У Кракові судять трьох поляків, звинувачених у скоєнні злочину терористичної спрямованості - у підпалі центру угорської культури в Ужгороді.
Про це повідомляє "Польське радіо".
На суді один з обвинувачених заявив, що метою підпалу було знищення майна, а не тероризм.
Звинувачення вважає, що дії обвинувачених спрямовані на розпалювання українсько-угорського конфлікту на національному ґрунті. Міхалу П. загрожує до 12 років позбавлення волі, Адріану М. і Томашу Ш. - до 10 років. Адвокати підсудних клопотали про те, щоб зробити процес закритим, але суд їм відмовив.
Також повідомляють, що Адріан М. і Томаш Ш., які визнали свою участь у підпалі, не погодилися з правовою класифікацією їхніх дій як терористичного акту.
"Метою акції було знищення власності і погіршення відносин між угорською меншиною та Україною, а не підпал будинку центру угорської культури в Ужгороді", - заявив Адріан М. і додав, що вони хотіли лише пошкодити фасад будівлі, залишивши "видимі сліди".
На питання, чому вони провели свою "акцію" двічі, обвинувачені заявили, що результат першої спроби не задовольнив замовників - центр не отримав очікуваних пошкоджень.
Обвинувачений Томаш Ш. заявив, що на цей вчинок його штовхнуло бажання заробити. Як повідомляли, палії отримали за акцію в Ужгороді по 1 тис. злотих до нападу і стільки ж опісля.
"Я хочу перепросити польську сторону за те, що мої дії могли негативно вплинути на сприйняття нашої країни за кордоном, угорську сторону - за знищення майна, українську - за те, що, як гість у їхній країні, я зробив такий проступок" , - заявив Томаш Ш. у суді.
Нагадаємо, 4 лютого 2018 року в Ужгороді в офіс Товариства угорської культури кинули пляшку із пальною сумішшю. Відразу після цього уряд Угорщини звернувся до ОБСЄ з проханням захистити закарпатських угорців.
У ніч на 27 лютого в ужгородському офісі Товариства угорської культури Закарпаття знову сталася пожежа. Вогонь знищив меблі та частину майна на площі 25 квадратних метрів. Порушили справу за ч. 2 ст. 194 КК - "умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу".
У Закарпатській області проживає 150-тисячна угорська меншина. Між Будапештом і Києвом триває конфлікт, пов'язаний з українським законом про освіту. Як стверджує Угорщина, цей закон порушує права національних меншин навчатися рідною мовою.