Починаючи з 2022 року, державні органи, громадський сектор, експерти, міжнародні партнери почали пошук інструменту, який би допоміг установити справедливість і покарати Росію за вчинення агресії проти України, розповіла представниця ОП.
У січні 2023 року — в тому числі завдяки потужній адвокації української делегації в ПАРЄ — запрацювала міжнародна координаційна група, куди увійшли юридичні радники 40 країн. Це практично усі країни Європейського Союзу, окрім Угорщини, «Велика сімка» (у повному складі до березня цього року), також доєдналися Коста-Рика і Гватемала, зазначає Ірина Мудра. Таким чином робота велася на глобальному рівні.
«Протягом двох з половиною років напрацьовувалися основні юридичні документи, які, власне, і були схвалені 9 травня, трансформовані у політичну волю. Юристи завершили свою роботу у березні цього року, у Страсбурзі була остання зустріч Коаліції держав, де затверджений був пакет документів — угода між Україною і Радою Європи про створення трибуналу, статут самого трибуналу, який визначав всі сутнісні умови роботи, і розширена часткова угода – це такий дивний інструмент Ради Європи, але дієвий (цим самим інструментом був заснований Міжнародний реєстр збитків)», — розповіла Ірина Мудра. — Після цього координаційна група передала ці напрацювання до Ради Європи для подальшої їх імплементації».
Далі, наголошує представниця ОП, процес передбачає залученість комітету міністрів Ради Європи, які мають уповноважити генерального секретаря на підставі листа України, який міністр закордонних справ уже передав у Люксембурзі 14 травня, створити для України цей спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Спецтрибунал зможе притягнути до відповідальності найвище військово-політичне керівництво Росії, Білорусі і Північної Кореї.
Очікується, що засідання комітету міністрів, на якому, власне, і будуть надані повноваження генеральному секретарю Ради Європи розпочати процедуру створення спецтрибуналу, відбудеться вже цього місяця.
«Договір між Україною і Радою Європи передбачає організацію створення трибуналу. Статут визначає основні положення його діяльності. А розширена часткова угода передбачатиме підтримку іншими країнами, які долучаться до цієї угоди, а ми очікуємо, що це будуть щонайменше ті, хто був учасниками цієї коргрупи, і організацію їхньої допомоги у створенні трибуналу Раді Європи», — роз’яснила Мудра.
При цьому умовою передачі цих документів до Ради Європи було — і це прямо зафіксовано в рішенні коаліційної групи — неможливість внесення у них змін. Тож, вважається, що при відпрацюванні РЄ нічого суттєво не змінюватиме.
Коли безпосередньо запрацює спецтрибунал?
Не раніше 2026 року, говорить заступниця керівника ОП.
«Окрім затвердження цих документів, є питання фінансування. Потрібно мати кошти для старту й організації роботи трибуналу.
Є країна, яка погодилася розмістити у себе трибунал, — Нідерланди. Має бути укладений договір, hoststate agreement (угода з державою перебування) між Радою Європи і Нідерландами щодо розміщення трибуналу у Гаазі. Далі триватиме процес виділення приміщення, його облаштування. Ми ставимо собі за мету, щоб усі технічні, організаційні моменти для створення трибуналу були узгоджені до кінця цього року», — повідомила Ірина Мудра.
Червоні лінії спецтрибуналу
Спеціальний трибунал щодо злочинів російської агресії не передбачає наявність імунітету для трійки лідерів держав-агресорів — це означає, що чинні глави держав, глави урядів, та міністри закордонних справ держав-агресорів не звільняються від відповідальності за злочин агресії, попри свій особливо захищений міжнародний статус. Втім, справи щодо них спецтрибунал зможе слухати тільки після того, як вони залишать свої посади.
Через цей пункт переговори щодо створення трибуналу фактично зупинилися всередині 2024 року, відзначає Ірина Мудра. Україна за підтримки балтійських країн відстоювала неприпустимість будь-яких імунітетів, тоді як решта партнерів стояли «єдиним фронтом» за імунітет «трійки», до того ж — неможливість заочного засудження, визначення злочину агресії з українського кримінального права абощо, застосування українського права, через що трибунал не міг би бути міжнародним.
«Переломною стала наша поїздка у Відень у вересні. Я сказала, що привезла позицію від Президента: either take it or leave it — або беріть, або не беріть. А якщо не берете, поясність усім, що ви зробили у цій війні, щоб довести, що ви є головні юристи найголовніших країн-партнерів, якщо не змогли зробити дієвим міжнародне право. І риторика абсолютно змінилася. Ми почали шукати компроміси», — зазначила Ірина Мудра.
При цьому вона підкреслює, що тимчасове обмеження щодо «трійки» не означає, що ці особи залишаться поза увагою правосуддя.
