Коли deepstrike стають системною роботою.
Тенденція року – дедалі більша дальність і системність ударів по російській військовій та паливно–логістичній інфраструктурі. Від початку 2026–го підрозділи ГУР разом з іншими складовими Сил оборони продовжували завдавали системних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та логістичних хабах ворога.
Російська нафта – це кров війни. Значить задача українців – максимально знекровити ворога. Знищити виробничі можливості з її видобутку, переробки, перебити логістичні артерії з її експорту. Зробити все можливе, щоб окупанти буквально захлинувся у своїй чорній «крові», яку ніде ані переробляти, ані транспортувати.
10 липня було вкотре уражено Ільський НПЗ у Краснодарському краї. Підприємство забезпечувало паливом російські війська, зокрема, угрупування на тимчасово окупованих територіях українського Донбасу та Приазов’я. Об’єм переробки – майже 7 млн тон нафти на рік. НПЗ входить до Топ-5 провідних нафтопереробних заводів Південного федерального округу росії за потужністю та стратегічним значенням.
8 серпня спецпризначенці Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР вдруге за місяць уразили це стратегічне НПЗ ворога, спричинивши масштабну пожежу на підприємстві. І це – вкрай важливий момент, то значна частина виробництва просто згоріла вщент.
За кожним НПЗ – стоїть вся логістика війни: пальне для техніки, авіації, військових частин, всього окупаційного угрупування ворога. Тому дальні удари – це боротьба не лише з конкретним інфраструктурним об’єктом, а загалом з можливістю росії продовжувати війну.
Загалом Сили безпеки та оборони України на сьогодні вразили понад 24 найбільших російських НПЗ на відстані до 2.700 кілометрів від нашого кордону.
Кстовський НПЗ, Афіпський НПЗ, Волгоградський НПЗ, і навіть – «зауральний» завод в Омську, потужністю 22 млн тон нафти на рік, це все – також «трофеї» українських воїнів–розвідників в цій війні.
Загалом за даними експертів британського видання «Financial Times» та американського «Forbes», Україна таким чином вивела з ладу понад 40% потужності російської нафтопереробки. І в цьому стратегічному здобутку – присутній суттєвий внесок української розвідки.
Зараз у розпорядженні ГУР вже є БПЛА, здатні долати відстань до 3500 кілометрів. Тобто Україна здатна уразити об’єкти на території ворога і за Уралом, і в Сибіру. Майже щодня міністерство оборони росії подає звіти про «перехоплення» до понад півтори тисячі українських БПЛА на добу. Неймовірно! Ще рік тому таке було складно уявити.
В росіян не залишилося «безпечного» тилу. Від колись поодиноких салютів на російських НПЗ та інших об’єктах, які дають рф можливість заробляти гроші для виробництва зброї, нині ми переходимо до організації системного паралічу всієї логістики та нафтогазової промисловості ворожої імперії.
«Магура» – вже не просто про море.
Одним з найяскравіших символів технічної еволюції українського війська на цій війні стала морська платформа «Магура». Модернізація та інновація тривала і 2026–го року.
Зовсім нещодавно цей морський дрон асоціювався передусім з атакою на кораблі. Але війна швидко вчить підвищувати власну кваліфікацію не лише людей, але й техніку. І українські розвідники «навчили» свої морські платформи працювати значно ширше, «глибше», масштабніше.
Наприкінці літа оператори спецпідрозділу ГУР «Group13» застосували новітні «Магура», оснащені FPV-дронами, для ударів не лише по морських, але й по наземних цілях в тимчасово окупованому росіянами українському Криму. Було уражено машину управління радіолокаційного комплексу «Подльот» та радіолокаційний запитувач (РЛЗ) «Пароль-4».
Тепер окупантам в Криму недостатньо просто дивитися на небо. Треба пильнувати, щоб до них не приплив черговий український «робот за характером» та своїми дронами.
7 серпня оператори «Group13» знищили в Криму російський зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1» та військовий кран. Для розуміння російських втрат – лише сам «Панцирь» коштує близько 15 мільйонів доларів.
10 серпня ГУР повідомило про ураження нових «жирних» цілей – двох пускових установок ППО С-400 («Тріумф») та антени комплексу для запуску російських БПЛА «Оріон». Орієнтовна вартість лише одного ЗРК С-400 «Тріумф» – близько 1 мільярда доларів США. «Аналоговнєтна» зброя, яка не змогла захистити від знищення навіть саму себе.
