Бути, як святий Франциск - служити бідним і проповідувати птахам
Хорхе Маріо Бергольйо народився 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі. Він був найстаршим із п’ятьох дітей у родині італійського емігранта Маріо Бергольйо, який працював на залізниці, та Регіни Марії Сіворі, яка займалася вихованням дітей та домашнім господарством.
Хорхе отримав диплом хіміка, рано пішов працювати, щоб підтримати рідних. Коли йому виповнилося 19, вступив до семінарії, а через три роки — до новіціяту в монастирі Товариства Ісуса (єзуїтів) у Чилі. Тут він приймає перші обіти.
Невдовзі Хорхе Бергольйо повертається до Буенос-Айреса, щоб закінчити філософію в коледжі Сан-Джузеппе у 1963 році.
У 33 роки його висвячують на священника. У 37 — він складає довічні обіти як чернець ордену єзуїтів і вже невдовзі очолює провінцію ордену в Аргентині.
Тим часом в країні відбувається військовий переворот, який очолив генерал Хорхе Рафаель Відела. Під час переслідувань тисячі людей зникли безвісти. Вже після повалення хунти, Бергольйо як впливового священнослужителя звинуватили в бездіяльності, в тому що він не зумів захистити від терору людей, зокрема своїх співбратів-священників. Насправді він мало що міг у тих обставинах. Та все ж створив таємну мережу для втечі до Бразилії переслідуваних хунтою. Згодом майбутній Папа свідчив у судах про злочини проти людяності.
20 травня 1992 року Папа Іван Павло ІІ призначає отця Хорхе Маріо Бергольйо титулярним єпископом Ауки та єпископом-помічником, а згодом правлячим архієреєм Буенос-Айреської дієцезії. А 21 лютого 2001 року Іван Павло ІІ призначає Хорхе Маріо Бергольйо кардиналом з титулом Сан Роберто Белларміно.
Після смерті Івана Павла II Бергольйо бере участь у конклаві. Причому його вважають ймовірним кандидатом на папський престол. Однак кардинали віддають перевагу європейцю Йозефу Ратцінгеру, і світ отримує Папу Бенедикта XVI.
У лютому 2013 року у Ватикані відбувається дещо незвичайне: Папа Бенедикт XVI оголошує про свою відставку. Конклав засідає два дні й робить вибір на користь аргентинця. У своїй першій промові Франциск пожартував, що кардинали в пошуках нового Папи «дійшли майже до краю світу». Уперше за понад тисячу років Папою стає неєвропеєць і вперше — монах-єзуїт. Новий понтифік вибирає собі ім’я на честь святого Франциска з Асізі — великого аскета, який служив бідним, доглядав за прокаженими і проповідував птахам і квітам.
Омити ноги в’язням, запросити бездомних на ювілей
Кажуть, Бергольйо був простим та невибагливим у побуті. Керуючи дієцезією в Аргентині, він живе в скромних умовах, сам готує собі їжу, відмовляється від особистого водія, користується громадським транспортом.
Кардинал Конрад Краєвський, який не один рік працює як папський роздавач милостині (насправді — префект Дикастерію служіння милосердя), розповідає, як Франциск порушив правила й традиції уже в перший день після обрання. Тоді Краєвський був одним із церемоніаріїв, які готували конклав.
«Він не одягнувся в підготовлений для нього одяг. Коли зайшов до каплиці перед тим, як вийти до людей на площі Святого Петра, то сів на останню лаву, а не на приготований для нього трон - позолочений, красивий, величезний, історичний. А потім, коли він вийшов до світу як Папа Франциск, попросив про благословення і молитву. Це свідчило про те, що це буде зовсім інший понтифікат. І далі, коли вже повертався до дому Святої Марти у супроводі церемоніаріїв, він сказав, що його не треба проводжати, він знає дорогу. І замість того, щоб сісти в приготовану для нього машину, а це був якийсь мерседес, вичищений якнайкраще, він зайшов до автобуса разом з іншими кардиналами», — згадує Конрад Краєвський.
Далі Папа порушує ще одну традицію й оселяється не в Апостольському палаці, а в скромнішій резиденції Святої Марти.
Як справжній аргентинець він любить оперу, танго і футбол, зокрема, вболіває за аргентинську футбольну команду «Сан-Лоренцо де Альмагро». Однак за матчами не стежить, бо вже давно зарікся дивитися телевізор. Про результати гри дізнається у своїх охоронців.
