б’є по підвалинах безпеки нашої країни», – заявив на спеціально скликаній пресконференції депутат від партії «Громадянська платформа» Чеслав Мрочек.
Мрочек додав, що питанням витоку займатиметься комітет національної оборони Сейму РП і додав, що політсила вимагатиме інформації про витік від віцепрем’єра Ярослава Качинського.
«Ми вимагатимемо, щоб уряд, міністр оборони, віцепрем’єр, відповідальний за безпеку, Ярослав Качинський розповіли нам у парламенті, а також усій громадськості, які заходи були вжиті, щоб мінімізувати шкоду, спричинену розкриттям цих даних», – заявив опозиціонер.
Його однопартієць Цезарі Томчик зауважив, що «найбільші військові таємниці просто вкинули до інтернету».
«Це ситуація, яка ніколи не мала статися. База даних безпеки нашої країни зараз у чужих руках. Це найбільший витік військових даних в історії Польщі», – наголосив Томчик і зажадав відставки міністра національної оборони Маріуша Блащака. Адже, на його думку, він «винен у тому, що відбувається в польській армії», нагадавши про витоки з електронних скриньок Міхала Дворчика та дезертирство польського солдата до Білорусі.
«Ми вимагаємо відставки міністра Блащака, тому що за останні 30 років нічого подібного в Польщі не відбувалося», – заявив Томчик, нагадавши, що саме Блащак призначив спеціальний підрозділ для боротьби з кіберзлочинністю.
З ним погодився й Кшиштоф Гавковський від «Лівиці». За його словами «необережність міністра Блащака шокує».
«Зібрані за ці роки дані про танки, літаки та програмне забезпечення, ймовірно, потрапили до рук іноземної розвідки. З’явилася приголомшлива кількість інформації. Немає згоди на те, щоб ця справа замовчувалась», – зазначив політик, оголосивши про звернення партії до Вищої контрольної палати для проведення аудиту в Міноборони Польщі.
Випадковість чи тенденція?
У Міноборони тим часом визнають, що витік справді міг статися. Хоча запевняють, що нічого серйозного не сталося, а оприлюднення даних не є загрозою безпеці держави чи функціонуванню Збройних сил Польщі.
А проте, впевненості в цьому немає. А тому військові наразі шукають винних і підраховують втрати.
«Справу детально аналізують спеціальні служби. Триває з’ясування, чи дійшло до витоку і чи дійсно виявлений файл був створений Збройними силами РП», – повідомило на своєму сайті польське оборонне відомство.
Хай там як, цілком очевидно, що в Польщі на рівні найважливіших державних служб існують серйозні проблеми з кібербезпекою. Адже січневий витік військових даних був не першим, коли важливі для Варшави дані вкинули у вільний інтернет-доступ.
У квітні 2021 року в мережі з’явилася інформація про 20 тис. державних чиновників. Кожен охочий міг завантажити файл у форматі Excel, що містить персональні дані поліціянтів, митників, працівників держохорони, податкової адміністрації, прикордонників, пожежників тощо.
У цій ситуації немає нічого іншого, як поставити одне ключове питання: як міг статися такий витік даних від військових?
Звісно, не можна виключати версії, що причина тут – звичайне людське недбальство. Можливо, хтось хотів полегшити роботу з базами даних, скопіювавши їх із військових систем і об’єднавши в єдину систему в саморобній програмі.
Втім це не пояснює витоку інформації до інтернету. Через що не виключається умисна дія, спрямована на передачу військових даних іноземним службам. Експерти також припускають, що витоком могли замаскувати крадіжку даних хакерами ворожих держав, насамперед Росії.
Так, глава депутатського клубу «Лівиця» Кшиштоф Гавковський припустив, що витоком даних міг скористатися білоруський режим.
«Закликаємо міністра Блащака надати інформацію на найближчій сесії Сейму, нехай він скаже правду», – звернувся депутат, додавши, що очікує від очільника Міноборони заяву з цього приводу.
Показово, що витік інформації стався в період безпрецедентної російської гібридної агресії, від якої неабияк постраждала й Польща. Чого лише варта міграційна криза на кордоні з Білоруссю, що серйозно підважила безпеку цієї центральноєвропейської країни. Ба більше, ситуація сталася на тлі важливих дипломатичних перемовин між представниками Заходу та РФ, спрямованих на зниження напруженості між ними.
Усе це навряд чи може бути звичайним збігом обставин. Тим паче, коли Україна, біля кордону якої зосереджена величезна кількість російського війська і яка вважається чи не головною мішенню Кремля, сама в ці дні стала жертвою кібератак, що не може не наштовхувати на думку, що зазначені події можуть слугувати елементами ретельно спланованої геополітичної гри, в котрій Польща, яка тільки-но розпочала головування в ОБСЄ, відіграє далеко не останню роль. З усіма можливими наслідками.