Національний центр управління і випробувань космічних засобів України фіксує нові російські військові об’єкти, які з’являються в окупованому Криму з початку анексії.
Про це повідомляє "Крим.Реалії".
Так, на одному з останніх фото зафіксоване селище Новоозерне, неподалік від озера Донузлав. У кінці 2020 року тут, фактично посеред степу з’явилася військова база. За словами начальника інформаційно-аналітичного центру НКЦ Сергія Янчевського, ще в 2018 році на цьому місці були розвалені корівники.
"Уже в 2019 році і протягом 2020 року тут з’явилася велика військова частина. Це - база зберігання на випадок війни. Наприклад, коли проводиться мобілізація, то людей треба чимось озброювати, і це озброєння зберігається саме в такому місці. Це сотні артилерійських систем, броньована техніка тощо", - пояснив він.
На знімках із космосу також видно, що недавно біля Керчі з’явилися впритул до траси "Таврида" нові радіолокаційні станції і щонайменше вісім ракетних комплексів С-400. А на околиці Євпаторії - побудована величезна радіоантена діаметром близько 30 метрів.
Ще один об'єкт побудовали поблизу Севастополя. На архівних космічних знімках можна простежити, як, починаючи з 2016 року, на порожньому місці будувалася радіотехнічна станція з десятком супутникових антен-"тарілок", середній діаметр кожної з яких – близько п’яти метрів.
Космічний центр зафіксував ще десятки різних новобудов і модернізацій, що проводить Росія в окупованому Криму. Ці дані потім потрапляють у СБУ і Збройні сили України. А там вже їх аналізують і оцінюють загрозу з Криму з боку Росії. Українські фахівці стверджують, що в порівнянні з 2014 роком Росія в Криму наростила свій військовий потенціал більш ніж удвічі.
У Кремлі мілітаризацію називають нормою, вважаючи півострів своїм. "Росія – суверенна держава і на своїй території має право проводити навчання, розміщувати будь-які об’єкти, оголошувати призов до армії для своїх громадян і організовувати патріотичне виховання молоді", – заявила в грудні 2020 року речниця МЗС Росії Марія Захарова.
Нагадаємо, після окупації Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить туди військову техніку. У 2016 році представник України в ООН Володимир Єльченко заявляв, що РФ розгорнула в Криму 23-тисячне угруповання і готує об'єкти для зберігання ядерної зброї.
На початку 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 "Тріумф". Пізніше такі ж комплекси розмістили в Євпаторії, а в кінці року - в Джанкої.
7 грудня 2020 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією. РФ відреагувала на резолюцію і заявила, що вона "ніяк не вплине" на життя окупованого півострова.
У грудні 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом до виведення військ Росії з Криму. А 14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН схвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.
У червні 2020 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив, що Україна має намір створити міжнародну платформу для обговорення з партнерами деокупації Криму. За словами першої заступниці голови МЗС Еміне Джеппар, створення Кримської платформи має на меті - "задати багаторівневу рамку, яка триматиме тему Криму на різних рівнях". Найвищий політичний рівень на себе візьме саміт, організацію якого ініціюватиме Україна.
Провести в Україні перший Кримський саміт МЗС планує у 2021 році.