ГоловнаСвіт

Новий уряд Німеччини: «Світлофор» чи «Ямайка»?

За результатами парламентських виборів, що відбулися в Німеччині 26 вересня, перемогу здобула Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі із чинним міністром фінансів Олафом Шольцем. Попри те, що відрив від блоку ХДС/ХСС склав усього 1,6 відсотка, для партії Меркель це найгірший результат за всю історію існування цієї політичної сили. Тому кандидат від консерваторів Армін Лашет значно зменшив свої шанси отримати крісло канцлера. Водночас попереду на Німеччину чекають тижні, а може - й місяці коаліційних переговорів, за підсумками яких і буде визначено нового очільника уряду країни з найпотужнішою економікою Європи. Уперше за багато десятиліть долю майбутнього канцлера вирішуватимуть представники менших партій – «Зелених» і «Вільних демократів» (ВДП) – які посіли відповідно третє та четверте місця.

Зліва направо: голова партії ХДС Армін Лашет, віцепрезидент ХДС Сільвія Бреєр і канцлер Німеччини Ангела Меркель під час виборчої зустрічі у Берліні, 26 вересня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Зліва направо: голова партії ХДС Армін Лашет, віцепрезидент ХДС Сільвія Бреєр і канцлер Німеччини Ангела Меркель під час виборчої зустрічі у Берліні, 26 вересня 2021 р.

ХДС/ХСС – поразка по усіх фронтах

На завершення 16-річного терміну правління Ангели Меркель її партія християнських демократів опинилася у глибокій кризі: нищівна втрата підтримки, слабкий кандидат у канцлери, тотальна критика від колишніх партнерів, корупційні скандали та багато іншого. Так, Союз християнських демократів (ХДС) і їхня сестринська партія «Християнсько-соціальний союз» (ХСС) порівняно з виборами 2017 року втратили близько 1,2 млн своїх виборців – з них 900 тисяч перейшли до партії «Зелених», а 300 тисяч – до партії «Вільних демократів». Особистий рейтинг кандидата від блоку ХДС/ХСС Арміна Лашета від початку був критично низьким, а кілька скандалів, у центрі яких він опинився під час кампанії, остаточно поховали не лише його рейтинг, але й усього блоку.

Поразка на виборах лише підлила оливи у полум'я напруженості всередині як ХДС, так і всього блоку ХДС/ХСС. Маркус Зьодер, лідер ХСС і прем'єр-міністр Баварії, якого не висунули єдиним кандидатом від блоку, попри надзвичайно високий особистий рейтинг, тепер не уникає можливості покритикувати Лашета. На одному токшоу відразу після підрахунку голосів, сидячи у студії з Лашетом, Зьодер назвав себе «одним з найтерплячіших лідерів ХСС в історії», натякаючи своєму політичному партнеру на подальше загострення відносин. Якщо Армін Лашет усе ще публічно переконує, що може стати канцлером, то Зьодер, навпаки, наголошує, що після такої поразки ХДС/ХСС мають йти в опозицію, а не виборювати крісло канцлера за будь-яку ціну.

Усі ці внутрішні чвари у ХДС/ХСС лише вкотре демонструють їхнім потенційним коаліційним партнерам слабкість блоку під час переговорів, а також дедалі більше розчаровують виборців. Опитування свідчать, що лише 24% німців хотіли б бачити Лашета канцлером, Олаф Шольц на противагу цьому має 48% підтримки.

Міністр фінансів Німеччини і головний кандидат від СДПН Олаф Шольц, Берлін, 3 жовтня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Міністр фінансів Німеччини і головний кандидат від СДПН Олаф Шольц, Берлін, 3 жовтня 2021 р.

Тріумф есдеків і клон Меркель

Десятиліттями Соціал-демократична партія Німеччини була політичним аутсайдером – попри те, що входила в урядову коаліцію. Утім бездоганно проведена виборча кампанія, а також вдалий вибір кандидатури на пост канцлера зробили свою справу – підтримка СПДН збільшилася на 5,2% порівняно з 2017 роком, тобто тепер вони отримали ще плюс 53 мандати, ставши найбільшою фракцією Бундестагу. Цей факт і є зараз основним аргументом есдеків, що саме їхній кандидат, тобто Олаф Шольц, має стати наступним канцлером.

Усю свою кампанію Шольц вибудував на лейтмотиві, що лише він є справжнім послідовником Ангели Меркель. Він дійсно не є новою людиною в уряді Німеччини: у першому кабінеті Меркель був міністром праці, а в останньому – міністром фінансів, і до того ж з 2018 року є віцеканцлером Німеччини.

Більшою мірою його постать стала компромісним варіантом на тлі Арміна Лашета та кандидатки від «Зелених» Аннилєни Бербок. На відміну від них Олаф Шольц провів кампанію без гучних скандалів, але водночас і без феєричних промов, завжди стримано та зважено. Як зауважують німецькі експерти, він виграв від провалів інших, а також дійсно переконав виборців, що на чолі з ним німецька політика не зазнає різких змін курсу попередньої влади. Окрім того, СПДН вдалося перетягнути до себе традиційну електоральну групу ХДС/ХСС – людей віком від 60 років, адже есдеки робили ставку на соціальну складову у своїй кампанії. Попри ці успіхи, Олафу Шольцу ще треба дуже інтенсивно попрацювати з потенційними партнерами по коаліції, аби забезпечити собі крісло канцлера.

