У британців непогана модифікація – посилений пакет броні, здатний протистояти придорожнім бомбам, а можливість працювати ATACMS, яка їм була не потрібна в Афганістані, досягається програмним оновленням.
Разом з MARS 2/LRU, що прибули з Німеччини, у нас тепер батарея з 9 машин – наприклад, британці використовують паралельно і 9-ти, і 8-ми гарматні батареї. Можна виставити їх на фронт або залишити одного донора плюс на підготовку змінних екіпажів.
25 пускових високоточної зброї. Непогано, непогано.
Щоправда, все це господарство дуже ненажерливе у сенсі ракет. Коли люди згадують про річне виробництво в 9000 на Lockheed Martin, всі забувають, що це і споживання всього світу.
А який стосунок мають США до ракет, які вони продали Йорданії, Єгипту чи Сінгапуру? Вітаю, правильна відповідь. Жодного.
На 2022-й фінансовий рік США замовили для власних збройних сил 5830 штук GMLRS з терміном виконання контракту весна 2024 року. Це ще один мазок до картини олією – «Дайте нам 300 РСЗВ, і ми перевернемо світ». Перевернемо виробничі потужності Lockheed Martin, можливо, і ринок праці США, безумовно. А зі світом треба почекати, не привертаючи уваги санітарів.
Звідси й новий пакет допомоги від Пентагона, в якому ракети та снаряди на 550 млн. доларів. Тому що ми витрачаємо їх у досить великій кількості. Цілком офіційні 6-8 тисяч одиниць, випущених по супротивнику на добу, – це справді значні цифри за цю літню кампанію.
Тільки Вашингтон відвантажив та відвантажить Києву 486 тисяч снарядів. Адже ми ж отримували ще британські пакети на 105-мм. та 155-мм. «подарунки», норвежці насипали нам 5 тисяч штук для своїх «Паладинів», Східна Європа активно допомагала з радянськими калібрами.
Навіть якщо брати стандартну ціну 1000 доларів за 155 мм. нові снаряди М795 і старіші М107 (активно-реактивні М549 коштують дорожче), то сума виходить чимала.
На рівні того, що ми витрачали всією країною на рік на купівлю техніки та науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи до війни.
Адже там дають розумні «Екскалібури», «Смарти» та «Бонуси», не лише чавун. Плюс доставка та навчання.
І важлива не лише ціна. Запаси також мають значення.
У Вашингтона нових 155-мм М795 трохи більше 2.5 млн штук. Їх із середини 90-х замовили за відкритими контрактами 1.7 млн. одиниць.
Без розкачки за 3 місяці доставка в Україну півмільйона снарядів виглядає тепер інакше, так?
Вже не так схоже на «допомогу по краплині».
Коли багато хто в Україні кричить: «США допомагають нам чайними ложками», то крім своєї відірваності від реалій, вони не показують зовсім нічого. Не треба так.
І, вкотре, немає чарівної таблетки, яка все вилікує, і кнопки перемогти теж немає.
Якщо українці за кампанію 2014-2015 зробили 150 пусків «Точок», то й 150 ATACMS працюватимуть приблизно так само.
Так, вони точніші, летять набагато далі, жертв у ворога буде більше, пожежі яскравіші, жарти про бавовну гостріші.
Але півтонна бомба вона і є півтонною бомбою, нехай і дуже точною.
У минулу світову війну такими засівали міста і заводи, зносили Токіо і місяцями полірували німецьке виробництво підшипників.
Щоб це вплинуло на оперативний рівень конфлікту – потрібно місяців шість і кілотонни бойових частин.
Навіть якщо кожна машина РСЗВ випустить на добу єдиний пакет, без запасу, який можуть підвезти, – це 204 ракети на день, 6120 на місяць.
Ви ще пам'ятаєте терміни поставки 5830 ракет, закуплених для армії США в 2022 фіскальному році? Це добре.
Реальний світ завжди кращий, ніж манясвіти зі взятими зі стелі гарними цифрами. А то можна перетворитися на росіян, які два «Хаймарси» «знищили», а два «купили» з рук у посадці.
76.000 снарядів у новому опціоні допомоги від США – це більше, ніж випустили по Саддаму. Якщо пам'ятати ціну на звичайний снаряд у 1000 доларів і те, що «Екскалібур» постачають не безлімітно, то на ракети залишається непоганий такий шмат.
Якщо там немає запчастин, змінних стволів, масел, засобів для поточного ремонту, прихованих моментів, то мова про кілька тисяч GMLRS.
Номенклатура не називається, але, ймовірно, там унітарні фугасні голови М-31А2, застарілі вже суббоєприпаси (їх модернізують в боєприпаси повітряного підриву) і ті нові версії з вольфрамовими кульками М-30А2, в певній пропорції. Яку не потрібно знати у відкритому доступі.
Перечитав. Нудна вийшла стаття. Нема наступів з дня на день, ударів по Кремлю та Кримському мосту, якісь цифри, річні виробництва.
Взяти і насипати 1000 гармат із зберігання, а потім щось вигадати, щоб постачати їх, виглядає краще.
Але, на жаль, війна і є логістика, тонни сталі, палива, порохів, вибухівки, графік постачання та мільярди доларів, а до того фунтів валюти. Відколи відбулась промислова революція – люди воюють саме так.
Не завжди високоточна зброя і відсоток ВВП на оборону вирішують – В'єтнам, Ліван, Афганістан, війна з картелями, Колумбія, прикладів вистачає. Але загалом – розмір має значення.
Сьогодні індустрія провідних країн світу допомагає боротися Україні – 25% САУ Франції, добра половина світового виробництва «джавелінів», «стінгерів» вдвічі більше, ніж поставили до Афганістану за 10 років конфлікту, півмільйона снарядів, при тому, що по Іраку випустили 51 тисячу.
Прямо зараз ми беремо участь у найінтенсивнішій війні 21 століття. І отримуємо від Заходу найінтенсивнішу підтримку у важкому озброєнні, снарядах та ракетах за кілька десятиліть.
І те, що, по суті, дивізіон західних РСЗВ став впливати на оперативний рівень подій, а за установками полюють як за тактичною ядерною зброєю спеціальні підрозділи і диверсанти РФ, показує, наскільки сильно ці поставки впливають на хід конфлікту.