За оголені фото в телефоні, розповсюдження в месенджерах і на сайтах знайомств — штраф чи навіть позбавлення волі
За фото оголених у телефоні, розповсюдження в месенджерах і на сайтах знайомств — штраф чи навіть позбавлення волі
За статтею 301 чинного Кримінального кодексу, за виготовлення, зберігання, збут, ввезення в Україну та розповсюдження порнографічних предметів і товарів передбачено штраф від 17 тисяч до 68 тисяч гривень або навіть обмеження волі на три роки.
За ці самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім світить обмеження чи позбавлення волі від трьох до п’яти років.
«На практиці це застаріле, радянського часу законодавство означає, що навіть за збереження в телефоні власних оголених фото можуть кинути до в’язниці», — розповів LB.ua заступник голови податкового комітету, нардеп Ярослав Железняк («Голос»).
Цікаво, що лише за дев’ять місяців 2024 року українські суди винесли 43 обвинувальні вироки за ст. 301 ККУ. Громадян засуджують за контент з приватних листувань, фотографії на сайтах знайомств, а також на платформі OnlyFans, яка за минулий рік сплатила до українського бюджету 1,27 мільйона доларів США.
Серед справ, які розглянули суди, типовими є:
● Справа 367/4183/24, у якій жінка отримала випробувальний термін і позбавлення права на діяльність у сфері фото- та відеозйомки за продаж самостійно відзнятих відео в месенджері Telegram;
● Справа 176/573/24, у якій чоловіка засудили за розміщення власних фотографій на сайті знайомств;
● Справа 577/17/24, у якій чоловіка засудили за збут порнографічних матеріалів під час спілкування в Telegram;
● Справа 463/6224/24, у якій правоохоронці витратили 385 дол. США на послуги Bouce Tits, Flash Tits і Exclusive Show, аби оштрафувати вебкам-модель.
З іншими вироками за ст. 301 ККУ у 2024 році можна ознайомитися за посиланням.
Друга спроба декриміналізації порно
Ідея законодавчої декриміналізації порнографії в Україні не нова. Ще рік тому, у серпні 2023 року, в парламенті зареєстрували першу редакцію відповідного проєкту, яким пропонували переглянути дві статті Кримінального кодексу. А саме: 301, яка стосується ввезення, виробництва та поширення порнографії, та 302 — про організацію «місць розпусти».
Тоді нардепи хотіли залишити штрафи й кримінальну відповідальність лише за поширення порнографічного контенту без згоди зображеної особи. Або за поширення порнографії серед неповнолітніх.
Та наріжним каменем стала стаття 302 про створення й утримання будинків розпусти. Її пропонували взагалі виключити з ККУ, передбачивши кримінальну відповідальність в інших статтях кодексу за утримання борделів, які «пов’язані з торгівлею людьми, сутенерством чи втягненням в проституцію». Через це нардепи так і не дійшли компромісу і створили робочу групу разом з правоохоронним комітетом, щоб напрацювати нову редакцію законопроєкту.
«Були емоційні баталії, але радий бачити співавторами нового проєкту голову робочої групи Владлена Неклюдова («Слуга народу») й членів правоохоронного комітету», — повідомив основний автор документа Ярослав Железняк.
Сам проєкт підписали 28 депутатів з фракції «Слуга народу» та «Голос». Серед них, зокрема, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин («Голос»), заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець і позафракційний Микола Тищенко, якого суд залишив під цілодобовим домашнім арештом.
«Підписав проєкт також «консервативних» поглядів Максим Бужанський. Тож у переліку підписантів є і ліберальні колеги, і з більш консервативними поглядами… Як-то кажуть, porn united people», — додав Ярослав Железняк.
Що пропонують депутати?
Железняк розповів, що проєктом «ми просто змінюємо статтю 301 КК так, аби дорослих людей за знімання й поширення відео інтимного характеру не кидали у вʼязницю на три-п'ять років… Аби не проводили масові таємні закупівлі у вебкамерах. Бо зараз статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото», — каже він.
Кримінальна відповідальність, пропонують автори законопроєкту, має залишитися виключно за:
— порно без згоди (порнопомста, deep fake);
— «екстремальне» порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
— порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.
«Сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми теж лишаються кримінальними злочинами. Через це дискусію щодо 302-ї статті ми вирішили перенести на друге читання», — додав Железняк.
Не лише про захист прав, а й про додаткові податки
«Як не дивно, мова у проєкті не лише про захист особистих прав, а й про податки. Наприклад, податкова вже має дані з тієї ж платформи OnlyFans про доходи українців за 2020–2022 роки. І теоретично на них спокійно можна нараховувати податки», — продовжує Ярослав Железняк.
Голова податкового комітету з фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев ще у вересні повідомляв, що Державна податкова служба справді має дані про громадян нашої країни, які заробляють на розміщенні контенту на інтернет-платформі OnlyFans.
«Та кількість українських виробників платного контенту на OnlyFans постійно зростає, а заробітки деяких з них обчислюються мільйонами. Відповідно до Податкового кодексу України, громадяни, які отримують доходи за межами нашої держави, зобов'язані подавати податкові декларації та, відповідно, сплачувати податки з цих доходів», — писав нардеп.
Мова про податок від отриманого доходу за ставкою 18 % і військовий збір за ставкою 1,5 % (якщо підпишуть закон про податкові зміни, він зросте до 5 %). Плюс 25 % штрафних санкцій, якщо податкові декларації подані невчасно.
Зі слів Ярослава Железняка, лише самі учасники на платформі OnlyFans отримали приблизно 8 мільйонів доларів доходів у 2020 році, понад 35 мільйонів доларів у 2021-му й майже 80 мільйонів доларів у 2022-му (платформа виплачує 80 % доходів авторам контенту, а 20 % забирає як комісію за майданчик для розповсюдження контенту).
«Думаю, тренд за останні роки зрозумілий. OnlyFans уже платить податки в Україні. Але навіть якби «актори-українці» хотіли заплатити податки, то це неможливо. Бо зараз для них це фактично явка з повинною. Штраф і позбавлення волі. Тому криміналізацію за цю діяльність треба прибрати. І сподіваюсь, що цифри будуть достатнім аргументом для тих, хто ще чомусь вважає що не на часі прибирати цю середньовічну норму», — додав Железняк.
Ще один підписант законопроєкту Олексій Жмеренецький («Слуга народу») наголосив LB.ua, що мета закону не лише в додаткових надходженнях до бюджету.
«Також ціллю є зменшити зловживання правоохоронних органів, які можуть користуватися недосконалістю чинних нормам законодавства для шантажу й репресій повнолітніх громадян. Та загалом усунути радянські репресивні обмеження свободи дорослих українців», — вважає він.
Його колега по фракції, співавтор проєкту Дмитро Гурін погоджується, що «мета проєкту — аби поліція припинила проводити контрольні закупівлі хтивок за кошти платників податків… Під час війни аморальні саме такі дії поліції, а не дії дорослих дієздатних людей, які здатні самі вирішити, як їм фотографувати чи фільмувати своє тіло. І кому, як і на яких умовах це показувати», — сказав він у коментарі LB.ua.
Автори прогнозують, що цього разу є всі шанси ухвалити законопроєкт у першому читанні вже до кінця року. Далі — доопрацювання й голосування в цілому вже на початку 2025-го.