Методи каральні. Залучення викривачів корупції
Інститут викривачів є одним із засобів боротьби з корупцією і тільки починає повноцінно працювати в Україні. За словами очільника НАЗК, він ще потребує певного законодавчого доопрацювання через прогалини (наприклад, розбіжності у визначенні поняття «викривачі» в законодавстві); слід посилити захист осіб, що викривають злочин, й усунути проблеми з виплатою винагороди тощо. Однак фундамент цієї важливої для України практики закладено, зазначив Віктор Павлущик.
«Є два кейси викривачів завдяки НАБУ. Є рішення Вищого антикорупційного суду, які набули законної сили. Один кейс з винагородою 13,3 млн грн, інший — 1,68 чи 1,69 млн грн. Вони (викривачі. — Ред.) очікують своїх виплат. У законодавстві закріплено спосіб виплати, який на цей момент не дає можливості реалізувати її. Водночас НАЗК активно працює, ми сподіваємося на підтримку Кабміну, щоб найближчим часом людям усе ж таки виплатити заслужену винагороду», — розповів очільник агентства.
Він також відзначив кардинальні зміни у ставленні суспільства до викривачів корупції.
«Як для країни з пострадянським бекграундом, ми виконали дуже велику роботу… Можу сказати, що розуміння і сприйняття викривачів в Україні змінилося докорінно. Вони вже не «стукачі» або якісь негативні персонажі, які дають інформацію про інших. Це люди, які звертають увагу на порушення, на неправомірну діяльність інших осіб й акцентують на певних прогалинах, можуть виявити системну корупцію чи системні проблеми. Тому це однозначно позитивний кейс. Звичайно, я буду рекламувати й казати, що викривачі — це добре», — запевнив Віктор Павлущик.
Превентивні методи
Каральні функції НАЗК, тобто фінансового контролю, максимально перетинаються з превентивними, вважає керівник антикорупційного органу.
«Якщо говорити про декларації, об'єктивно відсоток тих, що проходять повну перевірку, дуже низький порівняно з кількістю загалом поданих. Як запобіжник для вчинення протиправних дій запровадили ризикоорієнтований підхід до відбору декларацій для повної перевірки. У нас є програмний продукт, логічно-арифметичний контроль, він дозволяє відбирати найризикованіші декларації для повної перевірки, не перевіряючи з року в рік тих самих людей, які часто теж бувають доброчесними. І ми це підкреслюємо у своїх діях, бо перевіряти щороку тих самих депутатів або тих самих міністрів глобально не є потребою, якщо для цього немає підстав. Для повної перевірки відбирають декларації, які отримують найвищий рейтинг ризикованості, сформований на підставі об'єктивного математичного підходу», — розповів Віктор Павлущик.
Він нагадав, що НАЗК виявляє та мінімізує корупційні ризики в різних сферах, у діяльності окремих підприємств і надає рекомендації відповідним органам.
«Це і антикорупційна експертиза актів законодавства, які не дають можливості недоброчесним державним службовцям реалізовувати свій злочинний намір. І максимальне акцентування в державній антикорупційній програмі, яка є мегавеликим комплексним рішенням для запобігання корупції в довгостроковому масштабі (зараз вона датована 23–25 роком) на одному з основних методів — прозорості. Україна, навіть попри війну, є мегапрозорою країною. З Дією, Prozorro, Електронним реєстром декларацій, вона найпрозоріша у світі з реалізації адмінпослуг», — зазначив Віктор Павлущик.
Крім того, зазначив керівник НАЗК, агентство реалізує просвітницькі заходи в школах (5–11 класи) й університетах. Існує державна комунікаційна стратегія у сфері антикорупції, затверджена Кабміном у грудні 2023 року. Однак, додав Павлущик, на превенцію в населення менший запит, ніж безпосередньо на результати боротьби з корупцією.
Сім років очікування вироку. Законодавчі зміни
За даними дослідження, яке проводили на основі судових рішень з кримінальних правопорушень за 2022 рік, середня тривалість розгляду справи про вчинення корупційних дій — від реєстрації кримінального провадження до винесення фінального вироку — сім років, розповів Віктор Павлущик.
«Це я мовчу про велику кількість кримінальних проваджень, які пов'язані зі складними економічними злочинами, направленими НАБУ, у яких немає фінального рішення», — відзначив він.
Саме тому, наголосив очільник НАЗК, агентство напрацювало законопроєкт, що обмежив би строки притягнення до відповідальності й унеможливив би зловживання процесуальними правами, аби затягнути розгляд справ.
«Це вирішує питання нормального доступу до правосуддя й унеможливлює зловживання сторін: обвинувачення, захисту, суду — в перенесенні на 10–11 місяців судових розглядів. Це як мінімум надасть можливість людям, які перебувають у СІЗО роками, а то й по десять років, отримати своє правосуддя. Вони давно отримали б свої сім-вісім років і вийшли б на волю», — зазначив Павлущик. Цей законопроєкт уже розглядали на урядовому комітеті, додав представник НАЗК.