Ще кілька років тому морський дрон був здебільшого засобом боротьби з кораблями противника. Потім – «Магура» навчилася ефективно вражати й повітряні ціні – такі як гелікоптери Мі-8 та багатоцільові винищувачі Су-30. Тепер ця платформа стала носієм FPV і здатна ефективно полювати на складні ворожі системи ППО на суші. Які, як з’ясувалося на полі бою, не можуть захистити навіть самих себе.
«Парад у Ялті»
Війна має звичку швидко ламати старі стереотипи, інструкції та підходи до використання сил і засобів. У ГУР це прекрасно розуміють. Як розуміють і силу та значимість бойових символів під час війни.
Одним з таких символів літа-2026 став несподіваний український «парад ВМФ» у Ялті.
7 серпня, напередодні Дня міста Ялта, пілоти «Group13» провели морський парад бойових платформ «Магура» біля південного узбережжя Криму.
Українські безпілотні катери (БЕКи) щиро вітали всі відвідувачі центрального пляжу міста та відпочивальники з ялтинської набережної.
Відео «параду» з борта самого БЕКа та з телефонів вдячних кримчан – швидко розлетілося соціальними мережами в росії та світі.
У ГУР пояснили: це було відновленням української традиції святкового виходу військових кораблів та суден біля південного узбережжя Криму.
Росія окупувала Крим ще 12 років тому, але українські розвідники нагадали, що навіть у Чорного моря є історична пам’ять. Відзначили День Ялти не паперовим звітом, чи урочистостями десь у Києві. А «Магурою» в ялтинській акваторії. Для кримських українців, які вже понад 12 років потерпають від ворожої окупації. Щоб нагадати: Україна все пам'ятає, Україна все бачить, Україна обов’язково повернеться.
Крим: Територія, де окупанту стало моторошно
За рік, що минув, тимчасово окупований півострів став одним з пріоритетних напрямків, де ГУР системно та вишукано демонструє ворогові власні можливості. Торік спецпідрозділ «Примари» активно уражав там російську авіацію, РЛС та комплекси ППО. У листопаді було знищено ворожий гелікоптер Ка-27, радіолокаційний комплекс «Ліра-А10» та три інші російські системи радіо–локації протиповітряної оборони.
У грудні «Примари» уразили багатоцільовий винищувач 4-го покоління Міг-29 та аеродромний радіолокаційний комплекс «Іртиш».
Паралельно в російському Липецьку в межах окремої операції було спалено російські багатоцільові винищувачі Су-30 та Су-27. За оцінкою військових експертів, їхня вартість становила до 100 млн доларів.
2026-го року історія ураження продовжилася. Вже в серпні цього року «Group13» фактично продемонструвала нову географію можливостей «Магури» – море, узбережжя та наземні об’єкти.
Російська військова інфраструктура в Криму тепер має одну неприємну особливість: вона може бути дуже дорогою за вартістю, але це зовсім не гарантує їй довгого життя.
При цьому тепер Україна вражає ворога і по той бік Чорного моря.
В середині серпня, спецпризначенці ГУР разом з іншими підрозділами Сил оборони здійснили deepstrike-операцію в Новоросійську, де уразили фрегати «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров», які регулярно запускали по Україні крилаті ракети «Калібр». Уражено і патрульний корабель «Васілій Биков».
Зазнала удару інфраструктура порту Новоросійськ, нафтобаза «Грушовая» та великий нафтопаливний термінал «Шесхаріс». Один цей «Шесхаріс» перевалював до 75 млн тон нафти на рік. Нафти, яка прямувала на експорт, на якому росія заробляє мільярди для виробництва своєї зброї проти України.
«Анігіляція» кадирівського «ахмату»
На суходолі один з найпоказовіших епізодів для ГУР в 2026-му році – це операція «Анігіляція». У лютому-квітні спецпідрозділ ГУР «Шаманбат» разом зі 104–ю бригадою ТрО здійснив операцію на Сумщині, під час якої було знищено понад 160 одиниць техніки найманців формування «росгвардії» – кадирівського «ахмату». Знищено разом з особовим складом ворога. «Тік-ток» війська назавжди залишилися в сирій землі української Сіверщини та Слобожанщини.
У перекладі з латини «annihilation» означає «знищення», «перетворення на ніщо». Але за «романтично-кіношною» назвою – стоїть дуже конкретна скрупульозна робота.
Розвідка, спостереження, планування, взаємодія, вогневе ураження, евакуація, повторні заходи. І головне – збережений особовий склад, люди. Ті, хто знає, що єдиний неправильний рух може коштувати життя.
За красивими відео з фронту дуже легко не помітити найважливішого – професіоналізму тих, хто планує та здійснює такі бойові операції. Тих профі, які сьомого вересня відзначають своє професійне свято.
