1 березня Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте підписали у Харкові угоду про співробітництво у сфері безпеки між обома державами.
Про це йдеться на сайті глави держави.
Зеленський і Рютте провели переговори у вузькому, розширеному форматах та у форматі засідання військового кабінету.
Угода закріплює рішення Нідерландів продовжувати співпрацю з метою подальшого надання та розширення допомоги Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде необхідно. Документ чинний протягом десяти років з дати підписання.
Що зафіксували в угоді:
- військова допомога від Нідерландів на 2 млрд євро у 2024-му та продовження оборонної підтримки впродовж 10 років;
- надання Україні сучасного військового обладнання та підтримку оборонної промисловості. Пріоритет – ППО, артилерія, бронетехніка, підтримка морських і далекобійних спроможностей та, зокрема, Повітряних сил;
- невійськова сфера: посилення допомоги Україні в напрямку економічного відновлення й відбудови, протидії гібридним загрозам, у галузі розвідки, кібернетичної та інформаційної безпеки, у сфері боротьби з оргзлочинністю, а також у галузі критичної інфраструктури.
- розширені блоки щодо санкцій, відшкодування збитків та притягнення РФ до відповідальності, а також щодо підтримки з боку Нідерландів культурної спадщини України;
- підтримка з боку Нідерландів майбутнього членства України в ЄС і в НАТО.
- механізм 24-годинного екстреного реагування у разі повторної військової агресії проти України.
Текст договору оприлюднили на сайті Президента України.
На засіданні військового кабінету Володимир Зеленський та Марк Рютте поспілкувалися з міністром оборони Рустемом Умєровим, Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та командувачем Повітряних сил ЗСУ Миколою Олещуком. Представники української армії розповіли про поточну ситуацію на полі бою, особливості російських повітряних обстрілів.
Також вони поінформували про критичні потреби Сил оборони у снарядах, засобах ППО та бронетехніці. Окремо обговорили потреби сил протиповітряної оборони для захисту Харкова.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
- За дорученням Президента Зеленського навесні 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
- У липні 2023 на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ був орієнтований саме на "Велику сімку".
- У липні країни G7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
- Пізніше представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
- Станом на 1 березня Україна уклала безпекові договори із шістьма державами: Великобританією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією.