Асоціація міст урядовою ініціативою не задоволена. Її виконавчий директор Олександр Слобожан пояснює:
– Вилучення з доходів місцевих бюджетів військового ПДФО – це руйнування системи державної оборони, що сформована з 24 лютого 2022 року як взаємодія централізованого забезпечення Міністерства оборони України та мережі з понад тисячі джерел фінансування та обслуговування Сил безпеки й оборони з місцевих бюджетів.
Центр економічних стратегій оприлюднив результати свого дослідження на “Економічній правді”. Графіка відображає моделювання профіциту та дефіциту громад за умов, якщо військовий ПДФО заберуть.
Народний депутат “Слуги народу” Віталій Безгін, член комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, акцентує, що це питання не варто політизувати деяким урядовцям і мерам, варто перейти до конструктивного діалогу:
– Конфронтація центральної та місцевої влади — це те, що треба агресору. Слід розробити нормальну формулу розподілу військового ПДФО, яке буде орієнтоване на ЗСУ. Де буде фіксована частка на централізовану закупівлю дронів і боєприпасів та децентралізована, але жорстко зарегульована у своєму цільовому використанні частка на підтримку військових з боку громад (щоб жодна бруківка не пролізла). Є громади, що повертають 100% військового ПДФО військовим. Є такі, що повертають мізер, здійснюють непріоритетні витрати. Поведінка останніх – це сором і скотство, але не можна всіх підігнати під один параметр і одне тавро.
Дійсно, такій ініціативі уряду мала б передувати належна комунікація зі стейкхолдерами.
Колега Безгіна по комітету Ганна Бондар (“Слуга народу”) зазначає, що ключове, на що треба звернути увагу всім, – це різна ситуація у громадах:
– Харків не Львів, а Київ не Херсон. Є прифронтові громади, для яких військовий ПДФО — це єдиний засіб для виживання. Там немає техніки, вони мають допомагати своїм батальйонам. А є багатші громади, і там дійсно є питання, куди вони направляють кошти і чи роблять це раціонально. Але і такі громади на щось розраховували і планували свій бюджет до кінця року. Тож закономірно можливі питання до того, що гроші хочуть забрати з 1 жовтня.
Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа (“Слуга народу”) зазначає, що диференційований підхід застосовуватимуть через механізм дотацій:
– Замість військового ПДФО уряд пропонує базову дотацію біднішим громадам — додаткову дотацію громадами, які дужче постраждали від окупації чи бойових дій, прикордонні громади — реверсної дотації в багатьох громад не вилучатимуть.
Прем’єр Шмигаль зареєстрував проєкт 12 вересня. Тобто тиждень тому. У такі стислі строки ані суспільство, ані стейкхолдери не могли б його вивчити і обговорити.
Навіть Науково-експертне управління, яке дає свої висновки перед розглядом законодавчих ініціатив, зазначило, що робота відбувається у “вкрай стислі строки”. ГНЕУ підтримує пріоритезацію видатків на оборону. Але при цьому звертає увагу, що немає належного фінансово-економічного обґрунтування. Тому неможливо оцінити вплив рішення на виконання функцій органів місцевого самоврядування.
Цю законодавчу ініціативу розглядав лише бюджетний комітет, який є одним з найбільш закритих згідно з результатами моніторингу Руху ЧЕСНО. Стенограми засідання на сайті комітету станом на 20 вересня немає. Остання оприлюднена стенограма датована 12 липня.
“Обговорення на комітеті було довшим, ніж зазвичай, але конструктивним. Основні застереження такі: проєкт набирає чинності з 1 жовтня (пропонували з 1 січня), джерела переспрямування коштів пропонували передавати Міністерству оборони на зарплати, а не Мінцифри на дрони і Мінстратегпрому на боєприпасів та зброю. Також НДУ цікавило, як працюватиме система додаткових дотацій і чи отримають громади достатньо доходів, щоб закрити поточні видатки. У результаті підтримали за основу і в цілому 24, двоє проти, шестеро утрималися, четверо відсутні”, — зазначає Роксолана Підласа.
Щодо комітету, який відповідає за органи держвлади та місцевого самоврядування, то він проєкту не розглядав, але його члени активно коментують документ.
“Уряд має повноваження давно закрити питання "бруківок і стадіонів" за рахунок наявних інструментів, як-от 590 постанова. Але не робить цього!” — наголошує Безгін.
Постанова Кабміну, на яку посилається нардеп, визначає, як Державна казначейська служба повинна діяти в умовах воєнного стану. Тобто якби уряд дійсно мав на меті заблокувати всі бруківки, стадіони і нецільові закупівлі, держказначейство звузило б перелік проплат за бюджетні кошти. Але воно не робить цього.
19 вересня бюджетний комітет на своєму засіданні визнав, що проєкт слід розглянути як невідкладний. Це вже традиційна практика турборежиму.
Але якщо деякі проєкти так подають лише на перше читання, то тут нардепи вирішили голосувати відразу за основу і в цілому.
Урядовому законопроєкту буде вкрай важко пройти сесійну залу. Хоча б тому, що половина парламенту — мажоритарники. Вони обрані в округах і комунікують і з мешканцями громад, і з тамтешньою владою.
Наприклад, мажоритарник з Рівненщини Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”) зауважує:
– Коли починають кричати, що це згортання децентралізації — я тут не згоден. Але так само неправильно з боку Мінфіну давати ініціативу поспіхом і без консультацій з громадами. Це грубий і не дуже розумний підхід до формування фінансової політики держави — зміна правил гри посеред бюджетного року. Уряд, парламент і органи місцевого самоврядування мають погодити тут спільно формулу. Частина цих коштів має використовуватися для підтримки ветеранів, їхніх сімей і реабілітації військових. Вони мають отримувати допомогу “вже і зараз”. А це значить, що частина ПДФО має залишатися на місцях. Але при цьому більша частина повинна йти на потреби армії.
Громадська організація “Центр спільних дій” (ЦСД), яка вивчала ситуацію з військовим ПДФО, як альтернативний варіант рекомендує розглянути законопроєкт авторства Романа Лозинського (“Голос”) та “слуг народу” Олени Шуляк, Віталія Безгіна, Аліни Загоруйко, Олега Дунди та інших членів комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування (№9559-д). Його вже розглянули на засіданні комітету, і він отримав позитивний висновок. Окрім того, ЦСД рекомендує відмовитися від ідеї повернення військового ПДФО у 2023 році.
Цей проєкт передбачає надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони протягом дії воєнного чи надзвичайного стану, затвердження місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони. Але і до нього Головне науково-експертне управління має зауваження.
Нагадаємо, Рух ЧЕСНО також проаналізував ситуацію із законопроєктом №9627, який готують до розгляду на найближчому засіданні Верховної Ради.
Ця законодавча ініціатива ідейно схожа на свого часу лобійовану заступником голови Офісу Президента Ростиславом Шурмою. Якщо її приймуть, мешканців територіальних громад позбавлять права визначати розвиток частини своєї території. Найбільше це вплине на землі сільськогосподарського та оздоровчого призначення, де можна буде розміщувати об’єкти промисловості та енергетики за спрощеною процедурою.