Олаф Шольц виступає з промовою під час засідання Бундестагу, Берлін, 7 вересня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Олаф Шольц виступає з промовою під час засідання Бундестагу, Берлін, 7 вересня 2021 р.

Малі партії – королі коаліційної гри

Вирішальним кроком у розв’язанні інтриги, хто ж замінить Меркель на чолі німецького уряду, стане формування коаліції. Через те, що жодна з ключових партій не отримала більшості голосів, їм потрібно шукати партнерів. Класична «велика коаліція» з ХДС/ХСС і СПДН, яка існувала в останні роки, наразі виглядає як малоймовірний варіант. Попри втому одне від одного, в обох партіях нема бажання бути молодшим коаліційним партнером. Тому цей варіант коаліції має шанси з’явитися, тільки якщо ХДС/ХСС погодиться на другорядну роль або про інші коаліції не вдасться домовитись.

Наразі існує лише два найвірогідніші варіанти коаліції, які в Німеччині називають «Світлофор» і «Ямайка» – через партійні кольори потенційних учасників. В обох варіантах потрапити до коаліції мають партії, що посіли 3 та 4 місця – «Зелені» та «Вільні демократи». Хто з двох партій-лідерів увійде до коаліції – християнські демократи чи соціал-демократи – правду кажучи, будуть вирішувати саме малі партії. Коаліційні переговори обіцяють бути тривалими, адже ці партії мають чималі розбіжності у ключових питаннях.

Так, «Зелені» виступають за збільшення податків, що категорично відкидають бізнес-орієнтовані «Вільні демократи». Перші виступають за радикальну боротьбу зі змінами клімату, а другі – за поступові кроки і т.д. Обидві партії також тяжіють до різних коаліцій: «Зеленим» ближчі СДПН, а «Вільним демократам» – ХДС/ХСС. Водночас сигнали, які обидві малі партії посилають суспільству, свідчать про те, що вони готові дійти компромісу заради формування коаліції.

 Лідер німецьких «Вільних демократів» Крістіан Лінднер і співголова «Зелених» Анналєна Бербок після переговорів у Берліні, 1 жовтня 2021 року.
Фото: EPA/UPG
Лідер німецьких «Вільних демократів» Крістіан Лінднер і співголова «Зелених» Анналєна Бербок після переговорів у Берліні, 1 жовтня 2021 року.

Зовнішня політика поза увагою

Питання зовнішньої політики не були в центрі уваги і цієї виборчої кампанії, не посідають вони ключового місця і під час коаліційних переговорів. Водночас саме від урядової коаліції та від постаті канцлера залежатиме зовнішньополітичний курс Німеччини, що безпосередньо стосується України.

Обидва кандидати в канцлери - і Армін Лашет, і Олаф Шольц - неодноразово наголошували, що мають намір зберігати обраний Ангелою Меркель курс співпраці з Україною. Це також стосується і надважливого наразі для України питання газогону «Північний потік-2». Обидва кандидати виступають за реалізацію цього проєкту.

Олаф Шольц не сприймає цей російсько-німецький проєкт як політичний, а вважає його суто економічним. Своєю чергою Армін Лашет наголошував, що з розумінням ставиться до занепокоєння України, утім підкреслює, що Німеччина не дасть Кремлю використовувати газогін як зброю проти України.

Олаф Шольц (СДПН), Анналєна Бербок (‘Зелені’) та Армін Лашет (ХДС) під час телевізійних дебатів у Берліні, 12 вересня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Олаф Шольц (СДПН), Анналєна Бербок (‘Зелені’) та Армін Лашет (ХДС) під час телевізійних дебатів у Берліні, 12 вересня 2021 р.

Водночас і Шольц, і Лашет підтримують євроатлантичні прагнення України, хоча наразі ні вступ до ЄС, ані членство в НАТО, на їхню думку, не стоять у порядку денному. Обидва підтримують антиросійські санкції, однак не приховують, що прагнуть відновлення зв’язків з Росією, але лише після відчутних зрушень у реалізації Мінських домовленостей.

Лідери партії «Зелених», які мають усі шанси увійти до коаліції, за традицією молодших партнерів, можуть отримати пост міністра закордонних справ. Ця німецька політична сила відома своєю послідовною жорсткою позицією щодо агресії Росії проти України. Так Україна може отримати надійного партнера в новому німецькому уряді. А також гарантію, що німецька політика щодо Росії не буде пом’якшена. Водночас посада голови МЗС для «Зелених» під час коаліційних переговорів далеко поза межами їхніх пріоритетів, адже вони прагнуть отримати перш за все кабінети з ключових для себе позицій на внутрішньополітичному рівні.

Однак не лише від МЗС залежить проактивна позиція Німеччини в Нормандському форматі. Чи вдасться зберегти новому канцлеру роль арбітра в розв’язанні конфлікту на Донбасі та чи залишиться Україна в зовнішньополітичному фокусі ФРН, стане зрозуміло лише після формування уряду. Утім вже зараз очевидно, що ні Олаф Шольц, ні Армін Лашет не будуть розмовляти з Володимиром Путіним з позиції рівного, як це робила Ангела Меркель, для якої Україна з 2014 року почала входити до сфери особистих інтересів.

Фото: EPA/UPG

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram