Використання імені Михайла Булгакова у назвах географічних об’єктів та юридичних осіб, перебування у публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.
Про це йдеться у фаховому висновку Українського інституту національної пам'яті.
Булгаков у народився у Києві у родині вихідця з Орловської губернії Афанасія Булгакова. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира у Києві, у 1916-1919 роках працював хірургом у шпиталях Червоного Хреста в Кам’янці-Подільському та Чернівцях, земським лікарем у Смоленській губернії, венерологом у Києві. З 1921 р. і до смерті мешкав у Москві. Всі твори Булгакова написані російською мовою.
"Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб... Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні", – йдеться у висновку УІНП.
Нав’язливо декларована зневага Булгакова до України закорінена в тому, що його родину прислали до Києва з Орловської губернії для колоніальної діяльності. Батько був російським богословом, викладачем Київської духовної академії та цензором, що займався утисками української культури.
Члени експертної комісії Інституту національної пам'яті відзначили, що є упередженість Булгакова до українського світу. Він у творах не подає жодного позитивного персонажа-українця, пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації, дискредитує і кобзарську традицію.
"Отже, Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов’язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією. Присвоєння його імені географічним об’єктам, назвам юридичних осіб, об’єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам’ятників та пам’ятних знаків в Україні було втіленням русифікації", – йдеться у висновку УІНП.
Дерусифікація та декомунізація в Україні
- У березні минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Закону України "Про географічні назви" щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України.
- Змінами до передбачено заборону присвоювати географічним об’єктам назви, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта.
- Минулого місяця УІНП заявив, що Арка дружби народів (перейменована на Арку свободи українського народу) у Києві належить до символіки російської імперської політики й підлягає повному демонтажу.
- Також стало відомо, що Червоноград на Львівщині незабаром стане містом Шептицький.
- У Києві в межах дерусифікації та декомунізації перейменували ще 10 міських об'єктів.