В Україні тільки OSINT-дослідники мають фото і відео втрачених 1200 російських машин. Усі танки, зосереджені РФ, щоб одним ударом вивести Україну з війни, закінчилися на полях битв. Лише трофеями до нас пішли щонайменше 395 одиниць – це більше, ніж поставила Польща.
Уже засвітилося під українськими прапорами все, що створив похмурий російський геній: Т-90М, Т-90А, Т-72Б3, «бровасті» Т-62, Т-80 різних модифікацій.
Дякуємо Путіну за спокійний сон наших дітей у Центральній і Західній Україні завдяки лендлізу з РФ.
Гігантські втрати для агресора в найбільшій війні 21 століття. 98 танків знищили та захопили лише в нещодавньому наступі на Харківщині.
Добре повоювали. На всі гроші. Тільки брову підняли. Хотіли вказати місце НАТО, щоб наступними були поляки, за три дні прорватися до Варшави, але зашпорталися на Харківщині.
Пам’ятаєте зневажливі жарти росіян, що Україна втратила купу техніки, а Москва на війну так і не з'явилася? Так от: НАТО так і не з'явилося, а танки військ постійної готовності, що мали пробивати коридор на Сувалки і відбивати атаки «абрамсів» на МКАД, закінчилися.
Вражені вашою невдачею.
Як тепер вмикати режим «Наші МіГи сядуть у Ризі»? За допомогою Т-62, якими ще Брежнєв погрожував Заходу?
Причини цих подій на поверхні. Росія вперше після «розминок» у Чечні та тепличних умов Сирії зіткнулася з армією європейської держави. Яка має чудову ствольну артилерію, найсильнішу в Східній Європі ППО, РСЗВ, «точки», авіацію – навіть до появи «хаймарсів» та ударних дронів це не була звична росіянам прогулянка. Коли з телеметрії ракет видно здивоване обличчя Дудаєва і пілоти кладуть півтонні бомби з комфортної висоти.
В українську армію до масового постачання летального озброєння Захід вклав сотні мільйонів у цифровий і тропосферний зв'язок, у дрони, захищені ноутбуки, поставив найбільше поза США угруповання контрбатарейних РЛС. Щоб посилити наші сильні сторони – підготовку артилерії, протитанкістів, що пройшли 8 років війни, танкові частини, які були більшими за весь східний фланг НАТО. І підтягнути слабкі – координацію, розвідку, чіткість командування, час відповіді на вогонь, швидкість проходження наказів.
Наша армія (до тисяч переданих «стінгерів» і більш ніж половини світового виробництва «джавелінів») мала тисячі «ігл», «стріл», «конкурсів» і «фаготів». Промисловість поставила 6000 ракет для «корсарів» і «стугн», сотні ТУР.
Роками ЗСУ тягли батальйонних навчань у перерахунку на батальйон більше, ніж армія РФ – багато кадрових бурчали, що вбивається ресурс техніки, що особовий склад не встигає відпочити.
Усе це вистрілило взимку та навесні 2022 року, коли колони РФ влаштували забіг на швидкість.
Гелікоптери та авіація не змогли надати підтримку над нестабільною лінією бойового зіткнення. І танчики були залишені наодинці в контактних боях і тактичному тилу під нашими прильотами.
Під Києвом попадали під «урагани» і «піони», що викочувалися із забудови. Горіли під Харковом під вогнем мобільних груп на пікапах і від ПТКР із БТР-4. Сіклися «точками» просто на платформах і сортувальних станціях. Гинули під вогнем одиничного танка в розбитій колоні ЗС РФ у Новій Басані, коли він, прикриваючись будинками, розібрав супротивника з флангу. На півночі їх зупиняли мисливці, рибалки та браконьєри, що разом з окремими розвідбатами влаштували бенкет у тилах. Вони покинуті після сідання на пузо в жирний український чорнозем і втоплені під час переправи через річки.
А далі зіграло західне постачання протитанкового озброєння. Вони добре себе показали на першому етапі, коли NLAW були навіть у бригад ТрО. Десятки тисяч одноразових гранатометів, здатні пробивати до 600-700 мм гомогенної броні, німецькі «панцерфаусти» з тандемними пострілами, третього покоління ПТРК, «розумні» міни з ударним ядром від Франції та Німеччини, 8000 пускових юнітів "джавелінів".
За три місяці від ударів ротами танків на глибину баків, крізь мінні поля та «стрічки» бронетехніки до горизонту росіяни прийшли до штурханців двома взводами та парою броні. Щоб наштовхнувшись на опір, навести артилерію та висипати по опорнику кілька вагонів снарядів. Був кінь, та з'їздився. А Збройні сили України вже отримують TOW, у кожному пакеті йдуть ракети до "джавелінів", сотні розумних снарядів і навіть 600 тисяч звичайних 155 мм снарядів. Йдуть сотні польських, чеських машин – у більшості з них оптика, тепловізори, динамічний захист на голову вищі, ніж у того, що росіяни знімають зі зберігання.
Чи зможуть росіяни відновити втрати в найближчому майбутньому? Ні. Якщо під час відступу кидають «бровасті» Т-62 і Т-90 без літери А 1992 випуску – це означає, що з залізом усе погано і ситуація лише погіршується. Що з того, що до війни на рік передавалися до військ 170-180 машин? Якщо їх брали з частин і модернізували, додаючи літери Б 3, А та М. По суті – рації, тепловізори, динамічний захист, приціли та навігатори.
Але зараз засіки закінчуються – що не вросло в траву і не продано в Африку, вимагає спочатку капіталки, заміни поїденої мишами електрики, відновлення двигуна, з усіма його згнилими гумками і вбитим ресурсом. А вже потім десь народжувати до нього матриці та оптику, які тепер доведеться купувати через прокладки. Проблема вже на етапах відновлення та виробництва через санкції.
Машини йдуть із Центральної бази резерву танків. Або їх підіймають нашвидкуруч у рембригадах, де дика нестача людей і ремкомплектів. Звідси кинуті роти Т-80 поблизу Ізюма та нездатні провести марш «небіжчики», що катаються на тралах чи зчіпці.
Але вони зможуть у принципі механізувати свої війська і поставити в лави з гноїлень застарілі танки – тоді як Україна вже повністю залежатиме від західної допомоги. Це теж потрібно усвідомлювати, як і те, що черг відвантажити нам «абрамси» та «леопарди» не спостерігається.
Щоправда, в РФ проблема не тільки з залізом. Змішані екіпажі з ЛДНР разом з бійцями з РФ або плавсклад з бази Балтійського флоту в ролі танкістів – усе це просто кричить, що регулярна армія РФ сточилася в плісняву і липовий мед. Плюс починає закипати казанок у самій Росії.
З країни в лютому та після мобілізації виїхало до мільйона людей – активних, придатних до служби в армії, здатних потягнути оренду житла та релокацію сімей.
Мобілізовані розстрілюють з обрізів військових комісарів і палять військкомати.
На Кавказі протести проти мобілізації.
Резервісти отримують шоломи 1976 року, пошиту на зонах форму типу нашого дубка і самих зеків, що прикриватимуть їх з лівого флангу.
Усе йде за планом, Володимире Володимировичу. Просто невелике перегрупування. На зразок того, що сталося з нашими танковими військами. Замість Києва за три дні – у пекло.