Папа Франциск вільно розмовляв іспанською, італійською та німецькою мовами. Непогано знав англійську, французьку та португальську. Кажуть, що розумів і російську, однак не афішував цього.
Його енцикліки присвячені темам віри як божественного дару, збереженню довкілля як Господнього творіння. Багато його праць і проповідей присвячено проблемам бідності та становищу мігрантів. Він влаштовує душові, пральню й перукарню для бездомних, які живуть під стінами собору Святого Петра.
Традиційні богослужіння Страсного четверга Папа проводив у в’язницях і притулках, омиваючи й цілуючи ноги в’язням, нелегальним мігрантам, бездомним.
На своє 80-ліття Франциск запросив лише вісьмох безпритульних і пригостив їх сніданком в домі Святої Марти. Турбуватися про вразливих — значить, турбуватися про Господа, стверджує він.
Він підтримував надзвичайні заходи безпеки під час пандемії. Публічно проходив вакцинацію, заохочуючи до цього інших. Вживав заходів, аби тести та вакцина стали доступними для всіх, організовував безкоштовне щеплення для бездомних. У квітні 2020-го Папа проводить Хресну дорогу на майже порожній площі святого Петра, його супроводжують лише п’ятеро ув'язнених з міста Падуя, яке сильно постраждало від пандемії, а також п'ятеро лікарів і медсестер з Ватикану. Зазвичай такі процесії відбуваються біля Колізею й збирають тисячі паломників з усього світу.
Франциск не зрадив своїм консервативним поглядам щодо евтаназії, абортів, контрацепції, жіночого священства та гомосексуального партнерства. Він вважав аборти "вбивством", але закликав священників бути "милосердними, як Ісус" до жінок, які перервали вагітність. Він також закликав до заборони сурогатного материнства у світі.
Через свої відверті висловлювання, а також через невідповідне їх трактування в ЗМІ Папа не раз потрапляв у халепу. Так було, коли він запропонував благословляти одностатеві пари, при цьому не маючи на увазі одруження. Однак інформаційний простір підірвала новина, що начебто Католицька Церква дозволяє шлюб між представниками ЛГБТ.
А вже за якийсь час розійшлася новина, що геї можуть стати священниками. Ватикану довелося пояснювати, про що насправді йдеться. У будь-якому разі Франциск критикував закони, які криміналізують гомосексуальність або дискримінують представників ЛГБТ. «Бути гомосексуальними - це не злочин», — стверджував він.
Не сумнівайтеся, Папа з українським народом
По обіді 25 лютого 2022 року, наступного дня після вторгнення РФ в Україну, Папа Франциск з’явився на порозі російського посольства у Ватикані. Вражений учорашніми подіями, Папа вирішив з’ясувати, що відбувається, й очевидно висловити свою позицію. Візит тривав понад пів години.
Посол України у Ватикані Андрій Юраш назвав цей випадок безпрецедентним — Папи ніколи не ходять до посольств іноземних держав.
«Про що саме йшлося під час зустрічі Папи з російським послом Авдєєвим, поки що інформації немає. Але зрозуміло, що всі його зусилля спрямовані на те, щоб зупинити військове безумство, яке почав Путін. Папа просить. Папа діє», — написав посол.
Згодом Папа розповів в одному з інтерв’ю, як попросив посла переказати Путіну, що він готовий приїхати і взяти участь у переговорах. Натомість отримав формальну відповідь від Лаврова, в якій йому дали зрозуміти, що поки що в цьому немає необхідності.
Папа телефонує Московському патріархові Кирилу, щоб переконати його посприяти припиненню війни проти України, але на тому кінці дроту його 20 хвилин переконують у необхідності російського вторгнення. Франциск скасовує заплановану на червень зустріч із Гундяєвим у Єрусалимі. «Патріарх не може бути вівтарним хлопчиком у Путіна», — каже він.
У травні в інтерв’ю італійському виданню очільник Ватикану розповідав про готовність поїхати до Москви та назвав «гавкіт НАТО в двері Росії» можливою причиною вторгнення останньої в Україну. Це викликало хвилю невдоволення в Україні, як і деякі наступні заяви Папи, зокрема, про необхідність підняти «білий прапор» задля миру та про «кузенів» — українців і росіян. А ще — Хресна дорога за участі «представниць двох народів», якою Папа хотів закликати до примирення. Певне, він би не зміг зрозуміти, чому українці заплювали екрани телевізорів, споглядаючи обійми Альбіни та Ірини.
