«Найближчими роками Європейське командування США лише посилюватиметься у відповідь на будь-які спроби тиску Москви. Тому що Вашингтону не потрібні каскад ГЕС на Дніпрі чи Харківський танковий у зоні військової диктатури з підвалами та КДБ. Не потрібен розкол східного флангу НАТО та його неофітів, які перебували в зоні впливу Москви кілька поколінь. Тому вони продовжать і посилять тиск.
А Україна залишиться однією з ключових країн для безпеки регіону».
Кирило Данильченко, 20 червня 2021 року.
«У всій цій історії головне – це те, що нам постачають озброєння, яке Захід історично дає неохоче:
важкі ЗРК, ПЗРК і тактична ППО – те, що легко витікає і що може завдати серйозної шкоди цивільній авіації.
Найбільше західні країни побоюються, що це озброєння може потрапити на Близький Схід.
Далі піде легше – нам можуть поставити Т-72 з країн Варшавського договору.
Ствольну артилерію та РСЗВ, бронемашини, боєприпаси, у тому числі пакети до «градів» і «ураганів».
Якщо розблокували допомогу для ППО – далі піде все і зі зростанням кількостей,
так завжди було на всіх війнах».
Кирило Данильченко, 21 березня 2022 року.
Усі телепати у відпустці, але дещо в астралі було видно.
Я цитую себе – це правильно історично і правильно політично.
Особливо на тлі офіційних підтверджень про постачання батареї ЗРК «Patriot» і передачу неназваної кількості комплектів JDAM для переробки «чавуну» в «розумні» бомби.
Чому це чудова новина? Тому що Захід ніколи не дає лише рибу, він дає вудку.
Завжди пакетне рішення.
Ось вам САУ «Caesar» від Парижа.
Адже це не просто САУ – це змінні стволи, запасні частини, це навчання розрахунків і коригувальників, це трали та високоточні боєприпаси.
Весь комплекс.
А ще Франція візьме участь у створенні сервісного центру в Словаччині – поточний та екстрений ремонт бойових пошкоджень, заміна стволів, ходової.
І там можуть навчатися українські ремонтники, щоб організовувати сервісний центр уже в Україні.
Онучка за Жучкою, як кажуть наші йододефіцитні сусіди.
Країна не може вписатися на підтримку лише частково – дали літаки, треба й запчастини, а в нас уже аварія, а тут закінчилися ракети «повітря – повітря», а ось час і двигуни замінити.
Те, що, усвідомлюючи ці моменти, десятки країн допомагають, і навіть крихітна Фінляндія вже спромоглася на восьмий пакет, дорого коштує.
За цим самим принципом працює Захід і з важким ПРО.
Patriot – одна з найефективніших систем, випробуваних війною. Не дисертації про системи, що не мають аналогів, а потім прильоти по Рязані. Випробування полем бою.
MIM-104 «Patriot» здійснили сотні перехоплень крилатих ракет і балістичних – 155 підтверджених балістичних цілей.
Починаючи з операції проти Саддама, коли США притягли все, що могло їздити, до Саудівської Аравії (близько 40 батарей) і перехоплень «скадів» Ізраїлем. Закінчуючи ударами «точок» хуситів, різними дронами-камікадзе та іранськими «подарунками» по базах США в Іраку.
Були удачі, були невдачі, але йдеться про одну з найчастіше випробуваних на полі бою систем.
З накопиченим досвідом, з мануалами, з горами матеріалів – знову ж таки, мало хто може похвалитися таким досвідом.
Попередня ітерація комплексу PАС-2 у США є на зберіганні.
Тобто хоч знімай зі зберігання, через капіталку та модернізацію до PAC-3, хоч давай з наявності, а потім закривай модернізацією зі зберігання – є варіанти.
По суті, щоб дати нам «Patriot» зараз, працювати над передачею однозначно почали не вчора.
Крім того, Польща виробляє пускові на своїх заводах, а американці в пакеті на 4,7 млрд для Варшави зроблять і сервісний центр перевірки ракет, поточного ремонту, заміни електроніки – готово це буде до 2024 року.
Східний фланг НАТО та Україна приводять до єдиного стандарту, логістики, ремонтних потужностей – це вкрай добрий знак.
Техніки та ремонтники навчаються 50 тижнів: високотехнологічна армія – це непросто. У штаті батальйону на «Patriot» – ремонтна рота ходової та авто, інженери, фахівці з обслуговування генераторів і пересувних електростанцій, необхідно ставити оптоволокно і link 16 – багато складних ВОС. Потрібно їх готувати.
Американці дають нам батарею з 8 пусковими, оглядовий радар з фазованими решітками, бойову станцію та ракети. Швидше за все, якраз протиракети проти балістичних.
Протиракети забезпечують пряме влучання, кінетичний удар, щоб або відхилити з курсу, або детонувати важку ціль.
Щоб не реготали «іскандери».
Хоча можна здійснювати пуски і попередніми версіями – так дешевше бити крилаті ракети та дрони.
Батальйон ППО в США – це 4 батареї «Patriot», батарея M1097 «Avenger», секції зі «стінгерами» в розпорядженні безпосередньо командира батальйону.
Кожен елемент працює як секторальна ППО, легші та рухливі машини прикривають важкі пускові та РЛС, адже система потребує безперервного опромінення цілі.
Попри те, що в PAC-3 є головка самонаведення на кінцевій ділянці, більшу частину роботи виконує промінь радара.
Тому велика кількість засобів ближнього радіусу в розпорядженні комбата – шлях до довгого життя комплексу та його особисто хорошої пенсії.
Усе вже постачають Україні.
І радари, і «месників», і тисячі «стінгерів», а тепер ось будуть «патріоти».
І як поступово зростала чисельність IRIS-T або NASAMS, поки не вилилася аж у 12 комплексів, що плануються до постачання, так зростатиме кількість батарей «Patriot». (23 грудня міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила, що Берлін вивчає можливість надати Україні системи «Patriot» після передачі цих систем протиповітряної оборони США. – LB.ua).
Бо ніколи США не поставлять сюди лише батарею.
Це в них так не працює, і в нас так не працюватиме.
Сама дискусія – чи можемо ми прикрити Київ цією однією батареєю – безглузда, бо вона не буде однією.
І ось, до речі, відкрився секрет Полішинеля – про те, на які спеціальності так довго готуватимуть українських спеців на місії ЄС у Німеччині.
Ну що ж, удари Росії по інфраструктурі, відключення дитячих лікарень від опалення взимку та загибель людей вилилися в постачання важких систем ПРО.
Те, що ще вчора виглядало науковою фантастикою, сьогодні є реальністю. Росіяни, як завжди, всіх переграли. Їхня печерна ненависть знову стала їм упоперек горла.
Швидко не буде – Швеція дякує за швидке постачання чотирьох батарей через 4 роки після підписання контракту, поляки вже локалізували виробництво пускових, а про оперативні можливості перших двох батарей заявляють ближче до 2024 року.
Але те, що Україна отримала доступ до американських систем ПРО і, ймовірно, отримає європейські ПРО, не може не радувати.
