ГоловнаСуспільствоЖиття

“У переселенців є три проблеми: житло, житло і ще раз житло”

Якщо запитати в будь-якого переселенця, чого йому не вистачає, у 99 відсотках відповідь буде “власного житла”. За сім років від початку війни лише 1635 сімей ВПО (внутрішньо переміщені особи, – LB.ua) змогли отримати квартири. Згідно з офіційною інформацією, у різноманітних чергах у межах державних програм перебуває понад 20 тисяч сімей з окупованих територій. Усього ж в Україні зареєстровано майже 1,5 тисячі сімей ВПО, яким теж потрібне своє помешкання.

За інформацією уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, лише 10 відсотків ВПО вирішили житлові питання самостійно. 70 відсотків потребують житла. 

Кореспондент LB.ua розповість, які можливості отримати житло ВПО існують в Україні і чому вони не всі працюють.

Акція переселенців під ОПУ
Фото: Lb.ua
Акція переселенців під ОПУ

Суть проблеми

Більшість переселенців в Україні мають власну нерухомість. Усі вони прописані у своєму будинку чи квартирі батьків, бабусь і дідусів. Але всі ці помешкання розташовані на окупованих територіях або ж знищені протягом військових дій на Донбасі.

Тому більшість переселенців винаймає житло. За даними народного депутата Дмитра Лубінця, голови комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, винаймає житло 62% переселенців. Хтось живе у родичів (16%), хтось – у гуртожитках і соціальному житлі (5%). Оренда квартири може забирати до половини місячного доходу, і це без оплати комунальних послуг. У Києві, де проживає найбільша кількість ВПО, середня вартість оренди однокімнатної квартири на місяць – 7-9 тисяч гривень. У регіонах ціна менша, залежно від конкретного населеного пункту.

  • На оренду та комунальні послуги я витрачаю більше від половини місячного доходу, – розповідає переселенець з Донецька Олексій Бодюл. – Через це доводиться влізати у борги та кредитні історії.

    Олексій Бодюл
    Фото: надано автором
    Олексій Бодюл

В Україні будь-якої миті власник квартири може підняти ціну за оренду або виставити орендаря на вулицю. Із цим стикаються не тільки переселенці, але саме їм нікуди піти у найгіршому випадку.

  • Ми жили на квартирі рік. І тут нам просто подзвонив власник квартири і сказав, що через локдаун він її продає. Дав нам два місяці на те, щоб знайти нове житло, – розповідає переселенець з Горлівки Дмитро Горбенко. 

Дмитро Горбенко
Фото: надано автором
Дмитро Горбенко

За сім років Дмитро шість разів змінив місце проживання. Деякі переселенці через те, що постійно зростають ціни на оренду, змушені повертатися на окуповану територію чи їхати за кордон. 

Чому не працюють державні програми? 

Наразі в Україні діють дві програми: програма “Доступне житло” і пільгове кредитування учасників АТО та ВПО. Але їхнє фінансування недостатнє.

Також існує програма субвенцій за умови співфінансування місцевими радами. Проте на цю програму у 2020 році виділили лише 20 мільйонів гривень, що в масштабах країни зовсім невеликі гроші. Цього року, за словами заступниці міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інни Драганчук, бюджет збільшили до 125 мільйонів гривень. Але на житло для всіх грошей усе одно не вистачить. Оскільки у різноманітних чергах на ці програми перебуває понад 20 тисяч ВПО.

“Фінансові можливості держави є аргументовано обмеженими, але і в цих умовах ми використовуємо всі можливі засоби”, – пояснює Інна Драганчук. 

 Заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інна Драганчук
Фото: facebook/Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
Заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інна Драганчук

За словами Дмитра Лубінця, лише на покриття цих потреб необхідно понад мільярд гривень щороку. 

Крім відсутності фінансування, роботі уряду не вистачає системності. Під час голосування закону "Про бюджет" у першому читанні гроші на ці програми просто не передбачались. У Мінреінтеграції досі немає чіткого плану забезпечення житлом ВПО. 

"Немає якоїсь чіткої стратегії: один рік є фінансування на закупівлю житла для ВПО, в інший немає. Про які довготривалі рішення ми можемо говорити, якщо держава весь час змінює свій підхід. Існує багато різних програм, але вони не діють. За ці сім років ми перепробували все. Та квартири отримують лише поодинокі сім'ї", – каже голова ГО переселенців "Спільна справа" Юрій Зиков. 

