ГоловнаСуспільствоВійна

Чи справді російська армія така недолуга? Питання-відповідь з Олегом Покальчуком

Ми продовжуємо нову постійну рубрику "питання-відповідь" з військовим психологом, експертом у сфері інформаційно-психологічних операцій і контррозвідувального захисту Олегом Покальчуком

Чи справді російська армія така недолуга? 

Усі хитромудрі плани ведення війн згорають у вогні першого дня справжньої війни. Це стосується всіх армій без винятку. І що більша та бундючніша армія, то яскравіше палають плани.

Ефективність ведення бойових дій у сучасній війні, залежно від оперативної ситуації, оцінюється за різними показниками. Насамперед це достовірні розвідувальні дані. Ну, про цей очевидний, просто епічний провал ворога хіба що ледачий не писав.

Природа цього провалу, зокрема, в божевільних фантазіях росіян про те, наче в нас була якась критично важлива кількість рускомірцев, котрі першого дня влаштують антимайдани і наввипередки кидатимуть квіти на кацапські танки. Усе виявилося з точністю до навпаки, і на їхні танки люди кидали дещо інше.

Фото: Генштаб

На підставі цього ідіотизму розраховувалася ідеологія бліцкригу, а під неї відповідне матеріально-технічне забезпечення і особовий склад, який онде догорає і догниває по всій Україні.

Оскільки сучасна Росія не приховує, що вона - СССР 2.0, то й у її армії кількість домінує над якістю. Життя солдата нічого не варте, як і життя людини всередині кацапії в цілому. Відповідно до цього, ланцюжок звітності знизу догори побудований на підлабузництві і замовчуванні реальної ситуації. Тобто на брехні. Що спричиняє ще дурніші оперативні рішення.

Якщо це квазірадянська армія, то стан частини техніки теж жалюгідний, про це також є багато свідчень.

Є ментальний розрив, прірва між особовим складом і офіцерством. Російський офіцер претендує на кастовість, а по суті він хамськи ставиться до підлеглих і запобігає перед начальством. 

Окремо треба зазначити недосконалий і недоступний “низам” у їхній армії ГЛОНАСС, що впливає на якість зв'язку і швидкість прийняття рішень.

Ну і станом на зараз ніхто не може сказати, хто в них там зараз командує, де той Шойгу подівся, що теж додає сум'яття.

Якщо ми говоримо про бої безпосередні, то чітко доведено, що українці мають виразну перевагу. З погляду моралі й так далі. Майже всі військові аналітики говорили про негаразди в російській армії і відсутність розуміння, який рід військ має домінувати, про недоліки ВПК, про те, що підсвітка цілей на певних дистанціях є проблематичною. На підставі цього фахівці робили висновки, що наступ масований не призведе до потрібних результатів. 

Зараз російська армія наочно підтверджує всі ті печальні висновки самих російських військових експертів, які вони давали ще з 2008 року. Вона залишилася недореформованою, недоозброєною, недоукомплектованою якісним складом. Вони намагалися розробити нове озброєння, але ж корупцію ніхто не скасовував. Була боротьба за бюджет, і мало що вводилося в стрій. 

Російська армія зараз виглядає, як українська у 2014 році - це приблизне порівняння, якщо говорити про боєздатність.
 

Ми свою армію модернізували. Є багато застережень і зауважень, і більш професійні люди знають про це краще. Але все ж таки цей процес був і йшов, і він дав свої результати. Та сама "Стугна" абсолютно прекрасна

З російською армією в принципі цього не станеться. Але в них є резерви, і треба розуміти, що техніки там дофіга. Але і бракованої дофіга. Вони вводять резерви, і виявляється, що цих резервів не існує.

Ми свої резерви поповнюємо за рахунок російської бронетехніки. Крім того, наш головний резерв - це західна допомога, яка все зростає. Ми не знаємо її об’ємів і номіналів, але її наявність дуже швидко буде даватися взнаки. "Джавеліни", "енлави" і т.д. - це вже все працює і працює дуже добре. 

Російське населення поволі починає розуміти, що їхніх дітей примушують брати участь у війні. І що це біда - посадили хлопчика в старий танк у надії на мародерство. І все, життя його коротке. 

Росія може напхати південь призовниками, утримувати їх там як гарнізони. Але в цих призовників дуже печальні перспективи. Будуть жити тут менше, ніж їхати сюди. Ніякого насіння соняшників на них не вистачить.

Вікторія ҐуерраВікторія Ґуерра, журналістка, екс-заступниця головного редактора LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram