Уперше за 60 років, тобто з моменту перемоги кубинської революції, тисячі людей вийшли на антиурядові протести. Гасла проти диктатури пролунали в більш ніж 20 містах і селах острова. Протестувальники перевертали поліцейські машини та грабували державні магазини, демонструючи акти відкритої непокори у країні, відомій своєю довгою історією ефективного придушення вільнодумства.
Вимоги надати вакцини та продукти харчування (скандування “Ми голодні”) швидко переросли у вигуки “Геть комунізм” і “Свободу Кубі.” На зміну відомому гаслу Фіделя Кастро періоду 1960-х “Батьківщина або смерть. Переможемо” прийшло нове “Батьківщина та життя”, яке дуже влучно описує вимоги маніфестантів. Цю фразу було запозичено з пісні відомих співаків, яка декілька місяців тому викликала невдоволення кубинської влади. У ній виконавці описують непросте життя співвітчизників: “Мій народ плаче, та я чую його голос [...] Мій народ просить свободи, а не доктрин. Більше не кричимо батьківщина або смерть, ми заявляємо – батьківщина та життя”.
Вірусним стало відео активіста Барбаро де Сеспедеса, який зі сльозами на очах благає співвітчизників набратися сміливості і вийти на вулиці кубинських міст: “Настав момент, панове. Час покінчити з цією кривавою диктатурою. Нас тут убивають, нічого не дають. Тільки репресії, репресії та репресії…Народе Куби, виходь на вулицю. Кричати за нашу свободу. Геть комунізм! Геть Діаз-Канель! (президент Куби – LB.ua)”.
Влада не забарилася з відповіддю. Поліція та люди в цивільному, яких очевидці називають переодягненими силовиками, жорстоко розганяли маніфестантів, застосовуючи перцеві балончики та кийки. Мережами почали ширитися фотографії та списки зниклих і заарештованих під час протестів, які вже налічують понад сто осіб.
Водночас, згідно з повідомленням Нетблоксу (організації з моніторингу свободи інтернету – LB.ua), на території Куби обмежили доступ до соціальних мереж, що стали одним з найважливіших способів самоорганізації населення, на телебаченні продовжували транслювати звернення глави держави країни Мігеля Діаза-Канеля.
Канель у кращих традиціях епохи Кастро та комуністичної пропаганди звинувачував США в дестабілізації ситуації в країні та закликав “усіх комуністів і революціонерів” виходити “на захист революції”.
Утім як повідомляє опозиційна платформа Сubanos por el Mundo, захищати режим закликають не тільки прихильників і не завжди добровільно: поліція примусово забирає підлітків з домівок до армії задля придушення протестів.
Європейський Союз, сподівання якого на демократизацію режиму та потепління відносин з Кубою після смерті Кастро не виправдовуються, звернувся до влади острова терміново звільнити затриманих протестувальників і журналістів.“Місце цих людей не в тюрмі, а в публічному дискурсі”, - заявив Пітер Стано, представник ЄС, під час учорашнього брифінгу Європейської комісії. Він акцентував: “Ми закликаємо кубинську владу терміново звільнити людей, заарештованих через свої політичні погляди або журналістську роботу”.
Білий дім також підтримав “кубинський народ” і його “жагу до свободи та звільнення від трагічних лещат пандемії і десятиліть репресій і економічних страждань, яких він зазнає з боку авторитарного режиму Куби”.
Нині протести на Кубі тривають. Чим вони завершаться і хто виграє – комунізм чи демократія – покаже час. Ми ж слідкуватимемо.