Голова ГО переселенців 'Спільна справа' Юрій Зиков
Фото: facebook/Спільна справа
Голова ГО переселенців 'Спільна справа' Юрій Зиков

Проте в Мінреінтеграції стараються працювати в тих умовах, які в них є. Так, з 2017 по 2020 рік придбано 340 квартир для проживання понад 1100 ВПО, а загалом за всіма програмами - 1635 сімей.

Отримати житло можна за обома програмами. Вони фінансуються в порядку живої черги. Проте сума, яку виділяє держава, розподіляється за відсотком населення регіону. Для прикладу, зі 100 мільйонів гривень, які виділяли в рік на всю Україну, Вінниччина отримала 3,7 мільйона, що дало змогу кредитувати п’ять сімей.

За словами Інни Драганчук, у 2021 році заплановано придбати стільки само квартир, скільки придбано за попередні чотири роки, а також забезпечити тимчасовим житлом орієнтовно 850 осіб. 

Наразі близько семи тисяч переселенців проживають у модульних містечках, гуртожитках, дитячих садках і санаторіях, які надавались у 2014-2015 як тимчасові місця для проживання. Люди там живуть досі. 

Модульні будинки для переселенців
Фото: 057.ua
Модульні будинки для переселенців

Розв'язувати проблему намагаються і на місцях, але це поодинокі випадки. Зокрема, у Маріуполі побудували гуртожиток для 33 сімей переселенців, придбали 200 квартир на вторинному ринку та разом з "Метінвестом" і Міністерством з реінтеграції тимчасово окупованих територій будують дім на 120 родин. 

  • Зараз ми будуємо перший сталевий будинок в Україні. Компанія «Метінвест» дає метал вартістю 25 мільйонів гривень. Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій дає 50 мільйонів, і ми даємо свою частку. Загалом вартість будівництва складає 120 мільйонів. І до кінця цього року буде готовий восьмиповерховий будинок на 120 квартир. Переселенці житимуть там безкоштовно – це буде комунальне житло, без права приватизації, – говорить мер Маріуполя Вадим Бойченко. 

    Фото: Андрій Оленін

Європа допоможе 

У найближчі роки кілька тисяч ВПО зможуть отримати власне житло завдяки уряду Німеччини, який виділив 63 мільйони євро на покращення умов житла для українських переселенців через кредитну установу з відбудови KfW

Ці гроші будуть розбиті на три програми. Перша з них – кредитна. Ця програма дає можливість отримати іпотеку на 20 років під 3% річних з першим внеском у 6%. Із розрахунком 63 квадрати на сім'ю. 

Фото: Андрій Оленін

Реєстрація для участі в програмі почнеться з 17 травня і триватиме два місяці. Потім на рандомній основі програма обиратиме кандидатів на кредит з числа тих, хто подав заявки. Такі розіграші відбуватимуться кожні чотири місяці. Контролювати перебіг розіграшу буде Мінреінтеграції спільно з аудиторською компанією з Німеччини. 

На час відбору переможців реєстрація у програмі буде призупинена. 

Зареєструватись можна через додаток "Дія" або безпосередньо у відділі Держмолодьжитла у будь-якій частині України. Жодних переваг за місцем проживання переселенця, де він хоче отримати кредит, не надається. 

Ті переселенці, що вже надали свої документи в Держмолодьжитло на кредитування згідно з урядовою постановою №980, нові документи можуть не подавати.

"Ця програма відрізняється від державних безпосередньо тим, що на неї є фінансовий ресурс. За два роки дії цієї програми житло отримають близько 1600 сімей. Цього року 700-800 і наступного стільки ж. До того ж буде створено револьверний фонд. З виплат кредитних відсотків у майбутньому ми зможемо кредитувати більшу кількість осіб", – каже голова правління Держмолодьжитла Сергій Комнатний. 

Сергій Комнатний
Фото: facebook/Держмолодьжитло
Сергій Комнатний

Друга частина проєкту - це зведення будинків у Краматорську та Сєвєродонецьку. Загалом планують збудувати 500 квартир, ще 60 придбати на вторинному ринку. 

"Квартири будуть надаватись в оренду з правом подальшого викупу на пільгових умовах. Вартість оренди визначатимуть місцеві органи влади", – пояснює заступник міністра Мінреінтеграції В'ячеслав Шаповалов. 

Будуватимуть житло до 2025 року. Єдиною проблемою буде попит на ці квартири. За офіційними даними, у Краматорську та Сєвєродонецьку проживає 50 та 40 тисяч відповідно. Проте скільки з них їздять виключно по пенсію з окупованих територій – невідомо. До того ж через близьку лінію фронту в містах вільного Донбасу зовсім не будують нового житла. 

Третя частина проєкту – це ремонт вже наявних будівель під соціальне житло для ВПО. 

Як повідомляє Інна Драганчук, також Туреччина підтвердила зацікавленість у забезпеченні житлом щонайменше 500 сімей кримських татар, вимушених покинути півострів після анексії Криму. 

Порятунок переселенців – справа самих переселенців 

Тим часом у Вінниці переселенці почали будувати власний будинок. Протягом п'яти років вони виходили на мітинги, вели перемовини з місцевою владою про виділення землі під будівництво багатоквартирного будинку. Наприкінці 2019-го Вінницька міська рада надала в оренду на три роки земельну ділянку кооперативу переселенців "Спільна справа". 

На будівництві будинку для переселенців у Вінниці
Фото: ГО Спільна справа
На будівництві будинку для переселенців у Вінниці

Також міська рада підготувала проєктну документацію власним коштом. Наприкінці минулого року два корпуси семиповерхівки почали зводити. Будівництво триває за планом і повинно завершитись у 2022 році. Жити в цьому домі будуть 105 сімей, які постраждалі від військових дій на сході. Будує дім кооператив, вже придбали 75% квартир. 

"У переселенця є три проблеми: житло, житло і ще раз житло!" Будинок зводять переселенці за свої кошти. Звичайно, не всі мають змоги житло придбати, тому ми сподіваємось, що на частину квартир гроші можна буде отримати в кредит від держави чи обласної ради. Зараз про це ведуться перемовини. Наша ціль – будувати доступне житло без переплати за квадратний метр і без корупції. У нас вартість квадратного метра лише 9 тисяч гривень, тоді як загалом у Вінниці – 15 тисяч. Навіть менше, ніж вираховує Держмолодьжитло на свої кредити. У Вінницькій області – це майже 13 тисяч гривень", – розповідає голова ГО "Спільна справа" Юрій Зиков. 

Будинок для переселенців у Вінниці
Фото: ГО Спільна справа
Будинок для переселенців у Вінниці

Цей проєкт поки що єдиний в Україні, але його вже масштабують на інші регіони. Домовленості про виділення землі для зведення будинку для переселенців вже є у Миколаєві та Полтаві. Ведуться перемовини в Одесі, Бучі, Ірпені та Івано-Франківську. "Усі винаймають житло, усі у скрутному становищі, тому цей будинок довгоочікуваний. Так, у нас не було досвіду, але є дуже велике бажання. У районі, де будують будинок, буде школа і дитячі садочки, тому хотіли б тут жити", – розповідає учасниця кооперативу Елеонора Руденко. 

Ще один самостійний проєкт для придбання житла реалізують у селі Малі Дубляни Львівської ОТГ. Там 142 сім'ї переселенців з Донбасу та Криму вирішили створити місце компактного проживання. 

"У 2014 році, коли почались події на Донбасі, стало зрозуміло, що Крим повернеться не скоро. Почали думати, що робити. Знайти інвестора для будівництва багатоповерхового будинку ми не змогли й вирішили зробити місце компактного проживання. У нас є конституційне право на отримання землі. П’ять років добивались, щоб нам землі ці передали. Тепер кожен буде за можливості будувати собі будинок. Крім того, шукаємо під це інвестиції", – розповів переселенець з Криму, голова ГО “ВПО Малі Дубляни” Рустем Еміралієв. 

Проєкт кварталу переселенців у Львівській ОТГ
Проєкт кварталу переселенців у Львівській ОТГ

Загалом землю під будівництво поряд одне з одним отримали 142 сім'ї переселенців з Криму та Донбасу.

Андрій ОленінАндрій Оленін, кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram