Заява Бойка і реакція опозиції
14 грудня ексспівголова забороненої у 2022 році партії «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко опублікував у соцмережі TikTok відео, у якому заявив про підтримку людей, які нібито страждають від якихось «радикалів» в Україні, й начебто про заборону розмовляти рідною російською мовою.
Відео обурило не лише користувачів соцмереж. На нього відреагував керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, який заявив про неприпустимість російських наративів під час війни.
Уже у вівторок, 17 грудня, під час засідання Верховної Ради трибуну заблокували представники «Європейської солідарності» й «Голосу».
Секретар оборонного комітету Роман Костенко («Голос») вимагав негайно викликати до Верховної Ради в.о. генерального прокурора Олексія Хоменка й голову СБУ Василя Малюка, аби вони прозвітували перед парламентом про результати допиту Бойка.
«Яку правову оцінку надано діям народного депутата Бойка, а також щодо загроз національній безпеці у зв’язку з діяльністю проросійських політичних сил у країні… Коли українські воїни віддають свої життя за свободу і незалежність, будь-яка толерантність до внутрішнього ворога є прямою зрадою їхньої жертовності», — наголошував Роман Костенко.
Також опозиційні депутати вимагали від спікера Руслана Стефанчука поставити на голосування пропозицію внести до порядку денного зареєстровані ще понад два роки тому законопроєкти про позбавлення депутатських мандатів представників ОПЗЖ, які після заборони партії розділилися на дві групи — «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир», яку й очолює Бойко. Свого часу Стефанчук обґрунтовував відмову відсутністю висновків комітетів.
LB.ua докладно писав про ці ініціативи.
Натомість представники опозиції переконані, що проросійських політиків не поспішають виганяти з парламенту, оскільки уламки ОПЗЖ системно голосують з фракцією влади.
«Типове голосування. «Слуги» й ОПЗЖ разом ухвалили в першому читанні проєкт президента про множинне громадянство», — написала у вівторок у Facebook Ірина Геращенко («Європейська солідарність).
Тобто президентська фракція вже давно не має мінімально необхідних 226 голосів. Тож їй традиційно допомагають групи «Відновлення України» (дає зазвичай 14 з 15 голосів) і «Платформа за життя та мир» (мінімум половину з 19 голосів).
До речі, сама голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк ще у вересні 2022 року назвала таку співпрацю з двома проросійськими силами конструктивною.
Виправдання від Бойка і провал голосування про виключення з комітету
Поки опозиція блокувала трибуну 17 грудня, сам Бойко перебував на допиті в СБУ. Після чого записав новий ролик у TikTok з вибаченнями й поясненнями, де назвав Путіна воєнним злочинцем.
На питання BBC, чи вважає він «радикалами» чинну владу й особисто президента Зеленського, політик сказав, що «це маячня», а йшлося про Петра Порошенка й парамілітарні групи, що «розпочали цю політику боротьби з пам'ятниками та цькування громадян за мовною чи релігійною ознаками».
У парламенті ж тим часом представники «Європейської солідарності», «Голосу» та «Слуги народу» зареєстрували проєкт постанови про виключення Бойка хоча б з Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції.
Саму постанову депутати розглянули наступного дня, 18 грудня. Бойка в сесійній залі не було.
Під час обговорення нардеп Роман Лозинський («Голос») наголосив, що «це момент істини, аби Бойка не було в комітеті з прав людини. Однак це мізерне рішення: усі такі зрадники — це клієнти СБУ, вони мають бути покарані та засуджені».
Олексій Гончаренко («ЄС») назвав це можливе виключення з комітету «окозамилюванням, бо Бойко залишиться депутатом».
Зрештою на табло з’явилися лише 217 голосів за — рішення не прийняли.
Лише 166 зі 187 присутніх депутатів «Слуги народу» натисли кнопки за.
Голова фракції СН Давид Арахамія намагався виправдатися — оприлюднив статистику інших фракцій і груп:
«Європейська солідарність» — 17 голосів (62,9 % від складу фракції, голова фракції Петро Порошенко відсутній, хоча перед цим на засіданні був);
«Батьківщина» — 7 голосів (29,1 % від складу фракції, голова фракції Юлія Тимошенко відсутня, хоча перед цим на засіданні була);
«Голос» — 12 голосів (60 % від складу фракції, голова фракції Олександра Устінова відсутня);
Група «За майбутнє» — 4 голоси (23,5 % від складу групи, голова групи Тарас Батенко голосував за);
Група «Довіра» — 4 голоси (21 % від складу групи, голова групи Олег Кулініч відсутній);
Група «Платформа за життя і мир» — 0 голосів;
Група «Відновлення України» — 0 голосів;
Позафракційні — 7 голосів (Руслан Стефанчук і віцеспікери Олександр Корнієнко й Олена Кондратюк голосували за, Дмитро Разумков відсутній, хоча перед цим на засіданні був)», — написав він.
«Ми знову побачили повну зв’язку «Слуги» з ОПЗЖ… Це реалії сьогоднішньої влади», — прокоментував такі результати нардеп Олексій Гончаренко.
А один з авторів постанови, голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин («Голос») констатував: «Ось вам і є спроможність парламенту до боротьби з колаборантами».
Частина представників СН у спілкуванні з LB.ua визнали, що провал голосування — «це повний сором» насамперед для президентської фракції.
«Такий результат став несподіванкою. Бо перед голосуванням думали, що голосів вистачить. Але бачимо повну нездатність і нашу імпотенцію», — сказав член «Слуги», який побажав залишитися неназваним.
Давид Арахамія пообіцяв, що парламент усе ж повторно розгляне виключення Бойка принаймні з комітету.