Швидка втеча з Риму
Швидко вибрати нового голову – це просте рішення: що швидше він розпочне роботу, то ближча надія відновити репутацію. Утім це становить і серйозні загрози.
По-перше, складається ситуація, коли можливі поплічники Князєва будуть впливати на обрання нового очільника суду. Як йшлося у брифінгу НАБУ та САП, хабар у майже 3 млн доларів призначався за “правильне” рішення в судовій справі. Найімовірніше, йдеться про справу стосовно визнання законності придбання компанією Ferrexpo AG, співвласником якої є Костянтин Жеваго, у 2002 році пакета акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Рішення у справі приймали 18 суддів. Водночас відомо, що гроші, знайдені під час обшуку, були поділені на 13 пакетів. НАБУ та САП ще не встановили усіх причетних суддів, тож їхні імена наразі невідомі ні іншим суддям ВС, ні громадськості.
По-друге, голова ВС зможе впливати на призначення нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, адже автоматично стане членом Вищої ради правосуддя. Будь-який сторонній вплив на призначення членів ВККС, особливо від члена ВРП, який не брав участі у співбесідах та обговореннях, спровокує недовіру до рішення про остаточний склад. Як наслідок, це вплине на наші перспективи євроінтеграції. Адже в червні минулого року Європейська комісія визначила оновлення ВККС одним із семи пріоритетних кроків для відкриття переговорів про членство в ЄС.
Отже, обрання голови ВС поспіхом обумовлюватиме недовіру як до ВС, так і до фінального рішення щодо складу ВККС. Ці загрози реальні навіть незалежно від того, кого саме оберуть судді. Однак деякі претенденти на цю посаду також викликають серйозні сумніви в суспільства.
Новий голова і чи буде суд розп’ятий удруге
Остаточний список кандидатур на посаду голови ВС стане відомим уже в день самих виборів. Однак з публічних джерел відомо про відповідні наміри чотирьох суддів: Станіслава Кравченка, Наталії Коваленко, Альберта Єзерова та Івана Міщенка.
Найбільше шансів обратися на цю посаду має Станіслав Кравченко. Водночас щодо нього саме сумніви — Громадська рада доброчесності у квітні 2017 року ухвалила висновок про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Окрім того, у 2011 році Кравченко був суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а вже у 2014 році – заступником голови суду. Ідеологом створення ВСС фактично був Андрій Портнов, архітектор судової системи часів Януковича, відомий своїми проросійськими поглядами. Очевидно, що така посада в цьому суді потребувала від суддів певної лояльності до політичних сил. Також Кравченко був у складі колегії суддів, яка прийняла рішення, що порушило права людини – це констатував Європейський суд з прав людини у рішенні “А.В. проти України”.
Схоже, Кравченко навіть намагався приховати цей факт— у декларації доброчесності за 2015 рік суддя не вказав, що брав участь в ухваленні рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Він вказував недостовірні відомості й у майнових деклараціях. У деклараціях за 2012–2014 роки Кравченко не вказав у власності земельну ділянку площею 900 кв. м, якою володів з 2002 року. При цьому на вказаній ділянці розташовувався будинок, про який також не було згадано в деклараціях за 2004, 2006, 2009 роки.
Обрання головою суду судді, щодо якого вже є серйозні сумніви, тільки поглибить репутаційну кризу Верховного Суду. Якщо на цей процес матимуть вплив судді, які, ймовірно, причетні до хабарництва, то не виключено, що суддям ВС удруге доведеться розглядати питання про висловлення недовіри. Про відновлення довіри до самого суду при цьому взагалі не йтиметься.
За інформацією DEJURE, голосування таки відбудеться, а Станіслав Кравченко, ймовірно, стане головою ВС. У цьому можна побачити й позитив. Судді ВС дадуть чіткий сигнал суспільству, що жодних висновків після, за їхніми словами, “чорного дня в історії суду” вони не зробили. Це розвіє останні вагання суспільства та міжнародних партнерів, що реформа Верховного Суду не вдалася, а отже, є потреба в новій і справжній.