5 жовтня очільницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу затримали й повідомили про підозру в незаконному збагаченні.
Напередодні під час слідчих дій вона викинула через вікно пів мільйона доларів. Під час обшуків у неї та її родичів знайшли готівкою майже шість мільйонів доларів США в різних валютах. Тільки в робочому кабінеті виявили 100 тис. доларів США, а також низку підроблених медичних документів і списки тих, кому МСЕК установила фіктивні діагнози.
16 жовтня журналіст Юрій Бутусов повідомив, що 49 прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність: майже всі отримали другу групу згідно з рішенням колишнього головного лікаря МСЕК Тетяни Крупи. Крім того, багато років держава виплачувала їм і виплачує пенсії за інвалідність згідно з рішеннями начальника обласного управління Пенсійного фонду — сина тієї самої Тетяни Крупи. Після цього Олійник звільнився за власним бажанням, Офіс Генерального прокурора ініціював службове розслідування. І, зрештою, на засіданні РНБО Андрій Костін заявив про свою відставку з посади генпрокурора.
«З цієї системи, яку ми побудували, усі мріють звалити. Якнайшвидше»
З погляду політичної етики нормальної держави крок Костіна цілком логічний. Хоч традиція прокурорів набувати незаконну інвалідність почалася не за Костіна — її коріння губиться ще в добі Віктора Шокіна та Юрія Луценка, але хтось врешті мав за це відповісти. Надто в час великої війни масштаб проблеми збільшився, а Костін, як виявилося постфактум, приділяв їй недостатньо уваги. Або не приділяв узагалі.
«Костіна можна зрозуміти. З цієї системи, яку ми побудували, усі мріють звалити. Якнайшвидше», — сказав LB.ua один з лідерів президентської фракції.
Теоретично валити є куди. Костіна доволі давно називали головним кандидатом на посаду посла України в Нідерландах (де розташований Міжнародний суд) або представника України при Міжнародному кримінальному суді. І там, і там його досвід, численні міжнародні контакти були б затребувані. Тим більше місце посла в Нідерландах скоро стане вакантною — чинний амбасадор Олександр Карасевич повертається до Києва на посаду заступника міністра закордонних справ.
Однак тепер є питання: чи погодить Амстердам агреман для посла Костіна, якщо наше МЗС подасть такий запит?
Думки наших співрозмовників з цього приводу розділилися. З одного боку, нідерландці здатні зрозуміти, що Костін став майже випадковою жертвою скандалу із МСЕК. З іншого, британці так само добре все розуміли про історію із зимовими куртками, яка добила міністерську кар'єру Олексія Резнікова. І не мали запитань до нього особисто як до потенційного посла у Сполученому Королівстві. Але репутаційно ця історія не грала в плюс ані Лондону, ані Києву. Тому у Велику Британію зрештою поїхав Валерій Залужний.
Хто стане наступним генпрокурором?
Ще одне, важливіше, питання: наступник Андрія Костіна на посаді генпрокурора. Звісно, Костіна ще має звільнити парламент, але, як запевняють у «Слузі», з цим проблем не виникне.
«Попри те, що Костін сам був депутатом, він примудрився капітально зіпсувати з нами всіма відносини. Будь-які запити від ВР, виклики на комітет ігнорував. Для НАБУ й інших органів підписував усе, що стосується нардепів, просто не дивлячись. Венедіктова хоч намагалася розібратися, є підстави для обшуку помешкання нардепа чи немає, а він просто візував і все», — поскаржився нам колишній колега Костіна по фракції.
Якийсь час Офісом Генерального прокурора в статусі в.о. може керувати перший заступник Костіна Олексій Хоменко. Він досить довго працює в органах прокуратури, відгуки про нього хороші (наскільки це можливо у випадку з прокурором). І Хоменко видається компромісною фігурою, однак на заваді може стати відсутність політичного бекграунду.
Серед ймовірних кандидатів зараз називають нинішнього керівника Київської ОВА Руслана Кравченка. Свого часу на посаду його рекомендував чинний віцепрем’єр Олексій Кулеба, який у 2022–2023 роках сам очолював адміністрацію.
Кравченко — виходець із системи прокуратури, ветеран АТО. Здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні проти Віктора Януковича за фактом вчинення ним державної зради, згодом розслідував воєнні злочини РФ. Очевидний мінус Кравченка — доволі молодий вік, лише 34 роки.
