Новим головою Верховного суду обрали Станіслава Кравченка – голову Касаційного кримінального суду у складі ВС.
Рішення про обрання ухвалили на пленумі. Про це пишуть Суспільне.
Кравченка обрали з-поміж трьох інших кандидатів: суддів Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного суду Наталії Коваленко, Альберта Єзерова та Івана Міщенка.
Засідання було оголошено повноважним. На нього зареєструвалися 145 зі 165 суддів. Спочатку частина суддів та кандидати, зокрема Наталія Коваленко, попросили відкласти засідання, бо забракло часу, щоб сформувати команду та підготуватися. Але голосуванням вирішили провести пленум сьогодні: це підтримали 119 суддів, проти були 44.
Голову Верховного Суду обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду. Голова Верховного Суду обирається з числа суддів ВС строком на чотири роки з правом обіймати посаду не більше двох строків поспіль. Голова Верховного Суду не може одночасно обіймати будь-яку іншу адміністративну посаду.
За даними Судово-юридичної газети, кандидатуру Кравченка запропонувала група суддів Верховного Суду. Кравченко має понад 25-річний стаж роботи суддею. Головою Касаційного кримінального суду він був із грудня 2017. У інтервʼю Цензор нет у 2018 говорив, що "не було такого, щоб я соромився свого рішення чи проявив якусь слабкість, чи зробив висновок про винуватість особи, коли були сумніви, чи неправильно призначив покарання".
Втім Громадська рада доброчесності у квітні 2017 року ухвалила висновок про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Зазначалося, що Кравченко повідомив неправдиві відомості у декларації доброчесності, оскільки не вказав той факт, що він брав участь в ухваленні рішень з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також він вніс недостовірні відомості в декларацію про майно у 2012-2014 роках – не вказав земельну ділянку в 900 кв. метрів.
У 2011 році Кравченко був суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а вже у 2014 році – заступником голови суду. Ідеологом створення ВСС фактично був Андрій Портнов – архітектор судової системи часів Януковича. Також Кравченко був у складі колегії суддів, яка ухвалила рішення, що порушило права людини – це констатував Європейський суд з прав людини.
Окрім того, за даними журналістки Наталії Соколенко, в 2003 саме Кравченко відпустив з-під варти генерала Олексія Пукача – убивцю журналіста Георгія Гонгадзе. Пукач втік і знайшли його аж у 2009 році. Про те, що Кравченко разом іще одним суддею Сергієм Слиньком відпустили Пукача, повідомляв у 2017 і адвокат Роман Маселко. Слинько теж був обраний до ВС.
Потреба в обранні нового голови Верховного Суду виникла через те, що попереднього очільника затримали за підозрою в хабарництві. Всеволод Князєв підозрюється в масштабній корупційній схемі. Його затримали по справі в отриманні хабаря в 2,7 млн доларів. За ці гроші суд мав винести потрібне рішення по справі бізнес-групи Костянтина Живаго "Фінанси і кредит". Під час розслідування зʼясувалось, що адвокатське обʼєднання виступало посередником між керівництвом не лише Верховного Суду, а й більшості інших судів, та осіб, які хотіли дати хабар за потрібні їм рішення.
Князєв був заарештований із можливістю внесення застави, з посади голови Верховного Суду його звільнили. Заступника він не мав уже більше року, тож звільнення призвело до "обезголовлення" Верховного Суду. Князєв очолював ВС із грудня 2021 і мав займати цю посаду протягом чотирьох років.
На обрання нового голови ВС мав місяць, але вирішив скликати пленум трохи більше ніж через тиждень після звільнення Князєва. Такий поспіх може не тільки поглибити кризу у Верховному Суді, а й загрожувати євроінтеграції країни, вважає Фундації DEJURE. По-перше, ще не встановлені всі можливі учасники корупційної схеми з числа суддів ВС. По-друге, голова ВС зможе впливати на призначення нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, адже автоматично стане членом Вищої ради правосуддя. Будь-який сторонній вплив на призначення членів ВККС, особливо від члена ВРП, який не брав участі у співбесідах та обговореннях, спровокує недовіру до рішення про остаточний склад