«Прокурори цього спеціального трибуналу зможуть збирати докази, розслідувати, формувати обвинувальний акт, публічно його представляти, щоб увесь світ побачив підстави і вчинений злочин агресії і хто в ньому обвинувачується. Передавати цей обвинувальний акт президенту спецтрибуналу, який далі передає його судді попереднього провадження, і суддя приймає обвинувальний акт та на цьому призупиняє провадження. Це не означає, що особа уникає відповідальності», — пояснює представниця ОП.
У статуті трибуналу, додає вона, чітко прописано: кожна особа, яка буде підозрюватися в чиненні злочину агресії, буде відповідати.
За словами Ірини Мудрої, усього через трибунал планують засудити близько 20-25 представників військово-політичного керівництва держав-агресорів.
«Окрім цих поступок по імунітету, ми добилися, що, на відміну від МКС, у нас буде trials in absentia, заочне засудження по цій решті 20 осіб.
Буде повністю міжнародна організація, яка керуватиметься, в першу чергу, положеннями статуту. Якщо положення статуту не регулюватимуть те чи інше питання, — нормами міжнародного права. І тільки, якщо не буде відповідних норм міжнародного права, застосовуватиметься українське законодавство. Таким чином, ми робимо цей трибунал міжнародним», — зауважила посадовиця.
Трибунал співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом, конфлікту у розслідуваннях не буде — як тільки звинувачена особа з’явиться на лаві підсудних МКС, у спецтрибуналі процедура припиняється.
Що важливо, додає також Мудра, статут передбачає можливість розслідування злочинів агресії з 2014 року, не з 2022-го.
«На розсуд трибуналу — лідери яких країн можуть притягатися до відповідальності. Статут дозволяє віддати це на рішення трибуналу, усе залежатиме від того, які саме матеріали буде передавати до спецтрибуналу Україна, тому що саме наш Генеральний прокурор передаватиме Прокурору Спеціального трибуналу кримінальні провадження, інформацію або докази, які стосуються злочину, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу. Тому ми зможемо передавати відповідні матеріали як щодо Росії, так і Білорусі і Північної Кореї», — каже заступниця керівника ОП.
Драйвером усіх процесів, тобто передаватиме провадження до трибуналу, буде генеральний прокурор. (Яким нещодавно Верховна Рада призначила колишнього очільника Державної податкової служби Руслана Кравченка).
«Єдиний під час війни»
Світова практика створення трибуналів показує, що всі вони, крім одного, мали результат, говорить Ірина Мудра. Тому, додає вона: вірить у невідворотність процесу й у нашому випадку.
«Я проаналізувала всі трибунали, які мали місце у світі, тільки один із них не спрацював. Створений Версальським мирним договором 1919 року трибунал по німецькому кайзеру Вільгельму ІІ не функціонував, тому що головна особа утекла до Нідерландів, які надали їй політичний притулок.
Решта – Нюрнберзький, Далекого Сходу, він же Токійський, колишньої Югославії, Руанди, Сьєрра-Леоне, Камбоджі – всі трибунали мали результат. Десь більше засуджених осіб, десь менше. Найближчим до нашого варіанту є Нюрнберзький.
Але основна відмінність нашого трибуналу від усіх, які існували, — це те, що ми створюємо його під час війни. Решта трибуналів створювалася після завершення, коли була зрозуміла переможена сторона і переможець. Тому наш трибунал унікальний, не копіпейст якогось іншого», — відзначає Ірина Мудра.
Ще одна відмінність українського трибуналу — він передбачає індивідуальну відповідальність найвищих посадових осіб держави виключно за вчинення агресії.
«Питання дефініції злочину агресії було одним з контроверсійних в нашій роботі. …Ми зробили ширше визначення, щоб якомога більше осіб під нього потрапило. Узяли визначення зі статті 8 bis Римського статуту, і з резолюції Генеральної асамблеї ООН №3314 (від грудня 1974 року. - Ред.), яка дає визначення агресивної війни. І таким чином злочин агресії в нашому статуті буде мати індивідуальне визначення», — відзначила посадовиця.
Також вона не передбачає великих часових проміжків для розслідувань в рамках роботи трибуналу, оскільки вже два роки на базі Євроюсту працює Міжнародний центр з розслідування злочину агресії і він уже зібрав доказову базу. Певна доказова база є і у Офісу Генерального прокурора.
Крім того, під час дискусії заступниця голови Офісу президента відзначила ще дві цікавих деталі. Міжнародні партнери намагалися переконати Україну створювати спецтрибунал після завершення війни, аргументуючи це тим, що вони «не бачать запиту від нашого суспільства». Щоправда, інформацію щодо трибуналу, визнає Ірина Мудра, намагалися сильно не поширювати, щоб не залучати надмірної уваги російської пропаганди.
А також трибунал пробували подати як козир для перемовин з Росією, з яким можна про щось торгуватись, зазначає посадовиця.
«Наша відповідь однозначна: justice is not negotiable, справедливість не є предметом перемовин, не може бути питань щодо перемовин у справедливості», — резюмувала Ірина Мудра.
Цей матеріал також можна прочитати англійською.
Відеоверсія дискусії: