Закон без підпису майже чотири місяці
Улітку минулого року депутати виявили, що базовий закон про мобілізацію у статті 23 створив кричущу несправедливість: зникла норма про заборону мобілізувати юнаків до 25 років зі статусом «непридатний у мирний час чи обмежено придатний у воєнний». Також у мобілізаційному законодавстві взагалі ліквідували категорію «обмежено придатний».
Після двох місяців дискусій у серпні в оборонному комітеті таки рекомендували парламенту ухвалити компромісний законопроєкт про заборону мобілізувати колишніх обмежено придатних з 18 до 25 років. Про що LB.ua докладно писав.
І 9 жовтня парламент ухвалив закон у компромісній редакції, з якої вилучили норму про демобілізацію таких уже призваних військових.
В оборонному комітеті Ради пояснювали, що досягли домовленості з Міноборони й Генштабом розробити окремий закон для демобілізації цієї категорії.
15 жовтня 2024 року спікер парламенту Руслан Стефанчук підписав цей закон і направив його на візування президенту. Однак глава держави й досі не підписав його.
З жовтня минулого року опозиційні народні депутати неодноразово зверталися до Офісу Президента із запитами щодо причин непідписання закону про заборону мобілізації колишніх обмежено придатних віком до 25 років. Парламентарі мотивували це численними зверненнями батьків мобілізованих із суттєвими вадами здоров’я.
На сайті президента також зареєстрували петицію з вимогою негайно підписати закон.
На запит LB.ua про рішення президента України щодо закону ОП поки що не відповів.
Позиція президентської фракції
Конституція України передбачає: якщо президент України впродовж 15 днів не повернув закону для повторного розгляду, такий закон вважають схваленим главою держави — його слід підписати й офіційно оприлюднити.
Член оборонного комітету, нардеп «Слуги народу» й викладач конституційного права Федір Веніславський у спілкуванні з LB.ua заявив, що питання про причини непідписання закону «треба адресувати Офісу Президента».
Водночас він підкреслив, що голова Верховної Ради може підписати закон лише в одному випадку, винятковому: «Коли президент ветував закон, парламент подолав це вето (понад 300 голосів). І президент після подоланого вето його не підписує. Це стаття 94 Конституції України. Відповідно, у цій ситуації із законом (про заборону мобілізації до 25 років) підстав для підписання спікером немає. Ніякого вето не було, і воно не було подолане».
Сам спікер Верховної Ради в інтерв'ю перед Новим роком також заявив, що «деякі закони, які лежать з 2019 року, сьогодні підписувати було б уже дуже неправильно».
Проте Руслан Стефанчук визнав, що питання з непідписанням законів треба все ж розв'язати.
Підвішені закони
Як повідомляє Рух ЧЕСНО, станом на кінець 2024 року від 2019 року 37 законів чекають на підписання.
Наприклад, закон № 2260, ухвалений у 2019 році, який мав би запровадити електронні форми комунікації громадян з державою. За словами авторів, ця ініціатива вже неактуальна, адже запропоновані в тексті зміни вже внесли іншими актами.
Інший приклад — так звана містобудівна «реформа» (№ 5655) голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк. Через суспільний резонанс, критику міжнародних партнерів і миттєвий збір голосів громадян під петицією ветувати закон і досі без підпису — понад два роки. Улітку 2023 року, відповідаючи на запитання LB.ua, Володимир Зеленський заявив, що вето накласти не може, оскільки час минув.
Також серед підвішених законів є ініціатива самого спікера Руслана Стефанчука, яка має скасувати переведення годинників на літній час.
Утім частина підвішених можуть отримати шанс стати законами. До прикладу, так сталося із законом про зниження мобілізаційного віку, який майже рік чекав свого часу. Або з не менш важливим про підвищення податків, що його президент Володимир Зеленський підписував понад місяць.
Попри те, він так і не підписав закон про підвищення акцизів, який депутати проголосували наприкінці минулого року.
«Уже 29 днів його ніяк не може підписати президент. Пряме невиконання Конституції та непідписання закону вчасно коштувало бюджету-25 з 1 січня вже 201,6 млн грн», — наголосив перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк («Голос»).
Правник і колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера також упевнений, що президент порушує Конституцію, якщо, отримавши закон від спікера, протягом 15 днів не здійснює жодну з двох дій — підписання чи ветування.
Колишній нардеп Верховної Ради Леонід Ємець також зазначив, що порушення 15-денного строку підписання чи ветування суперечить Конституції. Але водночас наголосив, що в будь-якому разі закон, аби стати чинним, має бути підписаний президентом.
«З юридичного погляду, поки закон не підписаний президентом, він не набуде чинності. Тобто без підпису закон не закон», — сказав Ємець у коментарі LB.ua.