Запорізький, Харківський, Донецький напрямки
У 2026-му ГУР здійснив низку комплексних заходів на Запорізькому напрямку, спрямованих на відсунення ворожих позицій подалі на південь, схід та південних схід. Фактично воїни-розвідники своїми діями захистили Запоріжжя та його мешканців від стратегічного наступу росіян, зупинивши та суттєво відсунувши ворога від обласного центру.
Спецпідрозділ «Артан» провів низку наступальних дій під Степногірськом, бійці «Братства» здійснили глибокі рейди по тилах противника, інші групи працювали проти російських операторів БПЛА.
Активно на різних напрямках діяли «Спецпідрозділ Тимура», «РДК», підрозділи «Стугна», «Сиббат», «ЛСР», «Химера». На Харківщині проводили наступальні операції «Kraken» , «Шаманбат». Працював «Міжнародний легіон ГУР», інші бойові підрозділи ГУР.
Пілоти Департаменту активних дій здійснювали активне вогневе ураження так званого «сухопутного коридору» «Крим-Донецьк» та палили техніку в глибокому тилу ворога. Ділянки траси між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм, яку ворог гучно називає «траса новоросія». перебувають під повним вогневим контролем операторів української воєнної розвідки. Ворог залишився логістично відрізаним від свого головного загарбницького активу – українського Криму.
Список бойової роботи розвідників можна продовжувати. ГУР – це не один підрозділ і не кілька відомих позивних командирів. Це величезна розгалужена розвідувально–бойова система.
Найцінніша зброя – інформація
Окремий фронт – це кіберпростір. У жовтні 2025–го року кіберфахівці ГУР знищили базу даних російського далекосхідного науково-дослідного центру космічної гідрометеорології «Планєта» об’ємом близько двох петабайтів.
У липні 2026-го в рамках операції «Полюс» українські розвідники здобули десятки гігабайт закритих даних російського НДІ «Полюс» імені Стельмаха, який розміщений в Москві, працює в структурі «Ростєху» та займається розробкою компонентів для російської ракетної промисловості. Для тих самих «Калібрів» та «Іскандерів», які потім летять по українських цивільних об’єктах.
Торік фахівці ГУР здобули унікальну внутрішню документацію про найновіший підводний човен держави-агресора ― російську атомну субмарину стратегічного призначення К–555 «князь пожарскій» проекту 955А «Борєй-а». Це було неабиякою удачею, особливо в аспекті потенційного обміну отриманими даними з нашими західними партнерами.
Це – робота, яку навряд побачиш у Тік-Ток чи YouTube. Але саме вона дає можливість зрозуміти, якою саме буде нова ворожа зброя, ворожий човен, корабель, дрон, ворожа ракета, куди і як вона полетить, яким чином її політ можна дочасно перервати за допомогою ППО чи інших засобів.
Найцінніша зброя будь–якої війни – це інформація. Бо розвідка – це не лише знищення ворога на ЛБЗ чи в його глибокому тилу.
Передусім – це знання. Знання про те, що саме планує противник, де саме він концентрує свої сили і засоби, яку зброю отримує, яку – розробляє, яку – готує до серійного випуску чи ще випробовує на полігонах. Що саме відбувається на окупованих територіях, які проблеми виникають в його економіці, суспільстві, армії? Які системні кризи наближаються? Яким чином можна сприяти їхньому поглибленню та масштабуванню? Все це – ті питання, вчасна та достовірна відповідь на які дає можливість не лише зіграти на випередження, але й завдати вирішального удару й отримати фінальну перемогу. При цьому зберігши життя і цивільних, і військових.
Стратком ГУР: ефективна протидія російській когнітивній інвазії
Ворог веде війну не тільки за території, але й за свідомість та розум громадян. Війну не лише кінетичну на полі бою, але й когнітивну – в інформаційному просторі, соціальних мережах, просто комунікаціях пересічних громадян на рівні «сарафанного радіо».
Коли росіяни зрозуміли, що активна «прошивка» «переваг» «русскаго міра» через Кіркорова, Малахова та Охлобистіна з Машковим в головах українців не спрацювала, тоді завдання когнітивної агресії було суттєво «відкореговане» – посіяти страх, недовіру, втому, розкол та стійке переконання, що опір ворожій інвазії начебто безглуздий та беззмістовний. Але тут виявилося, що на чергового «мальчіка в трусіках» в Україні вже нікого не «купиш».
Довіра – ось головна зброя проти когнітивної агресії. Вона не виникає з пропаганди чи яскравих прес–релізів. Вона формується послідовністю, чесністю, професійною готовністю відверто говорити з суспільством навіть на дуже складні та контроверсійні теми.
За цей напрямок у ГУР відповідає Стратком. Саме його робота відіграє значну роль у процесі формування когнітивного імунітету та опору українців. І не лише українців. Адже спротив російським інформаційним диверсіям невпинно зростає в цілому світі.
Комунікація зі ЗМІ та суспільством ще донедавна не була притаманна жодній розвідці світу. Своїми ефективними діями з нейтралізації когнітивної агресії росіян Стратком ГУР та українська розвідка загалом, поза сумнівом, започаткувала новий тренд на публічні комунікації з власним суспільством та громадянами.
Світові розвідки роблять аналогічні кроки щодо власної відкритості та публічності. Вже нікого у Європі не здивуєш відвертим інтерв’ю міністра оборони чи керівника спецслужби, які чесно розповідають про реальні загрози для їхніх країн з боку росії. Іншого шляху для перемоги у війні в умовах нинішнього абсолютно відкритого цифрового світу просто не існує.
Для ефективної протидії та переваги на полі бою потрібен максимально повноцінний зв’язок зі ЗМІ, з лідерами громадської думки, з пересічними громадянами через соціальні мережі. Це максимально допомагає суспільству відрізнити факт від маніпуляції, пояснити складні процеси та явища, не дозволити ворогові заповнити інформаційний простір своїми руйнівними наративами. Така комунікація – це важливий елемент національної безпеки будь-якої демократичної країни у протистоянні з дикунською диктатурою москви та її союзників.
Воєнна розвідка викриває воєнні злочини і карає за них
У 2022 році воєнна розвідка взяла на озброєння принцип: «За кожен вчинений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата». Пошук, ідентифікація воєнних злочинців, збір доказів їхніх злодіянь для українського та в перспективі й міжнародного правосуддя – важлива складова щоденної роботи ГУР.
Розвідники на системній основі здобувають інформацію про командний склад російської армії, причетний до планування та ведення агресивної війни проти України, про кожного, хто віддає злочинні накази, в тому числі – щодо ударів по мирних мешканцях та цивільній інфраструктурі, а також про безпосередніх виконавців злочинів. За даними Офісу Генерального прокурора України, вже зареєстровано понад 239 тисяч фактів воєнних злочинів, а загальна кількість злочинів, пов’язаних зі збройною агресією Росії, перевищує 265 тисяч. І значну їх частину правоохоронці розслідують у співпраці і за спряяння ГУР.
Оприлюднення даних воєнних злочинців має і потужний превентивний ефект. Кожен представник армії чи каральних органів держави-агресора має розуміти: його дії фіксують, документують, аналізують та в підсумку кожен злочин матиме конкретні наслідки – санкційні, кримінальні, судові. Це частина майбутньої доказової бази для міжнародного трибуналу з притягнення росії та конкретних винуватців до кримінальної відповідальності. І не лише – чимало російських воєнних злочинців уже покарані за свої злодіяння. І полювання на них триває.
Важливий інструмент санкційної політики
В активі ГУР є унікальний інформаційно-розвідувальний ресурс War&Sanctions, завдання якого – обмежити військовий та економічний потенціал агресора, позбавити його засобів ведення війни.
War&Sanctions оприлюднє дані про російських виробників зброї, про компанії, що допомагають росіянам обходити санкції, про іноземні компоненти в російських системах озброєння, про судна і капітанів тіньового флоту, про російських науковців, які несуть смерть в Україну, про причетних до викрадення українських дітей та наших культурних цінностей.
Серед останніх оновлень серпня цього року – інформація про компоненти, використані при виробництві російської ракети 3М22 «Циркон», та підприємств й конкретних осіб, причетних до її розробки. А також дані щодо компонентів ракет 9М723 «Искандер-М» та задіяних у її виробництві підприємств та їхніх керівників також.
На Інтернет-порталі у серпні опубліковано й інформацію про складові багатоцільових ворожих винищувачів Су-35С, а також про 79 російських підприємств, задіяних у виробництві цього сучасного російського літака. Все це – унікальна інформація, здобута українськими розвідниками, які діляться нею фактично з усім світом відкрито через Інтернет.
Загалом War&Sanctions – це не просто інформаційний ресурс, це – інструмент встановлення відповідальності за злочини для ворога. Російська агресія має конкретних виконавців, організаторів, фінансистів та постачальників. Мета українців – не дозволити їм сховатися за «анонімністю» російської державної машини.
Про міжнародне визнання здобутків ГУР
Здобитки української розвідки цього року були офіційно визнані і на міжнародному рівні – ГУР увійшов до першої п’ятірки рейтингу розвідслужб країн Європи.
