Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що білоруський інформатор дав слідству "цікаві" свідчення у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.
Про це він заявив в ефірі програми "В гостях у Гордона", передає "Інтерфакс-Україна".
За словами міністра, після проведення ряду слідчих дій генеральний прокурор ухвалить рішення щодо подальших кроків у розслідуванні кримінальної справи.
"Він дав свідчення. Показання цікаві. Ще буде у нас дві цікавих слідчих дії, а потім генеральний прокурор вирішить, чи можна цю інформацію робити публічною і що з нею робити далі", - сказав Аваков.
Він також зазначив, що свідчення інформатора пролили світло на мотиви вбивства журналіста.
"І ось ми побачили мотив, що білоруські спецслужби вважали, що він (Шеремет - ред.) є незручною людиною", - сказав Аваков.
Нагадаємо, 4 січня ЗМІ оприлюднили аудіозаписи, на яких ймовірно спецслужби Білорусі за наказом Олександра Лукашенка обговорювали можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Білоруська опозиція поширила записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.
Зайцев у квітні 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в Мінську обговорював спосіб убивства Шеремета, який в той час мешкав у Росії.
Запис також свідчить про те, що у 2012 році КДБ Білорусі обговорювало операції з убивства інших політичних опонентів на території інших держав. Це завдання нібито поставив сам Лукашенко. Серед методів обговорювали отруєння, вибухи, поломки авто.
У Нацполіції заявили, що в грудні 2020-го отримали інформацію щодо можливих замовників убивства Павла Шеремета. За допомогою Служби зовнішньої розвідки України, були отримані документи та аудіо, зроблені по 2012 рік. Вони становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину.
В МВС також зазначили, що планують провести відповідні слідчі дії з особою, яка є розпорядником аудіозапису, на якому нібито посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів.
Павло Шеремет був уродженцем Білорусі. Працював ведучим на білоруському телебаченні, з 1996 очолював "Білоруську ділову газету". Був противником режиму Лукашенка.
Шеремет загинув у 2016 році в Києві в результаті підриву його авто. До грудня 2019-го в розслідуванні убивства Шеремета не називали підозрюваних в організації та виконанні вибуху. Однак 12 грудня підозрюваними у справі Шеремета правоохоронці назвали музиканта Андрія Антоненка, дитячого хірурга та волонтерку Юлією Кузьменко і медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь.
Організатором убивства слідство назвало Антоненка, захопленого "ультранаціоналістичними ідеями". Правоохоронці заявили, що чоловік культивує "велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності". До свого задуму він нібито залучив Кузьменко та Дугарь, а також ряд невстановлених осіб.
21 травня стало відомо, що підозрюваним у справі змінили підозри з організаторів на виконавців. З підозр зникли згадки про "ультранаціоналістичні ідеї" та "велич арійської раси", а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб.
11 серпня Апеляційний суд відпустив лікарку Кузьменко під цілодобовий домашній арешт. Антоненка суд залишив під вартою.
18 серпня правоохоронці вручили обвинувальні акти Кузьменко та Антоненку. Захист Яни Дугарь від отримання документа відмовився.
Серед трьох підозрюваних зараз тільки Антоненко перебуває під вартою. Усі підозрювані заперечують свою причетність.