«Молодим скрізь у нас дорога — хороший популістський слоган, але партнери вже відверто сміються з нас, — сказав у розмові з LB.ua згаданий вище топ «Слуги народу». — Руслан — непоганий хлопець, але я вже зараз бачу вираз обличчя керівників департаментів ОГПУ й інших олдів, якими він прийде керувати. Не кажучи вже, що керівник Офісу Генерального прокурора — політична фігура, яка має бути постійно на контакті з тими ж партнерами».
Ще один варіант, який розглядають на Банковій, — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, колишня заступниця міністра юстиції. В ОП працює не так давно: змінила на посаді Андрія Смирнова. Тож не факт, що захоче так швидко переходити на інший напрям. До того ж Мудра до роботи у владі працювала банківським юристом, дотичності до органів прокуратури ніколи не мала.
Раніше в шортлісті кандидатів на посаду генпрокурора називали ще двох чиновників: очільника Одеської ОВА Олега Кіпера й голову АМКУ Павла Кириленка. Але перший спалив себе, коли запровадив спеціальні митні правила для вивезення сільськогосподарської продукції на експорт з Одещини. Та у скандалі з привласненням оточенням активів підсанкційного російського бізнесмена.
А Павло Кириленко зараз відбивається у Вищому антикорупційному суді від підозри в незаконному збагаченні на 56,2 млн грн.
«Кіпер і Кириленко занадто токсичні — зала не підтримає їх. Але насправді на кого покаже Володимир Олександрович, той і буде генпрокурором. А голоси ми вже якось зберемо», — констатував топ «Слуги народу».
МОЗ поки що відбувся переляком
Цікаво, чи лише Костін поплатиться посадою за скандал із МСЕК?
Система медико-соціальної експертизи перебуває у віданні МОЗ. І в міністерстві не могли не знати, яка це корупційна клоака. А дехто не просто знав, а був її важливим вигодонабувачем.
Проте очільник МОЗ Віктор Ляшко вже заявив, що не збирається у відставку через корупцію в МСЕК.
На пресконференції минулого вівторка він сказав, що «його немає у вертикалі МСЕК» і що він не призначає та не звільняє керівників комісій. Мовляв, МОЗ у цьому питанні лише регулятор. Заяву (на звільнення) «написати простіше, ніж реформувати МСЕК», додав Ляшко.
Міністр пояснив, що призначає тільки очільника Центральної МСЕК — і цього посадовця вже звільнили. За словами очільника, реформу МСЕК «потенційно розраховували» запустити пізніше, а тепер побачили, що слід пришвидшуватися.
При цьому саме МОЗ отримало понад три тисячі скарг на роботу МСЕК.
І саме Центральна МСЕК, керівника якої призначає міністр охорони здоров'я, перевірила майже 19 тисяч рішень про інвалідність від обласних структур і майже всі залишила чинними. Про це свідчать дані Офісу Генерального прокурора.
А ще у квітні 2024 року Ляшко розповідав в інтерв’ю LB.ua, на якому етапі медична реформа МСЕК, яку здійснює саме МОЗ.
Тут варто пригадати, що рік тому, 12 вересня 2023 року, Президент Володимир Зеленський уже наказував навести лад у роботі медико-соціальних експертних комісій і військово-лікарських комісій.
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони, Кабмін, Міноборони, обласні адміністрації мали тоді виконати низку доручень:
— у тижневий термін КМУ, ОВА й інші центральні та обласні органи виконавчої влади мусили утворити робочі групи для перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій і військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби;
— у тримісячний термін ці групи мали перевірити рішення МСЕК і ВЛК. Якщо факти необґрунтованого ухвалення таких рішень виявили — ініціювати їх перегляд й інформувати за наявності підстав правоохоронні органи;
— у тижневий термін уряд мав розробити і затвердити план підготовки нормативно-правових актів для забезпечення якості, ефективності, належного рівня сервісу й безбар'єрності складових військово-лікарської експертизи в Збройних силах України;
— МОЗ разом з іншими органами влади мав у тижневий строк «вжити заходів для вдосконалення системи здійснення медичних оглядів, зокрема, допризовників, призовників і військовозобов'язаних військово-лікарськими комісіями в ЗСУ.
Тобто ще рік тому чиновники мусили зробити те, що зараз вимагає Володимир Зеленський в указі щодо МСЕК.
Тож постає низка питань. На жаль, риторичних.
Чи хтось у принципі виконував торішнє рішення РНБО щодо МСЕК і ВКЛ?
Якщо ні, то чому? І хто за це відповідатиме?
І чи не саботуватимуть так само нове рішення?