Цей рейтинг склало спеціальне журі з фахівців у галузі розвідки, які представляли 25 країн. ГУР посів у цьому рейтингу четверту позицію. Українських розвідників випередили лише МІ6 (Велика Британія), DGSE(Франція), AIVD і МAIVD (Нідерланди).
Це – справді визнання роботи української спецслужби – колективу однодумців та їхніх спільних досягнень. Єдність сил – це українська стратегічна перевага. У війні такого масштабу жодна структура не може і не має діяти ізольовано.
Загалом за чотири з половиною роки повномасштабної війни Україна накопичила величезний масив практичних даних про противника. Розвідка може запропонувати партнерам результати власної агентурної, технічної, кібер- радіоелектронної розвідки.
Ця інформація має унікальну цінність, бо отримана безпосередньо в умовах «гарячої фази» війни, на полі бою.
Україна має і унікальний досвід застосування власних вітчизняних розробок – БПЛА та НРК (на землі, у воді та на морі), засобів РЕБ, кіберінструментів та інших технологій в реальних бойових умовах. Це – безцінний досвід для партнерів щодо підготовки власних армій до майбутніх конфліктів.
Україна все далі стає не лише споживачем, а повноцінним учасником глобального розвідувального обміну. Адже приборкати та знищити російського дракона ми можемо лише спільно з нашими партнерами і союзниками.
Кожен полонений українець має повернутися додому
Особливий напрямок в роботі ГУР – повернення з російського полону українських військових та цивільних громадян. Це – тривалий процес, де навіть після досягнення політичних домовленостей, залишається багато практичної роботи. Росія свідомо використовує тему полонених як інструмент тиску. Ворог розуміє, що за кожним прізвищем стоїть конкретна родина, яка протягом дуже тривалого часу чекає на свого сина, батька, брата, сестру.
В рамках масштабних ІПСО вона вкидає в інформаційний простір фейкові списки, поширює повідомлення про «відмову України» від обміну конкретних людей, звинувачує нашу владу у «бездіяльності» або ж у «прихованих домовленостях».
Мета всього цього – створити недовіру та хаос, розсварити державу та суспільство. Найнебезпечніше в таких атаках – це гра на емоціях. Ворог намагається перетворити природній біль та терпіння родин полонених на недовіру, конфлікти та звинувачення.
Маємо за жодних умов не дати себе використати інструментом ворожої когнітивної атаки. Тому окремий заклик до всіх українців – довіряти лише офіційним джерелам інформації. З об’єктивних причин у питанні обміну не можна розкривати всі деталі переговорного процесу. Зайва публічність може зашкодити. А тиша у такій роботі часом є не ознакою бездіяльності, а необхідною умовою позитивного результату. Маємо завжди пам’ятати про це.
Кожен полонений український громадянин повернеться додому. Поки цього не сталося, робота з визволення триватиме. Станом на кінець серпня Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими, який працює в структурі ГУР, вдалося повернути з російської неволі 9726 українців – військових та цивільних громадян. Крайній обмін відбувся 24 серпня – в День незалежності України. Нині Координаційний штаб працює над підготовкою наступного етапу обміну.
Для розуміння цинізму росіян: на сьогодні вони утримують в полоні без жодних підстав, в порушення всіх міжнародних угод та конвенцій, – 26 цивільних українських журналістів. Разом з тим, – постійно обвинувачують саме Україну у «порушенні домовленостей». За долю та звільнення цих наших цивільних громадян також щодня борються в Координаційному штабі з питань військовополонених.
P.S. За рік, що минув, українська розвідка впевнено довела, що може діяти далеко за межами класичного уявлення про розвідувальну службу. Вона ефективно б’є по військово–промисловій та паливній інфраструктурі росії, продуктивно працює в кіберпросторі, проводить успішні операції на морі й у повітрі, здійснює каральні рейди для ворога на землі, здобуває стратегічну інформацію у ворожому тилу, викриває воєнних злочинців, повертає українців з полону.
Українська розвідка знає – раніше. Бачить – далі. Діє – точно і б’є – на випередження.
Якщо потрібно, – приходить саме туди, де противник абсолютно не очікує її побачити.
І так – до нашої Перемоги!
З Днем воєнної розвідки! Честь і Слава українським розвідникам – тим, кого ми знаємо публічно, і особливо тим, чиї імена ще дуже довго залишатимуться невідомими широкому загалу з міркувань безпеки та службової необхідності.
Світла пам’ять та шана полеглим героям!
Слава Україні!