Безпекові питання і комфорт депутатів
З 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, журналістам закрили дорогу до будівлі Верховної Ради з міркувань безпеки.
При цьому самого тексту такого розпорядження журналісти не отримали. Зокрема, у листопаді 2023 року на запит «Радіо Свобода» Апарат ВР так і не надав документа, на підставі якого обмежили доступ. Пояснили це тим, що його «не створили», а спікер Руслан Стефанчук попросив більше часу, щоб «уточнити це питання».
На сайті законодавчого органу була лише згадка про обмеження для медіа з огляду на ковід. А всередині парламенту понад два роки працювали журналісти тільки державного телеканалу «Рада», який підпорядкований Апарату ВР. Їхня робота у стінах парламенту була унормована постановою «Про деякі питання висвітлення роботи ВРУ дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану».
Телеканалу дозволили записувати пленарні засідання, без жодних прямих ефірів. Записи оприлюднювали на YouTube через декілька годин після засідань.
У вересні минулого року за межами основної будівлі парламенту відкрили пресцентр, куди окремі депутати зрідка приходили на брифінги.
За понад два роки великої війни питання про зняття заборони на роботу в парламенті час від часу порушували і журналісти, і окремі народні обранці.
Більшість же депутатів, схоже, такий стан справ улаштовував: не потрібно відповідати на незручні питання, ніхто не знімав їхнього листування. Тож пропозиції поновити доступ ігнорували, керівництво парламенту апелювало при цьому до питань безпеки. Мовляв, будівлю ВР можуть обстріляти, а в ній недостатньо бомбосховищ, щоб умістити понад 400 депутатів і ще більшу кількість співробітників Апарату і журналістів.
Нардепи під час тривог спускаються на поверх нижче від сесійної зали. Підземні переходи між парламентом і комітетами дійсно не розраховані, щоб умістити ще й акредитованих представників медіа. Офіційно їх майже чотири тисячі. При цьому часто акредитацію для ЗМІ використовували далекі від ЗМІ люди, аби потрапити в кулуари. Тому парламентські журналісти неодноразово вимагали переглянути правила акредитації та усунути різноманітних «рішал» через репутаційні ризики для всього цеху.
Повернення до парламенту. Але з обмеженнями
У травні 2024-го після багатомісячної спільної роботи парламентських кореспондентів, представників Комітету з питань свободи та Апарату ВР постало рішення допустити перших 20–30 журналістів. Основна вимога — реєстрація відповідно до нового закону про медіа, робота парламентським кореспондентом упродовж тривалого часу. Так за бортом опинилися блогери й адміністратори анонімних ТГ-каналів. Журналістів, яких допустили, перевірили спецслужби й УДО, аби виключити загрозу витоку інформації до країни-агресора.
8 травня перед тим, як потрапити до парламенту, журналісти також підписали зобов’язання про ембарго — заборону публікувати новини під час засідань і протягом години після них. Також заборонено знімати фото й відео в урядовому кварталі, хоч декотрі депутати (зокрема, Олексій Гончаренко й Ірина Геращенко з ЄС і Ярослав Железняк з «Голосу») стримлять або ведуть онлайн-трансляції просто із сесійної зали протягом засідань.
Також журналісти зобов’язалися спускатися під час повітряної тривоги в укриття, облаштоване виключно для медіа. До 1 серпня кожен представник ЗМІ має надати в Апарат документ про страхування власного життя й здоров'я. Це буде умовою продовження спеціальної акредитації на наступну осінню сесію.
У самому парламенті на третьому поверсі, де журналісти працювали під час ковіду, установили нові зручні стільці, столи, великий екран з прямою трансляцією із зали засідань. Серед приємних нових бонусів — маленька їдальня, де можна купити каву, чай, солодощі, а також замовити обід, який приносять у спеціальних боксах. Доступу до буфету нардепів не дали.
Ложу преси, куди навіть під час ковіду пускали фотокорів й операторів, також не відкрили — знову-таки з міркувань безпеки, адже в об’єктиви можуть потрапити грифовані документи зі столів нардепів.
Враження депутатів
Першою прийшла до журналістів заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук. Одразу наголосила: не відповідатиме за інших колег. А от вона завжди мала бажання спілкуватися з медіа.
Завітав і голова президентської фракції Давид Арахамія, який коротко прокоментував повернення преси: «Welcome! Comeback!».
Від опозиції навідалися представник «Голосу» Роман Костенко й Михайло Цимбалюк із «Батьківщини».
Спікер Руслан Стефанчук двічі виходив до медіа — щоб неформально поспілкуватися й на брифінг. Він запевнив: «Парламент залишається місцем для дискусій».
Уже після засідання на третій поверх піднявся й Олексій Гончаренко, завершивши прямі трансляції у своїх соцмережах. Він запевнив, що повернення медіа — великий плюс.
«Повернуть вас і в кулуари. Ложу преси теж відчинять. Хоча чесно скажу, що далеко не всі мої колеги з інших фракцій зраділи, що тепер ви поруч. Бо незручні для них часи тепер усе ближче й ближче», — оптимістично спрогнозував він.