У вересні 2023-го до Папи їдуть єпископи Синоду УГКЦ на чолі з блаженнійшим Святославом. Вони моляться з ним і довго пояснюють, що його заклики до «примирення» шкодять українцям та допомагають кремлівській пропаганді.
«У розмові зі Святішим Отцем ми висловили все, що наші вірні в Україні та всьому світі доручили нам йому донести», — розповідав Глава УГКЦ. Єпископи говорили Папі, що деякі його висловлювання і жести є болючими для українського народу, який стікає кров’ю в боротьбі за свою гідність і незалежність.
Франциск просить не сумніватися, з ким він. «Я з українським народом», — запевняє Папа і показує єпископам ікону Богородиці, яку йому подарував Святослав, коли був молодим єпископом в Аргентині. «Перед нею я щодня молюся за Україну», — каже він.
«Пробачте, що не зміг зробити більшого для України»
8 грудня 2022-го, молячись перед статуєю Непорочної Діви Марії на Іспанській площі, Франциск не зміг стримати емоцій, коли заговорив про страждання українського народу. Папа на хвилину замовк, і на великому екрані паломники побачили, що він плаче.
Від самого початку війни, з 2014 року, Франциск не перестає молитися за Україну. Про неї він згадує і в середових молитвах із площі святого Петра, і в щорічних посланнях Urbi et Orbi.
До Папи прямують численні українські делегації. Він радо зустрічається з військовими, біженцями, сиротами, з дружинами полонених азовців, із Ромчиком із Вінниці, який зазнав страшних поранень від російської атаки. Відвідує дітей-біженців, яких прийняв на лікування ватиканський дитячий шпиталь Бамбино Джезу.
Він приймає українського президента та першу леді й обіцяє відвідати Україну, як тільки буде можливість. Зеленський дарує йому картину «Бучанська різанина: історія Марічки», яка має нагадувати понтифіку про страждання українців та злочини росіян. Папа вже має багато подарунків із України: це уламок російської міни, яка зруйнувала український храм, вервиці й хрести полонених священників-редемптористів, ікону Ісуса Христа зі спаленого росіянами храму. А ще — в нього списки полонених військових та цивільних, зокрема, журналістів, і викрадених українських дітей. Згодом в одному з інтерв’ю Франциск розкаже, як говорив із росіянами про звільнення полонених.
Як розповів у коментарі BBC директор Екуменічного інституту Гаффінґтона у Лос-Анджелесі Кирило Говорун, Папа не заслуговував на нищівну критику.
«Критикувати можна, але критика не повинна бути нищівною і такою, щоб відвертала його від України. Він визнає свої помилки, йому варто віддати належне. Якщо ми будемо його своєю ненавистю знищувати, його добре ставлення до нас зникне», — каже Говорун.
Папа так і не приїхав до України, але впродовж війни він відряджав сюди своїх посланців. Кардинал Конрад Краєвський, якого називають «папським роздавачем милостині», близько десяти разів відвідав Україну із допомогою. Від нього, з перших уст Папа почув розповідь про масові вбивства в Ізюмі та інших звільнених від окупантів містах України.
Так само Папа не зміг побувати в Росії, хоча планував особисто переконати Путіна припинити війну. Однак із місією звільнення українських полонених і викрадених українських дітей відрядив до Росії свого особистого посланця — кардинала Матео Дзуппі.
У свої останні дні в лікарні ім. Аґостіно Джемеллі Папа звертається до своєї пастви в усьому світі з проханням молитися за стражденну Україну. І ми розуміємо, що немає у світі іншого державного діяча, який би так часто і наполегливо нагадував світові про страждання українців, як Папа Франциск. Він не завжди нас розумів, він помилявся, потім перепрошував і знову партачив. Але він ніколи не був байдужим і не лукавив.
…На другому році повномасштабного вторгнення до Папи завітала група молоді з України. Вони розповідали Францискові про трагедію, про страждання та лиха, яких зазнали. Папа уважно слухав, цілував український прапор, молився разом із гостями. А наприкінці попросив пробачити його за те, що він не зміг зробити більшого для України.
Думаю, ті діти йому пробачили.
